RU  UK  EN
Статті  >  Дізнайся  >  Концтабір Заксенхаузен: тисячі жителів, розтоптаних у «марші смерті»

Концтабір Заксенхаузен: тисячі жителів, розтоптаних у «марші смерті»

Автор: 25.01.2017 | Німеччина
Північніше Берліна, неподалік від німецького міста Оранієнбурга, розташований концентраційний табір, котрий протягом багатьох років приховував таємниці смерті. Заксенхаузен став місцем катувань для представників різних національностей, причому в деякі періоди кількість ув’язнених становило 60 тисяч людей.

На межі життя і смерті

Концентраційний табір Заксенхаузен створили в той час, коли у Берліні проводили Олімпійські ігри 1936 року. Під час головних спортивних змагань нацистська диктатура Адольфа Гітлера як могла приховувала свій расистський і мілітаристський характер, маскуючи антисемітську програму і плани територіальної експансії. Режим використовував Олімпійські ігри, щоб представити багатьом закордонним спостерігачам і журналістам образ мирної і толерантної Німеччини. Але в той же час у 35 кілометрах від Берліна, що «тішився життям», активними темпами йшло будівництво пекельної машини смерті.

Організатори концтабору добре зналися на розстрілах, смертельних ін’єкціях та інших способах убивання, що мають мало спільного з людською природою. І донині на площі вбивчого трикутника, зараз, слава Богу, лиш як страшне нагадування, розташована територія комендатури, вартова башта, патологічне відділення, рови, житлові бараки, крематорій, шибениці, бомбосховища, а також колишня кухня ув’язнених.

Усіх в’язнів табору ділили на вісімнадцять категорій, про що свідчать позначки на меморіалі. Люди, зараховані до кожної з груп, повинні були нашити розпізнавальний знак на смугасту робу. Так, євреїв зобов’язували носити «зірку Давида», радянських розвідників – вишивку червоними нитками. До речі, для євреїв у концтаборі спорудили спеціальну прибудову під назвою «Ліберозе». Відомо, що нацисти піддавали переслідуванню і представників нетрадиційної сексуальної орієнтації – гомосексуалістам доводилося ходити з блакитною нашивкою. Окрім цих ув’язнених, котрих в таборі була більшість, нацисти цькували всіх, хто ставив під сумнів їхню ідеологію, – членів комуністичної партії, соціал-демократів, священиків.

Коли один із комендантів табору Заксенхаузен Антон Кайндл потрапив на лаву підсудних, він оприлюднив численні злочини, котрі до цього моменту лишалися під покровом таємниці. Так, Кайндл твердив, що до 1943 року головним видом страти був розстріл чи повішення. Заради розваги нацисти влаштовували змагання, хто із в’язнів вище, а хто нижче зростом, а потім робили колажі із фотографій. Але мета таких вимірів була зовсім не весела: лікар, що вимірював зріст, насправді був есесівцем і під час вимірів встигав вистрілити жертві у потилицю.

Після 1943 року Кайндл спільно з іншими нацистами вирішив вдатися до більш «гуманного» способу вбивства людей. Саме так він висловився на засіданні суду про будівництво газових камер і отруєння синильною кислотою. За підрахунками коменданта, за час його роботи в концтаборі було знищено 18 000 ув’язнених на території самого табору і 42 000 загалом, враховуючи вбивства за межами колючого дроту. Окрім цього умови, не призначені для життя, і голод виснажили понад 8000 в’язнів.

Начальник таємної державної поліції Генріх Мюллер, передбачаючи, що масштаби трагедії, яка сталася на території табору, скоро стануть відомі всьому світові, вирішив накинути покров на скоєні злочини. Він віддав наказ Антону Кайндлу знищити Заксенхауен артилерійським вогнем, повітряним бомбардуванням або розповсюдженням газу. Нацисти не хотіли піддавати небезпеці самих себе, тому взялися вбивати ув’язнених поодинці і протягом місяця позбавили життя 5000 людей.

У квітні 1945-го Кайндл прийняв рішення вивозити полонених із концтабору, і понад 30 тисяч людей змушені були йти у напрямку до Балтійського моря. Там, за задумом нацистів, їх мали втопити. Природно, не всі в’язні були в стані подолати такий шлях – ослаблих вбивали. Пізніше звірячу акцію, до якої вдалися нацисти, назвали «маршем смерті».

Випробування, котрим піддавали полонених

Спостерігачі табору Заксенхаузен вирізнялися різноманіттям тортур, котрі вони застосовували. Окрім побиття – знущань, до яких вдавалися за найменшу провинність, нацисти практикували катування для матерів-породіль. Останні опинялися на одному рівні з піддослідними кроликами, на котрих перевіряли дії різноманітних винайдених отрут. В’язням робили ін’єкції, що викликали тиф, на них ставили досліди, спочатку обпалюючи шкіру розпеченим залізом, а потім розбиралися, які препарати допомагають від опіків. Більше того, оскільки Заксенхаузен був місцем, де виводили невідомі отрути, ухвалили рішення випробувати на полонених гази, котрими вбивали садових шкідників. При цьому встановлювали дозу, здатну умертвити комах, і спостерігали за тим, коли життя піде з тіла жертви.

Не менш жорстоким було катування, коли полонені змушені були цілий день ходити по дорозі, засипаній гравієм і гострим камінням, при цьому за їхніми спинами височів рюкзак вагою в цілий пуд – таким чином нацисти перевіряли міцність взуття. Крім цього особливо неугодних змушували їсти очистки від картоплі і пити окріп.

Фотографічна документація табору супроводжувалася глузливими підписами: «типовий єврей-махінатор», «звичайний кримінальник», «жінки, котрі мали співжиття з расово неповноцінним суб’єктом». Останній запис, вочевидь, стосувався порушників двох законів про чистоту арійської раси. Ідеться про «Закон про громадянина Рейха» і «Закон про охорону германської крові і германської честі», у відповідності з якими перебували під забороною не тільки шлюби між «євреями і державними підданими німецької чи спорідненої крові», але й будь-який сексуальний зв'язок між ними.

Журналісти OUTLOOK завдяки Єврейському фонду в Україні й особисто Аркадію Монастирському побували в цьому проникнутому історією місці. Бачити, який вигляд мала вигоріла земля, в котру кігтями впивається колючий дріт і плете сітки павутина електрики, – не найлегше заняття. Так само важко дивитися на ями, що зберігають пам'ять про душевний біль в’язнів, котрих виводили на розстріл. З голови хотілося б викинути розповіді гіда і картинки місць, котрі довелося побачити, але не виходить. Це – історія, від якої не можна відмовитися, факти, котрі неможливо замовчати хоча б заради того, щоб у майбутньому подібна трагедія не повторилася.  

Вам це буде цікаво:
Посол Анка Фельдгузен провела день відкритих дверей у посольстві Німеччини в Україні!
Посольство Федеративної Республіки Німеччина щороку, а саме вже вшосте, наприкінці літа запрошує всіх бажаючих відвідати захід «Німецький сад» - день відкритих дверей, коли дипломати зустрічають киян та гостей міста в своєму робочому офісі та на території дипустанови.
Піша прогулянка Аахеном
Побувати у трьох країнах за один день – реально, якщо ви потрапили в Аахен. Розташоване між Німеччиною, Бельгією і Голландією невелике студентське місто увібрало риси середньовічної культури, що відбилася в його вражаючій архітектурі. Олена Буравцова побувала в цьому місті, яке полонило її серце своїми дивовижними пам’ятниками...
Сором’язливий Ганновер
Хто він і який, той невеличкий Ганновер, що продовжує ховатися за спинами своїх популярних серед туристів німецьких братів? Місту неодноразово доводилось змінювати свої вбрання і вигляд, але від кожної пережитої епохи Ганновер зберіг по клаптику, не втративши при цьому своєї індивідуальності й цілісності.
Музеї, що лікують
«Мені, будь ласка, еліксир від головного болю, настоянку на корені мандрагори, пігулки від серця і трохи морфіну…» – приблизно так зверталися до аптекарів пацієнти кілька століть тому. А ті готували різноманітні бовтанки і суміші у фармакологічних лабораторіях, які знаходилися прямо в сусідніх кімнатах.
На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу
Досвідчені туристи вважають: найпевніший спосіб швидко пройнятися чужою культурою – скуштувати страви місцевої кухні. Щоб не розгубитися при виборі наїдків і заощадити дорогоцінний час для їжі духовної, Outlook радить вам найкращі місця вуличної гастрономії із семи точок земної кулі.
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні OUTLOOK подорожує по найцікавішим з точки зору географії та адміністративного управління містам і країнам, які є анклавами, повністю розташовуючись на територіях інших держав.
«Німецький сад» знову відкрив двері для киян та гостей міста
Посольство Німеччини в України традиційно в вересні організувало день відкритих дверей – «Німецький сад». Кияни та гості міста змогли познайомитись з діяльністю Німеччини в Україні та поспілкуватися з представниками німецьких посередницьких організацій.
По рейках над головами: Вуппертальська підвісна дорога
Німецьке місто Вупперталь, згідно зі статистикою, не входить навіть в десятку найпопулярніших туристичних місць Німеччини. Окрім легендарної танцівниці Піни Рауш, котра працювала тут, однойменного футбольного клубу і всесвітньовідомого кінорежисера Тома Тиквера, чия кар’єра розпочиналася у міських кіноклубах, Вупперталю, здається, більше нічим похизуватися. Утім, як тільки дізнаєшся про місцевий транспорт, місто зі своєю унікальною підвісною монорейкою стає жаданим для мандрівників.
У Посольстві Німеччини презентували німецький переклад книги «Мистецтво Майдану»
У Посольстві Німеччини в Києві пройшла презентація німецького перекладу книги культуролога Наталії Мусієнко «Мистецтво Майдану». Урочисту подію відвідали Міністр культури України Євген Ніщук, Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні Ернст Райхель, автор книги Наталія Мусієнко, українські культурні діячі, громадськість, ЗМІ.
В Києві за підтримки Посольства Німеччини відбувся концерт "Присвячення" співака Віктора Рудя
В Національній філармонії України за підтримки посольства Німеччини пройшов концерт оперного та камерного співака Віктора Рудя. Захід відбувся в рамках «Тижнів Німеччини в Україні», що тривають з 10 по 26 листопада в 14 містах нашої країни.
У Києві за підтримки Посольства відбудуться “Тижні Німеччини”
Посольство Федеративної Республіки Німеччина в Україні 10 листопада розпочне проведення цьогорічних “Тижнів Німеччини в Україні”, які передбачають проведення близько 70 заходів у 14 містах України.
У посольстві Німеччини відзначили День єдності
Надзвичайний та Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Ернст Райхель з дружиною приймали гостей на честь свята - офіційного об’єднання Західної та Східної Германії. Пан Райхель відзначив здійснений Україною стрибок у напрямку Європи - укладення угоди про Асоціацію з Європейським Союзом: «Угода забезпечить підтримку і консультування, політичне узгодження і наближення України до стандартів Європейського Союзу в багатьох галузях».
У Києві пройшов фестиваль-відкриття українсько-німецького року мов
У Києві на Контрактовій площі в минулі вихідні пройшов вуличний фестиваль, присвячений відкриттю українсько-німецького року мов. Подія, яка відкрилося велопробігом і супроводжувалося інтерактивними уроками німецької мови і трансляціями з різних міст України, пройшла під егідою посольства Німеччини в Україні та Goethe-Institut.
На різдвяні ярмарки до Німеччини!
Хочете влаштувати масштабне свято для свого естетичного сприйняття, нюху та шлунка, а також отримати безліч можливостей для покупок і розваг, та ще при цьому ознайомитися з різдвяними традиціями іншої країни? Поєднати все це можна, відвідавши передноворічні ярмарки, які є невід'ємною частиною свята практично у всій Європі. Особливо на цьому тлі виділяється стримана в повсякденності, проте яскрава у свята Німеччина.
Берлін. Голокост. Місця пам’яті
Завдяки Єврейському форуму України і особисто його Президентові Аркадію Монастирському OUTLOOK вдалось побувати у Берліні і відвідати місця, пов’язані зі страшними злочинами Голокосту. І сьогодні, коли в Україні готуються до 75-ліття трагедії Бабиного Яру, ми вирішили згадати про місця, що досі зберігають сліди Голокосту.
На подіумі: Німеччина
Характерною рисою національного німецького костюма завжди вважали його самобутність і комфорт. Напевно, тому помилуватися національним одягом Німеччини в наші дні можна не лише на святах десь у селі чи в книжках з історії, але й на вулицях великих міст.
Берлін з родзинками
Місцеві одразу впізнають туристів за головами, які постійно крутяться навсібіч. І таки є місця, де це справді варто робити! Одне з них – Берлін, місто, яке з кожним днем змінюється, нові покоління приносять щось своє, і по камінчику зникають не лише залишки Берлінського муру, а й решта стін. Німецька столиця стає іншою. І її слід розглядати, придивляючись до кожної дрібниці, адже, окрім архітектурних «корон» і невичерпного арту на стінах, можна виявити непримітні «родимки» міста.
Аерофобам протипоказано. Найкращі авіашоу світу
З моменту створення першого літака пройшло більше ста років, але цей комфортабельний вид транспорту досі викликає тремтіння в колінах у багатьох його пасажирів. Сьогодні ми підготували для вас добірку найбільш захоплюючих авіашоу, які щорічно проходять по всьому світу. І вже повірте від деяких з них у вас дійсно піде земля з-під ніг.
Сіль за смаком. Найкращі соляні печери Європи
За статистикою, близько 10% населення планети тією чи іншою мірою страждає на хронічні бронхіти, що переходять в астму. Більше половини з них – діти. Окрім різноманітних інгаляторів та інших лікарських засобів, на дихальні шляхи позитивно впливає сіль. Сьогодні ми розповімо про європейські копальні та шахти, де за допомогою мінералів ефективно оздоровлюються мільйони людей.
Кройцберг – маленький Стамбул
Турки з усього світу часто з усмішкою називають Берлін третім «своїм» містом після Стамбула та Анкари. Як мовиться, у кожному жарті всього дещиця жарту, що й підтверджує розповідь Outlook про легендарний Кройцберг, який зовсім не схожий на інші райони німецької столиці.
Закрити
Outlook facebook page