RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  Історія бренду: Балет Сухішвілі: підкорені вершини маленької грузинської мрії

Історія бренду: Балет Сухішвілі: підкорені вершини маленької грузинської мрії

Колись безмежно відданий танцю Іліко заповів своїм нащадкам з робити все, щоб ім’я його роду не зійшло з афіш ніколи. Через 70 років мільйони людей у сотнях країн розкуповують квитки, де, хоч і різними мовами, але легко читається прізвище Сухішвілі.

Ця історія почалась на початку XX століття – без перебільшення, адже саме тоді маленька Ніно Рамішвілі старанно виводила прописи носочками і п’яточками ніг, а Іліко повторював в уяві таблицю множення за допомогою рухів і звуків.

Їхня ж доленосна зустріч відбулась у театрі. На той момент завдяки неабиякому таланту та постійній роботі над собою Іліко вже зміг спрямувати всі свої амбіції до балетного верстата, і ті беззаперечно слухалися його. Він стає професійним хореографом театру опери та балету, у якому тоді вже підкорювала балетну сцену Ніно. Так подвоїлась сила танцівників у здійсненні одної, а потім і спільної мрії про власну танцювальну трупу.

Фото tickethunt.net

Офіційним роком народження на той час ще Ансамблю народного танцю Грузії став 1945 рік. У будівлі величезної філармонії ще тоді зовсім невеличкий колектив уже подружжя Рамішвілі-Сухішвілі оселився під сходами. Перше покоління ансамблю зростало під чіткий ритм дисципліни й філігранного хореографічного навчання, хоча він народжувався від ударів по звичайнісінькому перевернутому догори дриґом табуреті, що замінив собою барабани.

І світ почав підкорюватись. Спочатку мостини після виступів балету почали скрипіти на місцевих грузинських сценах, потім черготіти на майданчиках всього тодішнього Радянського Союзу.

Артисти відпрацьовували народні піруети, стираючи підлогу міст і містечок країни, і 1948 року змусили обговорювати свої виступи в кулуарах всесвітніх сцен. Першими іноземними свідками роботи грузинських танцівників стали фіни. Потім же, побачити те, як хореографи з якихось для них далеких кавказьких гір чинять гравітаційне беззаконня на сцені, вишиковувалась у чергу вся Європа, змусивши відомих Іва Сен-Лорана, Іва Монтана, Жана Маре та багатьох інших розбалуваних різноманітними видовищами людей діставати квитки на вистави.

Фото chaspik.spb.ru

Саме ансамблю Рамішвілі-Сухішвілі як колективу народного танцю 1967 року насмілився запропонувати свої підмостки найавторитетніший оперний театр – Міланський La Scala. Точно вже не сказати, кого тоді підкорила найбільша втома – танцівників, глядачів, які то зупиняли дихання, то вибухали оглушливими аплодисментами, чи працівника театру, якому довелось піднімати завісу цілих 14 разів за вечір!

Далі ж були і зламана сцена в Індії, й американський титул «найкращого шоу на Бродвеї», гучні заголовки та щедрі на найвищі оцінки статті найвпливовіших закордонних медіа, серед яких The Washington Post, New York Post, Daily Mirrors та інші. Усі найфантастичніші історії, якими дійсно можна похизуватись перед онуками.

Онуки, звісно ж, слухали дуже уважно всі реалістичні легенди про справжніх артистів і знайомилися з легендарними реаліями життя спочатку першого покоління танцювальної династії Рамішвілі-Сухішвілі, а потім і другого – сина Іліко та Ніно – Тенгіза зі своєю дружиною Інгою. Спадок, що дістався найменшим, онукам Іліко на Ніно-молодшим, мав зразковий фасон, що ідеально лягав на плечі багатовікової грузинської традиції з витончено розшитим паском національної культури, що ще й закріплювався фурнітурою відточених і доведених до автоматизму рухів. Онукам необхідно було не прости приміряти на себе придане, але й зуміти гармонійно поєднати фольклор і сучасність.

Фото pp.vk.me

Сьогодні династія Сухішвілі може пишатись Академією танцю, де виховують і виховуються як учасники балету, так і ті, хто просто хоче підкорити високі гори та великі перевали хореографічного Кавказу. Наразі академія дає прихисток більше ніж семистам танцюристам. Сам же балет нараховує близько півтисячі артистів. За свої 70 з гаком років існування балет встиг побувати на п’яти континентах більше десятка разів протягом своїх 250 турне. Лише уявіть, що побачити їхні виступи вже пощастило семи мільйонам людей. А поки настанови Іліко Сухішвілі виконуються, скажіть, у Вас зайвого квиточка на найближчий виступ не знайдеться?..

Вам це буде цікаво:
Історія бренду: Cirque du Soleil
Феєричний шоу-проект Cirque du Soleil здійснив переворот у цирковому мистецтві, нагадавши світові, що цирк може не тільки розважати, але й творити нову реальність. Божевільні експерименти над людським тілом скасовують владу земного тяжіння, а містерія звука і світла заманює глядача у присмерковий лабіринт філософських драм, надаючи змогу пробиратися до сонця разом з героями постановок.
Історія бренду: Amouage
Якби кожна історична подія мала свій власний неповторний запах, то ця, імовірно, запам’яталась усім неповторною сумішшю ладану, сандалу, мускусу, амбри і мирри. Ідеться про історію появи на світ дому Amouage чи, як його ще часто називають, «скарбу Оману».
Історія бренду: Жан Пату
Йому вдалося вловити зухвалий дух початку двадцятого століття і передати ідеали епохи в модних новаціях. Радість, швидкість і легкість – якщо емоції допомагають продавати, то враження, пов'язані з брендом Жана Пату, будуть саме такими.
Історія бренду: Davidoff
Він заробив свої перші песо, танцюючи танго і чарльстон. Трудився зварювальником у Буенос-Айресі та не гребував будь-якою працею, щоб зібрати свій стартовий капітал. Фанатичний трудоголік, який увесь час намагався виглядати снобом. Усміхнений з клієнтами та неймовірно вимогливий до колег. Читайте в OUTLOOK у день народження Зіно Давидоффа про те, як обдарований скрипаль з українським корінням домігся для свого бренду без перебільшень королівських аудієнцій.
Історія бренду: Estee Lauder
Історія її бізнес-імперії почалася на маленькій домашній кухні. Для журналістів, щоправда, було вигадано іншу розповідь: з аристократичним минулим і світськими втіхами, однак до істини вони докопалися тільки 1985 року. Тоді Estee Lauder уже була власницею хмарочоса на Мангеттені, лондонської квартири і блакитної лагуни на Палм-Біч.
Історія бренду: Телеканал Discovery
Сьогодні Outlook розповідає про черговий надихаючий приклад того, як мрія стає справою всього життя. Створення одного з найбільш успішних каналів за всю історію телебачення Discovery Channel, а слідом і величезної медіа-корпорації Discovery Communications – просто не може не мотивувати на власні великі справи.
Історія бренду: Veuve Clicquot
Сучасні гурмани напевно погребували б пити шампанське початку XIX століття: елегантну золотисто-солом'яну сорочку вина приховувала каламутна пелена дріжджів, які вносять до купажу для отримання вуглекислого газу, а чудову гру фруктових і ванільних півтонів заглушали грубі сторонні присмаки. Такий продукт не міг задовольнити витончених смаків публіки і, як наслідок, не приносив серйозного прибутку. Якби у відважної Ніколь-Барб забракло рішучості взяти справу у свої руки, благородний напій так і залишився б каламутним дешевим зіллям для плебсу.
Історія бренду: Baileys
Він є практично в кожному хорошому ресторані, кафе або домашньому барі. Серед безлічі різноманітних ємностей з не менш різноманітними видами алкоголю справжній цінитель одразу ж впізнає затемнену пляшку з етикеткою, на якій зображено зелений пейзаж і красується напис Baileys. Цей лікер, приготований на основі віскі та вершків, за свої унікальні смакові якості серед гурманів отримав назву «вершкового дива».
Історія бренду: Chupa Chups
З першого погляду Chupa Chups викликає жвавий інтерес, а зовнішній вигляд яскравої обгортки вабить і ніби запрошує: відкрий мене і якнайскоріше з’їж. Сьогодні розкажемо вам історію успіху цієї солодкої компанії і про те, як народилася ідея створити всесвітньовідому цукерку. Але про все по порядку.
Історія бренду: Coca-Cola
Своєю появою вона завдячує чорному рабству і «сухому закону». Спочатку її продавали в аптеці як засіб від нервів та імпотенції, а сьогодні 80% населення Землі п’ють цей напій. Світовий бренд «Кока-Кола» в нинішньому році відзначає 129-ліття свого існування.
Історія бренду: McDonald’s
У чому полягав секрет першої картоплі фрі, де гамбургер коштував 15 центів і чому маховик першого і єдиного в 60-х фаст-фуду не почав би свій рух без... продавця міксерів? Брати Моріс і Ричард (Мак і Дік) Макдональди, як і ми, не знали відповідей на всі ці запитання, переїхавши з Нової Англії до Каліфорнії в 1927 році. Їхні ніздрі лоскотав вітер легкого заробітку, а за спиною багатозначно потирала долоні Велика депресія, готова звести нанівець усі їхні сподівання. А втім...
Закрити
Outlook facebook page