RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  Знай наших: безперервна музика Любомира Мельника

Знай наших: безперервна музика Любомира Мельника

Автор: 19.05.2017 | знай наших
Музика завдовжки у вічність або, іншими словами, Continuous music – жанр, який викликає гучні суперечки в професійних колах. Любомир Мельник, канадський композитор українського походження, бачить у своєму дітищі Continuous music продовження класичних традицій. За якими правилами грають його партитури, Outlook розповість у наступному матеріалі рубрики «Знай наших».

Що станеться, якщо присвятити життя одному інструменту?

Найімовірніше, ви винайдете досі невідому техніку гри та вразите слухачів акордами, зіграними по-новому. Саме так вийшло і з Любомиром Мельником, який є одним із найвіртуозніших композиторів у світі. Часом його майстерність порівнюють з алхімією в музиці, адже творчість Мельника впливає на аудиторію, як цілющий бальзам.

З чого все починалося

«Моя музика невіддільна від мого серця, бо вона становить єдине ціле з моєю душею». Багатогранна і медитативна, ця музика зазнала впливу композицій Брамса й Бетховена.

Віртуозна гра і вивчення найкращих класичних традицій привели Любомира Мельника до створення жанру continuous music в 1960-х роках. Тоді вперше заговорили про особливу музичну мову, яка заволоділа серцями слухачів у тривимірному просторі.

У ті часи Любомир Мельник неабияк потерпав від безгрошів'я, а часом йому навіть доводилося голодувати. Переважно він грав у готелях, де його мало хто слухав, а гонорарів за виконання не вистачало і на їжу. А по інший бік барикад буяло життя, невідоме бідному музикантові. Але одного разу доля змилостивилася над ним і подарувала зустріч...

cdn-images-1.medium.com

На початку 1970-х Каролін Карсон запропонувала Мельнику спільний проект у Паризькому оперному театрі. Це була нечувана удача. Знаменита хореограф Каролін ставила балети, немов ткала їх з екзистенціальної субстанції, і на сцені, як птах Фенікс, відроджувалися забуті образи життя і смерті. Найяскравіші, вони врізалися в пам'ять, залишаючи тіні на циклічності буття. Неймовірний контраст життєвих мірил, відтворений у балеті, вразив Мельника. Згодом він зізнавався, що саме ця співпраця запалила іскру, яка переросла у вогонь «тривалої музики».

Музикант ділився спогадами про той період життя: «Це був абсолютно новий формат, заснований на екстраординарному і містичному сприйнятті рухів у просторі, притаманному Каролін. Вона рухалася, як тигр, павук і птах одночасно. Мені потрібно було акомпанувати їй протягом шістнадцяти хвилин. Я бачив, як вона поєднала статику й динаміку в єдиному феномені».

Дорогу здолає той, хто іде

Від виникнення до блискучого втілення ідеї минуло чимало часу. Любомир Мельник мріяв про те, щоб запропонувати публіці інший спосіб сприйняття звуку.

Ретельно вивчивши класику, він дійшов висновку, що знамениті композитори писали музику для того, щоб розкрити красу творів, а не інструмента. Любомирові здавалося несправедливим, що класику можна легко зіграти на будь-якому музичному інструменті. Йому хотілося, щоб океан мелодій не виходив з берегів фортепіано: «Continuous music не житиме без піаніно». А призначення музики Мельник бачив у тому, щоб підкреслити дивовижні риси цього клавішного інструмента.

skyr.files.wordpress.com

Іноді музику порівнюють з морем, яке «топить» слухачів у бездонних глибинах звучання. Мельник поставив собі за мету втілити метафору в реальності. Він уявляв, як фортепіанна музика транслюється публіці за допомогою «біжучих» гучномовців, створюючи відчуття круговерті, що затягує у свої тенета. Хоча технічно позбутися ідеї музичного виконання в залі не вдалося, Мельник здійснив мрію, наділивши музику трансцендентним звучанням.

Ще одне бажання, яке може стати можливим у майбутньому, – створити твір разом з аудиторією. Мельник не раз описував прекрасну картину «вселенської гармонії»: у кожного слухача – свій міні-інструмент, і він виконує на ходу придумані партії. Тільки уявіть: якщо музика передає душевний стан людини, в колективі емоції посилюються в сотні разів. Подібний твір, зіграний загальними зусиллями, міг би справити незабутнє враження. Але, на жаль, техніка залишається утопією.

Почуття стилю в музичному мистецтві межує з розумінням таємниць світобудови. Ось так і Любомир Мельник розповідає, що має деякі ритуали, які допомагають долучитися до світу прекрасного. Він рідко починає роботу над конкретним твором, маючи бачення, якою п'єса буде в підсумку. Найчастіше до нього приходять акорди, передають якийсь емоційний стан. За декілька тижнів початкові пасажі переростають у мініатюру. Але для того щоб знайти форму повноцінного твору, потрібен рік або навіть два. Любомир Мельник порівнює створення п'єси з подорожжю шляхом, який до тебе ще ніхто не торував.

Нині Любомир Мельник автор понад 120 музичних творів. До речі, деякі з них пов'язані з українською культурою – одну п'єсу написано за мотивами поезій Тараса Шевченка, а також є твір, на який Мельника надихнула особистість Симона Петлюри.

Утім, є ще одна причина, через яку музика проникає в партитури так довго. Композитор спостерігає за власним життям і за тим, що відбувається в чужих долях. Його твори – емоційна міра речей. Про свою творчість він висловлювався так: «Моя найграндіозніша робота – «Вітряні млини», і мені знадобилося два роки, щоб завершити її. Подібні твори не просто музичні: вони сильні своєю емоційною складовою. П'єса проростає з глибини серця місяць за місяцем, і розплющуються очі на щось нове».

Бій за право грати

Любомир Мельник вважає, що фортепіано на межі вимирання. Цей музичний інструмент стає дедалі менш доступним для людського розуміння, особливо це стосується людей, далеких від академічного мистецтва. Ба більше, в суспільстві спостерігається занадто спрощене сприйняття гри на піаніно. Мельник каже, що не раз помічав таку картину. Він стикався з людьми, переконаними в тому, що їм удасться опанувати інструмент за кілька місяців. Тоді як Любомирові знадобилося ціле життя для того, щоб стати майстром віртуозної гри на фортепіано.

prostir.ua

І, треба сказати, в музичній гармонії Мельник досяг успіху. Якщо звичайний піаніст може програти 13-14 нот за секунду, то Любомир перебирає ноти зі швидкістю світла: він виконує 19,5 нот за секунду.

Головна фото bestin.ua

Вам це буде цікаво:
Знай наших: Ежен Деслав
У рубриці «Знай наших» ми зазвичай розповідаємо про видатних українців, котрі досягли значного успіху в тій чи тій сфері. Однак нашого сьогоднішнього героя – Ежена Деслава, або Євгена Слабченка – важко вписати в певні рамки, оскільки він досяг висот одразу в кількох сферах, будучи не тільки справжньою Людиною епохи Відродження XX століття, але й патріотом своєї України.
Знай наших: Михайло Яримович
За знаменитою висадкою Ніла Армстронга та його команди на поверхню Місяця 1969 року стояло не тільки абстрактне торжество сили людського розуму, а й велика група висококласних інженерів, які розв’язували надскладні завдання. Серед них своїм сміливим і несподіваним підходом особливо виділявся Михайло Яримович, один з керівників місячної програми. Саме про нього ми з великою гордістю сьогодні розповідаємо в рубриці «Знай наших».
Історія бренду: Davidoff
Він заробив свої перші песо, танцюючи танго і чарльстон. Трудився зварювальником у Буенос-Айресі та не гребував будь-якою працею, щоб зібрати свій стартовий капітал. Фанатичний трудоголік, який увесь час намагався виглядати снобом. Усміхнений з клієнтами та неймовірно вимогливий до колег. Читайте в OUTLOOK у день народження Зіно Давидоффа про те, як обдарований скрипаль з українським корінням домігся для свого бренду без перебільшень королівських аудієнцій.
Яке сумо без українського сала
При слові «сумоїст» практично у кожного в голові виникає образ величезної людини, непереможної, немов брила льоду. І обов’язково східного походження. «Але при чому тут наше сало?» – запитаєте ви. Дуже навіть при тому! Виявляється, Україна не просто пов’язана з головною японською забавою, а й подарувала Країні, де сходить сонце, одного з найсильніших спортсменів усіх часів.
Знай наших: Міла Йовович
Мілу Йовович часто називають втіленням американської мрії. Дочка емігрантів з Радянського Союзу впевнена: їй вдалося домогтись успіху завдяки слов'янському корінню, яке сформувало сильний характер.
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
Знай наших: Ліза Холоденко
Сьогодні ми продовжуємо серію матеріалів, об'єднаних загальним концептом «знай наших». На черзі розповідь про режисера нашумілої американської TV-драми «Олівія Кіттерідж» – Лізу Холоденко.
Знай наших: Сергій Полунін
Артист балету Сергій Полунін, походженням з Херсона, волею випадку потрапляє до Королівського театру в Лондоні. Здобуває неймовірний успіх, а потім зникає з поля зору, щоб згодом завоювати ще більше любові глядачів. Сьогодні OUTLOOK продовжує серію матеріалів про успішних українців.
Знай наших: Максим Шкіндер - український дизайнер McLaren
Відклавши вбік патріотизм і знявши рожеві окуляри, треба визнати: вітчизняний автопром переживає не найкращі часи, і це ще м'яко сказано. І все ж можна знайти привід для гордості. Outlook ділиться з вами історією успіху та порадами дизайнера Максима Шкіндера, який просто зараз проектує в Лондоні нові машини марки McLaren.
Українська кров на світових струнах
У школі на уроках української кожному з нас розповідали про милозвучність рідної мови. Напевно, ми пишалися цим фактом, хоча й не зовсім розуміли його значення. Тепер, дізнаючись про того чи іншого виконавця, який має наше коріння, я не дивуюся, адже українська мова – неймовірно мелодійна, і це передається на генетичному рівні від покоління до покоління, навіть на різних континентах. OUTLOOK склав свій список «голосів», з яких може пробиватися «солов’їна мова».
Закрити
Outlook facebook page