RU  UK  EN
Статті  >  Дізнайся  >  «Ukrainian Embroidery. Step in Time». Проект OUTLOOK провів показ стародавніх та сучасних українських костюмів для іноземних журналістів

«Ukrainian Embroidery. Step in Time». Проект OUTLOOK провів показ стародавніх та сучасних українських костюмів для іноземних журналістів

У травні цього року увага всієї Європи прикута до України, до її серця - Києва. У нашу столицю приїжджають гості, щоб взяти участь і стати свідками грандіозного шоу пісенного конкурсу Eurovision 2017. І ми знову і знову з радістю і посмішкою зустрічаємо почесних гостей. OUTLOOK як проект, що працює в сфері культурної дипломатії і прагне відкривати Україну для світу і світ для українців приєднався до цієї масштабного події.

4 травня за запрошенням Міністерства інформаційної політики України в офіційній локації для зарубіжних ЗМІ, які приїхали на Євробачення - ІА "Укрінформ", OUTLOOK (theoutlook.com.ua) провів для іноземних гостей показ старовинних і сучасних українських костюмів під назвою «Ukrainian Embroidery. Step in Time» з метою показати, що національний одяг несе в собі глибоку символіку та історичну спадщину.

Відкриваючи захід, Генеральний директор проекту OUTLOOK Дарія Карякіна, зазначила наскільки важливо і почесно для нас приєднатися до ще однієї події, яка формує позитивний імідж України на світовій арені. "Нам як проекту і громадській організації OUTLOOK було дуже цікаво долучитися до такої місії і зібрати найкращих партнерів для такого івенту. Бо кожен із них на своїй роботі показує, що громадянське суспільство в Україні існує , розвивається і молодим українцям дуже хочеться показувати, яка багатогранна Україна, поширювати культуру нашу і наші здобутки світом. Я хочу подякувати усім, хто причетний до цього заходу. Я впевнена, що разом ми творимо нову історію України". – зазначила Дарія Карякіна.

Вітаючи іноземних і українських журналістів Перший заступник Міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова підкреслила, що завдяки таким івент ми на практиці можемо бачити, як формується українська нація.

Сьогодні ми хочемо показати, що наша нація викристалізовується і вишивка, і одяг, і історія і побут - це є частина оформлення нової нації. Я вітаю вас із цим святом. Дякую за те, що знайшли час розділити його з нами, бажаю приємних вражень. І дякую Проекту OUTLOOK і особисто Дарії Карякіній за те, що ви підтримали нашу цю ініціативу показати іноземцям Україну такою, якою ми її бачимо і відчуваємо. - наголосила Перший заступник Міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова.

Так само, як і століття тому, в наш час вишивка залишається невід’ємною частиною стилю українців. Орнаменти різняться за регіонами, колористикою, але не своєю символікою.

Під час показу журналісти та гості побачили 10 унікальних строїв з Закарпаття, Полтавщини, Буковини, Східного Поділля, Західного Полісся, зібраних у численних експедиціях, та нові інтерпретації вишивки й орнаментів, що зараз популярні серед української молоді.

Спеціально для перформансу була організована тематична зона, де кожна з моделей окрім показу нарядів демонструвала традиційні заняття української жінки: вишивання, ткацтво, тертя маку, гру на музичних інструментах... Посприяла організації колоритної зони колекціонерка з м. Лубни Полтавської області Олександра Герасимова, що надала автентичні рушники, домоткані доріжки, ряднини, конопляні килими, підзори та ліжники.

Унікальні зразки старовинних костюмів спеціально для презентації «Ukrainian Embroidery. Step inTime» надали власники галереї «Ukraina Аntiqua» Ігор Турейський та Максим Очкур. «Ще наприкінці ХІХ та на початку ХХ століття в Україні побутувало понад 200 технік вишивки, що згодом були витіснені хрестиком, в нашій колекції ми маємо речі, оздоблені різноманітними техніками: заволіканням, низинкою, лиштвою, різними видами гладі, вирізуванням, виколюванням, змережуванням, штапівкою, хрестиком та іншими, також маємо речі з тканими елементами», – розповідають колекціонери.

У своїй колекції І. Турейський та М. Очкур намагаються репрезентувати елементи декоративно-ужиткового мистецтва з усіх регіонів України. Наразі в їхній колекції найкраще представлені строї та елементи із Західного Полісся, Полтавщини, Чернігівщини, Вінниччини, Київщини, Черкащини, Закарпаття. Речі були придбані в численних експедиціях у нащадків тих, хто їх носив, немалий сегмент зібрано й на «блошиних» ринках.

Гості мали можливість оглянути святковий наряд з Полтавщини. В основі традиційного строю сорочка з домотканого конопляного полотна, вишита білими нитками у давніх техніках – лиштвою та вирізуванням. Додає колориту образу плахта – це шматок тканини, витканий з кольорових вовняних ниток, що створюють надзвичайну яскраву гаму в різноманітних орнаментах, червоний пояс з балабонами, шкіряні чоботи та колоритні прикраси!

Зачарувала гостей вишивка сорочки з Буковини, виконана різнокольоровими нитками хрестиком та стебловим швом, а в основі візерунку поєднання рослинних і геометричних орнаментів, що характерно для цього регіону. Спідниця цього наряду носить назву горбатка. Виготовлена вона з вовняних ниток та прикрашена художнім ткацтвом. Фіксує її тканий шовковий пояс, дорога і складна у виробництві річ. Нагрудний одяг з комплекту – кептар або ж цурканка – шкіряна безрукавка з хутром, шкіряними аплікаціями та вишивкою.

Вразив дівочий святковий наряд із Закарпаття! Сорочка, що носить назву «довганя», має розріз ззаду, це характерна особливість, що побутувала лише в цьому регіоні. Вишита вона косою гладдю, стебловим швом, низинкою, обмітуванням. Спідниця – плат з тонкої вовняної тканини, оздоблений сутажем (шнуром), застроченими складками, кольоровими стрічками, кутасиками та мереживом по краю.

Був презентований дівочий святковий комплект із Східного Поділля! У його основі сорочка на домотканому полотні, вишита чорним. Цікаво, що цей колір надзвичайно популярний у цьому регіоні, він вважався навіть святковим. Вишита сорочка в техніці низинки, що на Вінниччині називається «виворіттю». В основі образу також вовняна спідниця, оздоблена оксамитом та підперезана домотканим вовняним поясом.

Доповнюють комплект плетені з бісеру прикраси, що на Вінниччині називаються згардами, а також намиста та головний убір, оксамитова стрічка, прикрашена бісером та скляними намистинами.

Продемонстрували моделі жіночий святковий стрій із Західного Полісся! Сорочка пошита з домотканого лляного полотна, вишита червоними нитками техніками заволікання, гладдю та хрестиком з архаїчними геометричними орнаментами. А спідниця-літник, виткана з вовни в різнокольорову смужку, разом з нею вдягнутий вишитий полотняний фартух, підв’язаний домотканим поясом – крайкою. Прикраси на Західному Поліссі були рідкістю, тож намиста було небагато, серед прикрас «молітовка» – медальйон з зображенням Богородиці.

Сучасна українська мода була представлена сукнями дизайнера Юлії Магдич, яка у своєму бренді об'єднала естетику українських національних традицій і моду нового джет-сета.

Інтерпретуючи ДНК класичної вишиванки, дизайнер створює своєрідну «уніформу» для сучасної леді - розкішні і водночас невимушені образи, актуальні для ранкових прогулянок і для званих вечорів.

Візитна картка бренду – технічно складні об'ємні вишивки, розроблені за мотивами орнаментів, знайдених у музеях, приватних колекціях і краєзнавчих подорожах по Україні.

Показ прикрасили яскраві візерунки троянд на сучасних сорочках. Цікаво, що узори з ружею – як ще називають цю квітку, укладалися за законами рослинного орнаменту, що означало безперервний сонячний круг з вічним оновленням. Особливо зачарувала гостей сукня під назвою порцеляновий букет. За задумом та колористикою вона символізує, звичайно ж, кохання.

Вразив образ під назвою «Літопис. Відлуння епох», присвячений богині Макош – давньослов'янській покровительці долі, родючості, сімейного вогнища, прядіння та ткацтва.

Деякі сучасні наряди були декоровані символами краси та сили – калиною й дубом. Калина – дерево нашого українського роду. Міцний космотворчий український ланцюжок: крапелька крові – жінка – народження – Україна – Відродження. Дуб – священне дерево, що уособлювало Перуна, бога сонячної чоловічої та жіночої енергії, розвитку, життя.

На сьогоднішній день бренд Yuliya Magdych представлений у 20 країнах Європи, США, арабських державах і в 40 інших. Серед прихильниць творчості Юлії Магдич – знаменитості, редактори журналу Vogue, фешн-блогери, арабські принцеси і впливові it-girls.

Створити особливу атмосферу і відчути справжній український колорит допоміг музичний супровід свята. Завзятим співом і хороводом відкрив показ Народний художній колектив, вокально-хореографічний ансамбль «Зернятко» (художній керівник Раїса Заклецька).

У тематичної українській зоні ніжними переливами звучала бандура у віртуозному виконанні бандуристки, керівника капели бандуристів КІМ  Р. Глієра Ірини Родіонової.

А яскравим завершенням показу став акустичний перформанс від української поп-групи Vroda, яка поєднала в своїй творчості сучасне звучання і традиційну українську мелодику.

Окрему подяку за граціозне дефіле хочемо висловити нашим моделям - студенткам Київського інституту міжнародних відносин Національного університету імені Тараса Шевченка: Анастасії Карякіній, Орині Сірій, Анні Вакаровій, Олександрі Панасюк, Анні Квашук та Дарії Темченко.

Ми віримо, що подібні проекти надихнуть іноземних гостей пізнавати нашу Україну глибинно, відкривати в нашій історії і традиціях нові факти і досягнення. Нам є чим пишатися і що розповісти світові!

Вам це буде цікаво:
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню, а не покуштувати найбільш екстравагантних наїдків. Насправді в національних стравах зосередилася часточка душі народу, його історії і культури.
Живий танець. Полька
Цей танець не має жодного відношення до Польщі. У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Граємо в ашички
Альчики, асики, ашички, кажик, бабки .. У цієї гри багато назв і одна велика любов до неї не одного покоління в Середній Азії. За старими переказами, любив проводити за нею час герой народних казок Ходжа Насредін. Грали в неї султани і купці, прості люди і діти. Для самих маленьких вона була популярною розвагою аж до кінця минулого століття, поки нові технології не витіснили дворові ігри.
Що вони їдять: Україна
Розпещені домашніми борщами, голубцями та котлетами ми наївно вважаємо, що знаємо українську кухню як свої п'ять пальців і нічого примітного в ній немає, хоча насправді гастрономічна спадщина нашої країни значно багатша, аніж нехитре бабусине меню. Настав час згадати оригінальні українські страви, незаслужено забуті в епоху напівфабрикатів і швидкого харчування.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
У Києві відбувся семінар за участю Посла Індії Маноджа Кумара Бхарті
У Києві пройшов семінар за участю Надзвичайного і Повноважного Посла Індії в Україні Маноджа Кумара Бхарті, на тему «Аюрведа – наука зцілення життя природою».
10 фактів про Україну
За кілька років роботи нашого проекту ми створили чимало матеріалів, причому як текстових, так і візуальних, про різноманітні країни, побували у багатьох містах і познайомилися з великою кількістю народів. І ось тепер, у день 25-го ювілею української незалежності, Outlook з радістю і любов’ю продовжує свій цикл розповідей про рідну країну. На черзі – найбільш цікаві факти про Україну і українців.
На подіумі: Україна
Український традиційний одяг – цілком унікальний, яскравий і самобутній. Не дивно, що він досі лишається настільки ж актуальним серед українських і закордонних модниць. В останні роки дизайнери все частіше створюють колекції «за мотивами» головного символу – вишиванки, а багато голлівудських зірок час від часу вдягають сорочки з магічними орнаментами, вважаючи їх верхом елегантності.
Священні тварини інків
Наш « перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Йодль – музика австрійських гір
Три роки тому в Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, морські цигани, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
У Посольстві Німеччини презентували німецький переклад книги «Мистецтво Майдану»
У Посольстві Німеччини в Києві пройшла презентація німецького перекладу книги культуролога Наталії Мусієнко «Мистецтво Майдану». Урочисту подію відвідали Міністр культури України Євген Ніщук, Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні Ернст Райхель, автор книги Наталія Мусієнко, українські культурні діячі, громадськість, ЗМІ.
Життя амішів: щастя у простих речах
Коли вперше про них чуєш, не віриш власним вухам, коли вперше бачиш – очам. У їхніх паспортах немає фотографій, вони не платять податки, не служать в армії, носять просту одежу, їздять на кінних візках, обходяться без благ цивілізації і, звісно, готують найсмачнішу їжу в Америці. Заінтриговані? Знайомтесь: аміші – люди, що живуть поза часом.
У Києві стартували Дні культури Кувейту
У Києві 5 лютого стартували Дні культури Кувейту, присвячені 25-річчю встановлення дипломатичних відносин між нашими країнами. Всі заходи пройдуть за підтримки Посольства Кувейту в Україні та особисто Надзвичайного і Повноважного Посла Пана Рашида Хаммада Аль-Адвані.
У Києві пройдуть Дні кувейтської культури
У столиці України з 5 по 7 лютого відбудуться Дні культури Кувейту, присвячені 25-річчю встановлення дипломатичних відносин між нашими країнами. Всі заходи пройдуть за підтримки Посольства Кувейту в Україні та особисто Надзвичайного і Повноважного Посла Пана Рашида Хаммада Аль-Адвані.
Президент прийняв вірчі грамоти у послів Нідерландів, Лівану та Судану
Президент України Петро Порошенко прийняв вірчі грамоти від послів іноземних держав: Королівства Нідерландів – Едуарда Хукса, Ліванської Республіки – Алі Дахера, Республіки Судан – Мохамеда Еіса Ісмаїла Дахаба.
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими. Приймаючи сторону світлих сил, спритні поселяни не забували нагріти руки у вогні вселенської битви.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Закрити
Outlook facebook page