RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Особистий досвід: як добре погуляти на індійському весіллі

Особистий досвід: як добре погуляти на індійському весіллі

Автор: 24.04.2017 | Індія
Героїні нашого матеріалу – консультантові з етикету, любительці кінного спорту і подорожей Катерині Лисенко – пощастило зануритися в атмосферу справжнього індійського фільму з його запальними танцями, круговертю сарі та яскравими барвами. Сьогодні вона залюбки розповідає про дивовижний досвід – наповнене колоритом, традиціями і веселощами індійське весілля.

Подруга зі Сходу

Улітку 2016-го я повернулася до Швейцарії, в міжнародну школу етикету і протоколу Institut Villa Pierrefeu, щоб продовжити своє навчання і здобути диплом. Моєю сусідкою по кампусу виявилася чарівна Жасмін. З першого погляду навіть не можна було зрозуміти, що вона індійка, особливо збивала з пантелику її чиста англійська мова. Однак у процесі спілкування Жасмін розповіла, що вона індійка, котра народилася в Гані, але при цьому все своє доросле життя прожила у США, в Каліфорнії. Навчання в школі їй потрібне для того, щоб підготуватися до заміжжя і бути ідеальною господинею в домі свого чоловіка Абхіда, який до того моменту жив в Індії зі своєю сім'єю, в місті Чандігарху. Індійські традиції дуже стійкі й донині, тому Жасмін одразу ж налаштовувалася на те, що беззастережно переїде в оселю чоловіка і його сім'ї. За якийсь час ми з Жасмін стали добрими подругами, завели друзів, і незабаром у нас утворилася така собі міжнародна компанія. У листопаді Жасмін запросила нас на весілля. Ця пора в Індії вважається високим весільним сезоном, оскільки погода стоїть не така спекотна, як зазвичай.

Новий світ з назвою Індія

Відтоді в мене почався відповідальний процес підготовки, адже раніше я жодного разу не була в Індії, а тут одразу на місцеве весілля. Прочитавши все, що тільки можна було про традиції, обряди, подарунки і ретельно розпитавши всіх знайомих, які вже бували на індійських весіллях, у моїй голові з'явилася потрібна для початкового розуміння ситуації інформація. Уточню, що це було пенджабське весілля, яке відрізняється від інших індійських щонайменше тим, що на ньому подають м'ясо (але не яловичину, звісно ж), а також дозволено вживати алкоголь жінкам. Великою мірою кожен вид індійського весілля – це окремий, гідний вивчення світ зі своїми правилами і звичаями.

Попри всі знання, отримані перед поїздкою, реальність, як завжди, виявилася набагато вражаючою та об'ємною. В Індії одруження є чи не найбільш значущим заходом у житті людей. Його прийнято святкувати неймовірно пишно і велелюдно. Хоч Жасмін дуже хотіла скромне «свято по-європейському», їй не дозволили цього зробити, адже раніше і її з батьками, і нареченого з його батьками було запрошено на стільки весіль, що не повернути запрошення на власне в їхньому народі означає образити.

Ритуали та обряди в наші дні набули сучаснішого вигляду. Наприклад, якщо раніше на другий день весілля чоловіків і жінок розділяли, то зараз це практикується не так часто. Пенджабський варіант свята, на якому я була, знаменитий своєю пишнотою і розкішшю.

Релігійна частина вельми важлива. Як нам розповідали місцеві дівчатка, навіть якщо ти офіційно одружена, твої батьки все одно не дозволяють тобі жити в чоловіковому домі, бо сама реєстрація шлюбу геть нічого для них не означає. Обов’язково треба пройти спеціальну церемонію, щоб стати повноцінним подружжям.

Свято зсередини

Весілля Жасмін та Абхіда тривало 4 дні. Найбільше мене вразили три речі: насиченість яскравими барвами, вміння радіти життю і масштаб того, що відбувається. Першого дня (The Sangeet) гості гуляли, танцювали і веселися як могли, тому другий день неспроста називається Jago / Mehndi, що з пенджабі буквально перекладається як «прокинься/вставай». Традиційно ця подія відбувається напередодні найважливішого третього дня весілля, коли наречений разом з усіма гостями з його боку прибуває до нареченої. Вони співають і танцюють навколо міста, щоб оголосити про своє прибуття. На третій день відбулася офіційна і традиційна сикхська церемонія одруження, а на четвертий день – презентація книжки батька нареченої в супроводі виступу гурту з Гамбії. Їхня солістка грала на дивовижному 21-струнному інструменті корі. Ця музика гіпнотизувала, тож ми всі ніби впали в транс, а наступного ранку дружно наспівували мотиви, які нас зачарували.

Звичні для слов'ян і європейців конкурси на індійських весіллях особливо не практикуються. З найбільш пам'ятних розваг було, звісно ж, менді, або мехенді. До речі, мехенді малюють винятково чоловіки і роблять це за якимись певними шаблонами. Тобто якщо ти просиш їх домалювати щось, вони не погоджуються, адже візерунок втратить свій сенс. Мехенді нареченої особливо вразив. Як пізніше розповіла Жасмін, у ньому було приховано літери імені майбутнього чоловіка, а він у свою чергу мав їх знайти! Ще дуже цікавим був обряд об'єднання сімей. Коли родичі (чоловіки) з обох сторін віталися та обнімалися, над ними водили гроші, щоб сім’ї завжди фінансово процвітали.

Що стосується частувань, то іноземним гостям спочатку складно було розрізняти смаки, адже єдине, що відчувалося – це гострота і величезна кількість спецій. Усе ж ми намагалися куштувати різні страви. Здивувало неймовірне розмаїття – офіціанти пропонували нам усілякі закуски з інтервалом у 30 секунд, тому бракувало часу з'ясувати, що ти щойно з'їв. Голодним на індійському весіллі залишитися просто неможливо.

Музика – найважливіший атрибут, індуси дуже люблять танцювати й веселитися. Якщо якось спробувати і назвати одним словом, що саме грало всі чотири дні, то, крім як «запальне», на думку нічого не спадає. Особливо багато було творчості знаменитого Panjabi MC. Коли ми з гостями вперше пробралися до сцени і побачили гігантський натовп, що танцював, то завмерли... «Танцюй так, ніби на тебе ніхто не дивиться» – перше, що промайнуло в моїй голові. Я збагнула, як виглядають люди, котрі люблять життя і вміють ним насолоджуватися сповна. Нам охоче підказували рухи і запрошували у своє коло. І що найголовніше, місцеві «відриваються» з особливою гідністю, і це не награно, потрібно тільки бути в цьому стані. Такі вони – сикхи! Танцюють усі – і молоді, й дорослі, і жінки, й чоловіки.

Поради від Катерини на випадок, якщо вам доведеться побувати на індійському весіллі:

- Щоб не потрапити в неприємну ситуацію і нікого не образити через свої лінгвістичні прогалини, треба знати, що «індус» – це послідовник індуїзму, а в цілому жителі Індії – індійці. Я була на весіллі не в індусів, а у сикхів, яких не варто називати індусами.

- Якщо ви хочете надіти на церемонію сарі, то раджу брати із собою шпильки – їх вам знадобиться чимало (близько 10-15) для того, щоб зафіксувати вбрання, бо похапцем таку дрібничку годі й шукати в незнайомій країні. Звісно ж, вони є в хороших готелях, та якщо ви будете вбиратися близько 20:00, існує велика ймовірність, що пральня, де їх зазвичай зберігають, буде зачинена. Також варто пам'ятати: щоб надіти сарі, вам потрібна буде допомога дівчини з готелю, яку краще забронювати раніше (зазвичай гості з інших міст і країн зупиняються в одному і тому ж самому готелі, а дівчаток, які допомагають надіти сарі, максимум дві). Важливо враховувати, що навіть зі сторонньою допомогою весь процес вбирання в сарі займе не менше 20-ти хвилин.

- Молодим в Індії прийнято дарувати гроші. Багато гостей через різні причини приходять без подарунка. Для місцевих це нормальна ситуація. Зазвичай на третій день, коли молодята із сім'єю розташовуються в фотозоні, щоб усі охочі могли з ними сфотографуватися на згадку, нареченому вручають конверта/листівку з грошима.


Вам це буде цікаво:
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні Outlook подорожує по найцікавіших з точки зору географії й адміністративного управління містах і країнах, що є анклавами, цілком розташованих на територіях інших держав.
Посол Індії провів прийом на честь Дня незалежності
Надзвичайний і Повноважний Посол Індії в Україні Манодж Кумар Бхарти провів урочистий дипломатичний прийом на честь головного свята своєї країни - Дня Незалежності.
Варанасі: місто-крематорій
Одні називають його містом храмів, інші – створеним богами, а хтось – крематорієм на Гангу. Сьогодні ми розповімо про індійське місто Варанасі, де смерть нікого не лякає і вже давно стала бізнесом.
У Києві за підтримки Посольства Індії відбувся йога-марафон і встановлений рекорд України
18 червня о 8 ранку на Хрещатику відбулася масштабна подія - "Марафон без метушні", присвячений Міжнародному дню йоги, який щорічно відзначається по всьому світу під егідою ООН. Марафон пройшов з ініціативи Посольства Індії в Україні та India Club, в честь 25-річчя дружби між нашими країнами.
На Хрещатику за підтримки Посольства Індії відбудеться найбільша йога-сесія «Марафон без метушні»
18 червня 2017 року о 8 ранку на вулиці Хрещатик у Києві відбудеться масштабна подія ‒ «Марафон без метушні». Вона присвячена Міжнародному дню йоги, який щороку відзначається по всьому світу під егідою ООН. Марафон пройде за ініціативи Посольства Індії в Україні та India Club, таким чином буде відзначене 25-річчя дружби між нашими країнами.
Дружина Посла Індії провела зустріч Ambassadors Spouses Club і показ національного одягу
Дружина Надзвичайного і Повноважного Посла Індії в Україні Анаміка Бхарті провела зустріч клубу дружин послів Ambassadors Spouses Club, в рамках якої пройшов показ традиційного індійського одягу і дружній обід.
Посол Індії провів дипломатичний прийом на честь Національного Дня
Надзвичайний і Повноважний Посол Індії в Україні Манодж Кумар Бхарти провів урочистий прийом на честь Національного дня. Висловити свою повагу і привітати колегу з державним святом прибули Глави дипломатичних місій Болгарії, Грузії, Румунії, Молдови, Палестини, Сирії, Таджикистану, Узбекистану, Казахстану, Македонії, Великобританії, Канади, Марокко, Кувейту, Білорусі, Судану, ПАР, Аргентини, Японії , Туркменістану, представники громадськості, ЗМІ.
Калькутта – місто великих мислителів і бродяг
Калькутта має одну особливість – вона явила світові цілих трьох індійських лауреатів Нобелівської премії і вважається культурною столицею країни. І в той же час більшість жителів чистять зуби, перуть і готують прямо на вулицях, а чимало відомих людей, що відвідали місто, відгукувались про нього як про найгірше, що бачили в житті. Так що ж ближче до істини?
Дружина пізнається в голоді. Індійський фестиваль Карва Чоут
За давнім індійським повір’ям, дружина пізнається у бідності. Хто знає, чи можна вважати голодування демонстрацією бідності, але раз на рік чоловіки Індії спостерігають за виявом вірності і відданості жінок саме у такий спосіб.
Східний макіяж як традиція: чарівний погляд з поволокою
Згідно з відомою фразою, схід – справа тонка. І загалом це істина, котра підтверджується навіть в деталях. Через особливості клімату східних жінок об’єднує схожий тип зовнішності, а їхні нації споріднює близькість культур. Тому й ідеали краси у них подібні. Так акцент у східному макіяжі неодмінно робиться на очі. Жінці тут належить бути скромною і вдягатися таким чином, щоб повністю закривати фігуру. Тому все, що їм лишається, це зачарувати чоловіка поглядом.
Жіночі прикраси в Індії: сакральний зміст
При слові індійка в нашій уяві виникає красива жінка в сарі, неодмінно з безліччю прикрас і малюнків на тілі. Звідки в національних традиціях цього народу така пристрасть до прикрашання тіла? У цьому є не лише естетичний, але й глибокий сакральний сенс – відображення культури, вірувань і світогляду індійців...
Посольство Індії провело урочистий прийом на честь Міжнародного дня йоги
9 червня, в концертному залі Українського Дому в Києві, відбувся захід "Сurtain Raiser", приурочений до Міжнародного Дня Йоги. Організатором даної події стало Посольство Індії в Україні та особисто Надзвичайний і Повноважний Посол Манодж Бхарти.
Джайпур. Рожеве місто. Частина 2
У Джайпурі завжди багато туристів. Місто входить у більшість світових путівників по Індії. Тут достатньо готелів, нема проблем з вибором транспорту, повно вуличних закусочних і комфортних кафе. Місцевий люд доброзичливий і завжди готовий допомогти подорожньому. Якщо до цього пориву додати ще й кілька рупій, то індійці радо поділяться інформацією, де в Джайпурі найсмачніша і найдешевша кава, як обійти зграю набридливих мавп чи розшукати готель з гарячою водою.
Джайпур. Рожеве місто
Хтось порівнює Джайпур з ажурною скатертиною. Інші – з коробкою рожевого зефіру. Треті твердять – це вулик, щільно заселений бджолами. Однак всі сходяться в одному – тут дивовижне повітря, сповнене якоюсь свободою, котру не зустрінеш у Європі. Вона заповнює легені, і вже через вдих мандрівник втрачає лік годинам і навіть століттям.
Мехенді – замість тисячі татуювань
Про те, щоб зробити татуювання, нехай і не справжнє, а всього лиш тимчасове, замислювався кожен другий. Абсолютно безболісне нанесення малюнків, які можна змінити через кілька тижнів, пропонує мистецтво мехенді – розпис хною.
MUST- WATCH VIDEO: традиції чаювання в світі
Сьогодні, 15 грудня, відзначається Міжнародний день чаю! Цей напій настільки щільно увійшов у життя людини, що іноді ми самі не помічаємо, як знову поставили чайник на плиту. Існують тисячі способів його приготування. OUTLOOK пропонує вашій увазі кращі з них.
Гетто світу: До Лондона за боллівудськими шедеврами
OUTLOOK продовжує свій цикл матеріалів про національні гетто – масові поселення емігрантів далеко від Батьківщини. На черзі розповідь про Саутолл – передмістя Лондона, яке значно більше нагадує індійське містечко.
Закрити
Outlook facebook page