RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Ніхонгамі: жмут як ознака статусу

Ніхонгамі: жмут як ознака статусу

Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.

«Ніхонгамі» у перекладі з мови оригіналу означає «японське волосся». У найширшому розумінні це поняття має на увазі всі національні зачіски в Японії, як жіночі, так і чоловічі. Та найчастіше термін все-таки означає укладення жіночої половини, котрі зародилися в країні у період Адзуті-Момояма (1568-1603) і закінчили своє формування за доби Едо (1603-1868).

Японці свято оберігають свою культуру, тому з-поміж інших шанують і традиції, а деяким представникам нації вони досі прописані законом. Ніхонгамі носять майко (учениці гейш), гейші, виконавиці народних танців, а також актори театру кабукі.

Крім того, для своїх традиційних зачісок місцеві жителі навіть придумали фестиваль – щорічне «Свято гребеня» (Куші-мацурі). Наприкінці вересня в Кіото визнані майстри відтворюють колоритні вбрання волосся у суворому дотриманні історичних традицій.

Основа будь-якої японської зачіски – згорнутий вдвоє джгут (чоммаге»). Таким чином збирають волосся навіть самураї і борці сумо. Головна відмінність жіночої зачіски від чоловічої – у вітіюватому і химерному оформленні. При цьому в традиції існує безліч різноманітних варіацій цієї прикраси, котра розділяє ніхонгамі на види за прошарками носительки. І в цьому сенсі має значення кожна дрібниця.

Головна ознака статусу – розташування жмута. Він може бути споруджений високо на потилиці чи опущений вниз до шиї. Так от високий – це символ вишуканості по-японськи. Він приналежний дівчатам самурайського стану або ж іншим представницям високого положення у своїй сфері.

Маге – так в японській традиції називають форму жмута. За характером маге і поділяють всі зачіски.

Один із найбільш поширених – шимада-маге. Для його створення все волосся збирають разом, підгортають догори, а кінці загинають всередину – збоку ця композиція схожа на вісімку. У центральній частині її закріплюють шнуром, ниткою або відрізком тканини.

На основі цього жмута у пишному варіанті з білим вузьким шнуром, наприклад, створюється зачіска дівчат самурайського стану. Важливе те, що загалом зачіска виходить повітряною і перев’язується аксесуарами дуже вільно.

Елегантне укладення також носять сучасні гейші. У давнину подібну ніхонгамі обирали «дівчата з особняків». Таким поважним терміном японці позначали прислугу, що працювала у будинках самураїв, прирівнюючи їх тим самим до рівня, котрий в європейській традиції займають, приміром, офісні службовці.

Зачіска зі жмутом, котрий туго перев’язаний посередині так, що виходить вигин, називається цубуші-шимада, тобто «зруйнована піраміда». Кінці пасом, що стирчать згори і знизу, розширюються, утворюючи подобу банта. Цей варіант у японців вважається дуже милим, кокетливим і грайливим.

Розташовуватися така зачіска може як на маківці, так і внизу голови. Тут більш важливі прикраси, котрі кріплять у центральній частині жмута. Це можуть бути стрічка з шовку чи тканина в дрібний горошок, котру обв’язували сріблястим/золотистим шпагатом, формуючи об’єм зачіски. Варто зауважити, що така прикраса (називається вона канюко) полюбилася японкам настільки, що з часом цубуші-шимада стала найбільш поширеною серед молодих городянок.

Марумаге – так називається зачіска, жмут якої по центру жодним чином не фіксується, так що візуально нагадує петлю. Вона допускає різноманітні варіації щодо розташування волосся: високо чи низько, витягнутих чи пригладжених бокових пасом тощо. У японській традиції вважається типовою зачіскою заміжніх жінок.

У японському суспільстві існує чітка класова диференціація, котру всіляко підкреслюють, зокрема, і зовнішнім виглядом. Варто зауважити, що навіть серед дівчат легкої поведінки існує такий поділ. Наприклад, словом ойран позначають куртизанок найвищого класу, і традиційна для них зачіска дате-хього (вона також тате-хього, о:хього) нагадує формою крила метелика або заячі вушка. Для її створення хвіст закріплюють високо на маківці, пасма розділяють вертикально і витягують убік. Важливо відзначити, що такі зачіски в жодному випадку не дозволені звичайним жінкам.

Прикрашати зачіски різноманітними квітами і пишними повітряними шпильками належить тільки наймолодшим дівчатам і дівчинкам. Їх виготовляють із м’яких матеріалів – стрічок, красивих ниток, кетягів, шовкових тканин, кольорових шпильок тощо.

А от аксесуари для волосся дорослих жінок виготовляють із твердих коштовних матеріалів – срібла, слонової кістки, корала чи черепахового панцира. Прикраси з останнього вирізняються особливою дорожнечею і логічно, що слугують ознакою дам із вищого суспільства. Приміром, звичайна шпилька з нього коштує зараз близько 50 тисяч єн (приблизно 480 дол.).  

Вам це буде цікаво:
Живий танець. Полька
Цей танець не має жодного відношення до Польщі. У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Священні тварини інків
Наш « перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Йодль – музика австрійських гір
Три роки тому в Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, морські цигани, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Східний макіяж як традиція: чарівний погляд з поволокою
Згідно з відомою фразою, схід – справа тонка. І загалом це істина, котра підтверджується навіть в деталях. Через особливості клімату східних жінок об’єднує схожий тип зовнішності, а їхні нації споріднює близькість культур. Тому й ідеали краси у них подібні. Так акцент у східному макіяжі неодмінно робиться на очі. Жінці тут належить бути скромною і вдягатися таким чином, щоб повністю закривати фігуру. Тому все, що їм лишається, це зачарувати чоловіка поглядом.
Полотно з рису. Мистецтво Тамбо
Японці дуже творчий народ, особливо якщо це стосується рису. А якщо в них є ще трохи вільного часу і великі просторі поля, тоді доволі буденний процес вирощування агрокультури перетворюється на мистецтво…
Життя амішів: щастя у простих речах
Коли вперше про них чуєш, не віриш власним вухам, коли вперше бачиш – очам. У їхніх паспортах немає фотографій, вони не платять податки, не служать в армії, носять просту одежу, їздять на кінних візках, обходяться без благ цивілізації і, звісно, готують найсмачнішу їжу в Америці. Заінтриговані? Знайомтесь: аміші – люди, що живуть поза часом.
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими. Приймаючи сторону світлих сил, спритні поселяни не забували нагріти руки у вогні вселенської битви.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
ВІДЕО: Скло зі святого міста
Завдяки Посольству Палестини в Україні OUTLOOK пощастило побувати в цій дивовижній країні і познайомитися з її традиційними ремеслами. Сьогодні розповімо вам про технології виготовлення виробів зі скла ... Палестинський Хеврон відомий як місто трьох релігій і трьох цивілізацій, справжнє місце сили. Напевно, тому доля так розпорядилася, що саме там з'явилося скло, яке хоч і здається крихким, однак насправді є віковим, як і сам Хеврон.
Тут пахне Різдвом
Різдво – одне з найкрасивіших і улюблених свят в Європі й готуються до нього задовго і ґрунтовно! Різдвяні базари, вкриті яскравими гірляндами, новорічними іграшками і блискучою мішурою створюють святкову атмосферу урочистості. Цією вражаючою красою пощастило помилуватися фотографу Роману Маткову, і сьогодні через фото-добірку він ділиться передсвятковим настроєм з читачами Outlook!
Departure: Сатояма
У Японії є містечко, жителі якого дуже довіряють одне одному. Довіряють настільки, що п’ють воду з одного джерела, котре протікає через їхні оселі, ще й миють там посуд після їжі. Сатояма, що у перекладі означає ідеальне місце для життя в гармонії з природою, розташоване у північній префектурі Гіфу, ізольованій від решти світу гірськими вершинами і рисовими полями.
В рамках проекту Diplomatic Greetings дружина Посла Пакистану познайомила українок з мистецтвом розпису по тканині
Дружина Надзвичайного і Повноважного Посла Пакистану в Україні Сіма Аттар приєдналася до культурно-освітнього проекту OUTLOOK і ГДІП Diplomatic Greetings і провела незвичайний майстер-клас з виготовлення шалей, сумочок і декорування подушок.
Закрити
Outlook facebook page