RU  UK  EN
Статті  >  Напиши  >  Ми там були: Ізраїль

Ми там були: Ізраїль

Розпаковуючи валізу після повернення додому з подорожі, ви виявляєте там не сувеніри, пам'ятні листівки, пару стоптаних кедів, які зберегли відбиток чужини, а щось, що змінило вас, змусивши поглянути на світ ширше, під новим кутом. Я – Олександра Портянко, випусковий редактор theoutlook.com.ua, і це моя історія подорожі.

Активний спосіб життя і цікава робота завжди допомагали мені не сидіти на одному місці, нехай навіть не в реальному житті, а уявно мандруючи сторінками статей наших журналістів, які привозили з різних куточків світу емоції та враження. Але те, що довелося мені самій пережити і відчути в Ізраїлі, я б назвала «тижневою втечею в пізнання себе».

Головні повітряні ворота країни відчинилися в Тель-Авіві – сучасному мегаполісі з хмарочосами і водночас стародавній цитаделі.

фото OUTLOOK

І, як годиться гостинному господареві, Тель-Авів розстелив переді мною звивистими вулицями білу скатертину, ой, вибачте, «Біле місто» – ансамбль традиційних невисоких світлих бетонних споруд з пласкими дахами, що зветься тут баухаус. 2003 року ЮНЕСКО внесла їх до списку об'єктів всесвітньої культурної спадщини як видатний приклад нового містобудування. Хай куди заводила мене моя допитливість, але ця архітектурна дивина завжди промовляла мені своє «шалом».

Читайте також: Тель-Авів ніколи не спить

Приязне вітання розбавляв дзвоном шекелів строкатий, галасливий і смачний середземноморський ринок Кармель. Подейкують, що тут можна купити все чи майже все. Пробиралася я крізь базар насилу в щільному натовпі таких самих покупців. Заглушало голоси базарних зазивальників тієї миті лише моє хрустіння східної пахлави.

Тель-Авів гомонить, сміється, їде, сигналить – одне слово, він звучить. Мелодія міста того дня була дощовою, а для мене це синонім легкої меланхолії, час, коли хочеться вдивлятися вглиб. Так я дісталась Яффо – одного з найдавніших міст не тільки Ізраїлю, а й усього світу. 

фото static.cntraveller.ru

Сьогодні це район у складі Тель-Авіва. Старий порт з його рибальською атмосферою і човнами, котрі нагадують древні судна, а також пахощі, які доносилися із сусідніх ресторанів, зводили з розуму. Колись тут жили представники різних національностей, унаслідок чого сталося змішання культур. За деякими легендами, саме на цьому місці Ной збудував ковчег, а цар Соломон провозив через Яффо ліванське дерево для зведення Першого храму.

Свого часу містом правили римляни, а згодом єгиптяни. Яффо був джерелом натхнення для таких відомих особистостей, як Клеопатра, Річард Левове Серце і навіть Наполеон! І сьогодні це богемне місце. Сюди часто приїздять письменники і художники в пошуках натхнення. Повертаються вже не з порожніми руками, як Рене Морін. Його славетне апельсинове дерево в горщику, прикріплене тросами до довколишніх будинків, створює ілюзію шугання в повітрі, яку метушливі туристи похапцем хочуть розшифрувати, замкнути в рамки фотографії, а насправді пізнання глибокого сенсу цього витвору мистецтва вимагає спокою та часу, як, зрештою, і весь Яффо. У моїх думках вечорами ще досі спливають Годинникова вежа, площа Кдумім, скелі Андромеди і цей неспокійний шум Середземного моря ...

фото planb.ua

На контурній мапі Ізраїлю мої спогади накреслили свій маршрут пошуку спокою та умиротворення. І я збагнула, що гармонію в цій країні варто шукати тут:

Мертве море, печера Кумран

Неважливо, якої пори року ви потрапили в це місце і чи вдасться вам поринути у води Мертвого моря. Та світанок і захід сонця ніхто не скасовував, а їхню зустріч організувати зовсім не складно.

Вода огортала легкою грудневою прохолодою, але побовтатися як поплавець, лежачи на спині, розкинувши руки й ноги, мені все ж вдалося. З берега долинали чарівні розповіді місцевих гідів про унікальне поєднання кліматичних умов, повітря, води, грязей, які зцілюють від багатьох хвороб і навіть відновлюють нервову систему. Тутешній клімат так високо цінують європейці, що багато страхових компаній Європи включають перебування на узбережжі у свої медичні програми.

Читайте також: Жива вода неживого моря...

Однак це місце, де тілу повертається молодість, а розум і душа оживають, незабаром може зникнути з лиця землі та перетворитися на спогад. Щороку рівень води в унікальній водоймі, за різними оцінками експертів, падає від 30 до 100 сантиметрів. Ця прикра очевидність відома всім, але Мертве море зберігає і безліч таємниць ...

За півтора кілометри від нього можна розкрити одну з них. Печера Ваді-Кумран – хранителька старовинних рукописів, відомих як сувої Мертвого моря. Науковці, котрі розшифровували стародавні письмена, впевнені, в цій місцевості жила релігійна громада єсеїв, які створили власне Святе Письмо.

Пройшовши трохи на північ від печери й піднявшись на узвишшя, я милувалася цим місцем зверху, відчуваючи велич історичної спадщини. Хірбат-Кумран – військові бази римських гарнізонів, а нині джерело для археологічних розкопок і для «розкопок» своєї душі, з якою тут кожен може залишитися наодинці.

фото www.izrailtours.ru

Масада

Кожна країна має свої місця болю та сили. Ізраїль багатий на них. Відгомін у моєму серці залишила Масада – фортеця, котра стала символом стійкості духу, мужності та нескореності. За легендою, древню Масаду побудував цар Ірод. Під час війн повстанців зелотів з панівними римлянами вона стала твердинею для людей, які не бажали миритися з офіційним правлінням. На жаль, воїнам не вдалося здобути перемогу, й вони вважали за краще здійснити колективне самогубство, аби не потрапити в полон до римлян.

Читайте також: Фортеця Масада: остання битва

Один побіжний погляд у бік фортеці змушує придивитися уважніше і не виявити нічого незвичайного: Масада точнісінько така, як і решта гір в юдейських околицях. Про неї не скажеш «височіє», «здіймається вістрям у небеса». Звичайна висота, типовий ландшафт і руїни розкішної колись фортеці. Однак саме тут починаєш відчувати велич і гордість єврейської нації.

Ейлат, Дельфіновий риф

Море кольору найяскравіших фільтрів Інстаграм, великі черепахи та грайливі дельфіни, сонячне сяйво та обійми гір. Таке розкішне поєднання може собі дозволити лишень невелика кількість фешенебельних курортів світу. Бувалому мандрівникові вже зрозуміло, що час бронювати квиток на літак і готель на узбережжі. Для решти розповім ще трохи в цій статті, а посмакую всіма родзинками в наступній.

Передусім раджу сюди їхати любителям дайвінгу, оскільки Ейлат – одне з найгарніших місць для цього виду спорту, з дивовижним підводним кораловим заповідником та обсерваторією.

У Дельфіновому рифі бувають кумедні випадки – дельфіни інколи тікають у море через дірки в сітці, проте завжди повертаються туди, де їм затишно. Кожна тварина потребує певного режиму харчування, тому ці китоподібні «носять» за собою відра, на яких написано їхні імена. Таким чином, спрощується процедура годування, доглядачі знають, скільки їжі якому дельфінові потрібно. Спостерігати за ними істинне задоволення.

Національний парк Тімна

Величні червоні скелі, які виросли за моєю спиною, і теплий вітер, котрий огортає з ніг до голови, подали точний знак – я приїхала в парк Тімна.

Хоч я і не любителька пустель та скель, однак це місце стало для мене справжнім відкриттям. З київської водоверті подій з шаленим ритмом життя я перенеслась у тишу, на сторожі якої стояли химерні скульптури сфінксів, птахів, грибів і дерев.

фото OUTLOOK

Сучасні архітектори відтворили старовинну ауру, вимостивши дорогу з червоного каменю, а також відновивши декілька колісниць із зображенням людей і тварин на полюванні та на війні. Подорожуючи парком, я оглянула залишки храму Хатхор – богині кохання та за сумісництвом заступниці шукачів скарбів (у Тімні є поклади міді та інших благородних металів). Одна зі статуй серед високих мурів нагадує жіночу голову, тож звідси й асоціація з єгипетським божеством.

Міцпе Рамон, Кратер Махтеш Рамон

Якщо язик доведе до Києва, то порожній шлунок до Міцпе Рамон. Тут неймовірно смачний фалафель шипить у розпеченій олії. Та будьте готові поділитися ласощами з гірськими козлами, адже вони наділені правами місцевих жителів. І так само, як і більшість тутешніх мешканців, є вегетаріанцями. Чим не реклама екологічного туризму.

фото 3.bp.blogspot.com

Поблизу поселення розкинувся кратер Махтеш Рамон, а просто над ним здіймається оглядовий майданчик. Ступаючи скрипучими дерев'яними сходами і вдивляючись у неосяжну далечінь, на самому краєчку платформи помічаєш хлопчину років 14-ти в ярмулці та зі світлими пейсами, який, звісивши ноги над прірвою, читає Тору. Напевно, провести дитинство в такому місці – мрія багатьох.

Єрусалим

Єрусалим – місто, про яке важко розповідати. Усе, що я відчула там – у моєму мовчанні та в моїх очах, адже туди кожен приїздить зі своїм багажем думок і молитов, принесених всередині і трепетно написаних на папері. Залишивши записки з бажаннями серед каменів, сподіваючись на здійснення своєї мрії, я доторкнулась до головної юдейської святині – Стіни Плачу – останньої вцілілої частини стародавнього храму, одного зі скорботних і величних пам'ятників світу. 

Варто лише підвести очі й поглянути на Храмову гору, і відблисками сонця на позолоті мене вже вітає Купол Скелі та мечеть Аль-Акса. Кам'яними плитами вимощено дорогу до фасаду головної християнської святині – Храму Гробу Господнього, збудованого саме на Голгофі, де Ісуса було розіп'ято і де він вознісся на небеса.

Ніде контрасти Ізраїлю не проявляються так яскраво, як у Єрусалимі. Зведені хрестоносцями мури, оборонні вали часів Османської імперії, юдейські, християнські та мусульманські святині сусідять із сучасними торговельними центрами, римськими арками та візантійськими левами. Ви можете годинами бродити наодинці вузькими звивистими вулицями або продиратися крізь натовпи туристів слідом за екскурсоводом, та, хай якою буде ваша подорож у це місто, ви ніколи його не забудете.

На початку статті я нарікала на метушливість свого столичного життя, називаючи Ізраїль певною втечею. Утім, наприкінці я збагнула, що відвідати таку кількість місць усього за тиждень теж неабиякий темп, і, певно, мені це підходить. Але тут я усвідомила, що важлива не сама дорога, а як ти нею ідеш.

OUTLOOK висловлює подяку представництву Міністерства туризму Ізраїлю в Україні за організацію пізнавальної поїздки та незабутні враження.

Автор головного фото: Олександр Задніпряний для OUTLOOK

Вам це буде цікаво:
Ми там були: Батумі
Особисті враження від мандрівок ми публікуємо в рубриці «Ми там були». Сьогодні розміщуємо пост із соцмереж нашого головного редактора Дарії Карякіної, де вона ділиться враженнями про 5-денний відпочинок у грузинському Батумі. Ану ж і ви захочете відчути свої емоції від відвідування цього міста!
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів.
Ми там були: Будапешт – андеграундний естетизм та оздоровлення
Креативний копірайтер Маша Гольдман об'їздила мало не півсвіту. Подорожі дівчина може порівняти хіба що з корисним наркотиком. Маша розповідає, що кожна поїздка, навіть найкоротша і недалека, дає їй повне відновлення сил і ніби початок нового життя.
Річард Ганнон: Фарери - овечі острови
Тільки три місяці на рік між Великою Британією і Фарерськими островами відкрито повітряні рейси. Я радів своїй майбутній подорожі, хоча до кінця не усвідомлював, що очікує там, на півночі. Іноді я уявляв Фарери, як землю, покриту кригою. Наступної миті здавалося, що на островах не вщухає потужний вітер, а отже, мене обов'язково здує з якогось стрімчака в холодну воду.
Літо на справжньому ранчо!
Після перегляду фільмів про американський Дикий Захід не одне покоління дітей тягнуло батьків до коней у цирку, щоб хоч на п'ять хвилин приміряти улюблені образи й відчути ту саму атмосферу. Та особисто мені п'яти хвилин завжди було замало. Тому я, подорослішавши, на кілька місяців вирушила у штат Колорадо...
Крилаті символи народів
У кожної держави є свої офіційні символи: прапор, герб і гімн. Але, крім традиційних «розпізнавальних знаків», є і народні – приміром, улюблений птах. Саме про них далі в OUTLOOK. Щоб «задокументувати» народну любов, 1960 року в Токіо на міжнародній конференції із захисту пернатих було введено поняття «національний птах».
Озеро Тітікака та його острови: друга чакра Землі
Ми продовжуємо наш цикл оповідань і дорожніх нотаток Ії Зайцевої про Перу. Сьогодні вашій увазі пропонуємо матеріал, присвячений легендарному озеру Тітікака. Озеро Тітікака овіяне загадками і таємницями. Передусім дивує сам факт існування озера, та ще й рекордсмена, на висоті 3811 метрів. Воно – найбільш високогірне прісноводне і судноплавне озеро у світі.
Ейлат: Оаза задоволень
Ейлат навалюється на гостя зненацька, немов буря в пустелі. Серед пісків і скель розквітає сад земних задоволень, камені, оплавлені жаром легенд, набувають дару мови, а в стрімкому калейдоскопі веселощів прорізаються паростки мудрості царя Соломона. Блукаючи поглядом по безтурботному плесу вод на березі Ейлатської затоки, кожен стає філософом, а після кількох ковтків пряного коктейлю – навіть поетом!
Ми там були: Португалія - місце для романтиків
Олена Шікіта, графічний дизайнер, одного разу відвідавши друзів в Португалії, так закохалася в цю чудову країну, що вирішила повернутися і перезимувати. Зупинившись в невеликому місті Кашкайш, насолодилася красою, смачною їжею і, звичайно ж, ласкавим сонцем цієї південно-європейської перлини. Олена поділилася з нами своїми враженнями...
Незвичайна терапія: дельфіни знімають стрес
Як позбутися стресу й отримати море задоволення? Дельфінотерапія – дієвий засіб проти емоційного болю. Прогулянка разом з цими мешканцями морів здатна принести безмежну кількість емоцій і навіть розширити межі розуму… Принаймні так твердять прибічники цього напрямку. Отже, в які країни найкраще вирушити, щоб лікуватися за методом дельфінотерапії?
Герцлія – сонце з відтінком luxury
Якщо відмотати час, на 8 століть назад, ми б опинилися в Аполлонії – скромному грецькому портовому містечку. Нині ж на цьому місці всього в десяти кілометрах від Тель-Авіва ніжиться курорт, де поєднується теплота середземноморського сонця і туристичні інвестиції. OUTLOOK побував у Герцлії... і радить бронювати квитки вже зараз!
Ми там були: Ірландія – скелі, паби і ліси лепреконів
Рідкісний турист долетить до Ірландії: країна далека, невелика, дорога і зі складним візовим режимом. Але при цьому настільки красива і не схожа на жодну іншу, що це неодмінно варто зробити. Про враження від ексклюзивної ірландської подорожі OUTLOOK розповів ТВ-редактор Кирило Тимченко.
На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу. Частина 2
Ви, бува, не зголодніли? Ну й чудово, адже ми продовжуємо нашу розповідь про найпопулярнішу вуличну їжу з усього світу. Налітай, поки гаряче! Почнемо з південно-азійської країни Сінгапур - багаті на вітаміни і мінерали морепродукти займають ключове місце в раціоні жителів ...
Ми там були: Марокко – дивовижна країна
Тут увечері тільки починають працювати ринки. Без комах не обходиться жоден дім. А зі зміями люди практично подружилися. І ще: уявляєте, вони не мріють про море! Про всі тонкощі африканського Королівства Марокко нам розповіла український SMM-фахівець Анна Фунт, яка провела там незабутню відпустку.
Кіпр очима Павла Петрушки
Тут на вулицях густо ростуть мандарини і, падаючи вам прямо під ноги, наповнюють повітря приємним цитрусовим ароматом… Телеоператор Павло Петрушко побував на Кіпрі вже п’ять разів і вважає його ідеальним бюджетним місцем для спокійного відпочинку. Він розповів нам про те, як максимально зручно влаштувати своє перебування там.
Країна майже з таким самим прапором. Швеція очима українця
Швеція, напевно, не є найпопулярнішим туристичним напрямком серед українців. Охочіше наші співвітчизники їдуть до теплих країн або ж у доступніші та популярніші європейські столиці. Наш сьогоднішній співрозмовник, вокаліст київського гурту «М'ЯЧ» Юрій Розенко, навпаки, двічі на рік обов'язково відвідує це королівство.
Ми там були: Брюгге
Торік навесні випала нагода побувати в Бельгії. Приблизно 2 роки тому я поставив собі за ціль крутити педалі скрізь, де подорожуватиму. По-моєму, велосипед – найкращий спосіб міського туризму. Так ти завжди учасник життя, а не тільки спостерігач, як-от з вікна автобуса чи авто...
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану і почне свою розповідь із вражень від містечка Довіля!
Птахам хочеться тепла. Де зимують птахи
У дитинстві я міг годинами дивитись на небо, розглядаючи вервечки птахів, які відлітали у вирій. Для дитини це було справжньою магією. І нехай сьогодні на моїй книжковій полиці майже не зосталось книжок про чародійство, подорожі крилатих до тепла, в надії перезимувати, не залишають мене байдужим.
Історія однієї вулиці: Дизенгоф
Прогулюючись вулицею Дізенгоф у самісінькому центрі Тель-Авіва, можна спіймати себе на думці, що це не вулиця, а якийсь телепорт, адже тут змішалося все: торгові ряди, практична та лаконічна архітектура баугаус, модні шоуруми, котрі не поступаються міланським. Проте все це нагромадження аж ніяк не надмірне, а цілком природне, тому пройдімося вулицею.
Закрити
Outlook facebook page