RU  UK  EN
Статті  >  Дізнайся  >  Друзі Білла та Боба

Друзі Білла та Боба

10 червня 1935 року в американському місті Акрон було засноване товариство, що об'єднує чоловіків і жінок, які страждають від пияцтва, – Анонімні алкоголіки (АА).

Першими, хто вирішив побороти свою недугу без допомоги медиків і психологів, були прогорілий американський бізнесмен Білл Вілсон і його лікар, який також мав пристрасть до надмірного вживання спиртного, Боб Сміт.

Вілсон пройшов реабілітацію в клініці і півроку прожив тверезим. Однак чоловіка почала долати спокуса знову напитися. Він подзвонив лікарю Сміту та попросив 15-хвилинної аудієнції. Зустріч розтягнулася на кілька годин. Так і народилася ідея створення товариства алкоголіків.

Саме тоді невдачливий підприємець Вілсон і уклав свою найвигіднішу угоду – заснував спільноту анонімних алкоголіків. Сьогодні в усьому світі мільйони людей, які називають себе друзями Білла та Боба, приходять до цієї організації зі словами "Привіт! Я – алкоголік", роблячи найкращу інвестицію у своє майбутнє.

Журналісту OUTLOOK Олександрі Портянко вдалося познайомитися з людиною, яка ось уже 20 років є членом цього товариства в Україні і допомагає сотням людей здолати цю хворобу. Про результати зустрічі Олександра розповідає у своїй статті. (З огляду на те, що організація є анонімною, ми не будемо розкривати обличчя нашого співрозмовника).

«Ми настільки хворі, наскільки не виговорилися»

На мій превеликий подив, кожне заняття справді починається зі слів: «Мене звати Саша (Діма, Олена, Джон...), і я – алкоголік». Люди промовляють цю фразу щоразу незважаючи на те, що більшість із них не п'ють уже багато років. «Алкоголізм – це хвороба, і хвороба невиліковна. І навіть якщо людина кинула пити, вона все одно залишається алкоголіком», – розказує мій співрозмовник, Олег.

Головна мета зібрання – змусити людину говорити про себе, розібратися в причинах і відповісти на запитання, чому я вживаю спиртне. «У більшості випадків алкоголіки – це люди, яких не чують, вони рідко можуть виговоритися. Ми допомагаємо їм відкритися і знайти відповіді на запитання, які завели їх у глухий кут».

Для того, хто страждає від залежності, це можливість прийти в товариство таких же, як і він, і зрозуміти, що він потрібен. «Ми говоримо тільки про себе, дуже рідко торкаємося відсторонених тем. Тему політики не зачіпаємо взагалі».

«Я алкоголік не тому, що вживаю алкоголь, а я вживаю алкоголь, тому що я алкоголік»

Коли я заговорила з Олегом про те, що алкоголіки, напевно, безвільні і не можуть впоратися зі своїми слабкостями, він відповів, що це не зовсім так. «Вони відрізняються від здорових людей духовно та фізично і сприймають світ інакше, гостріше. Дуже часто їх називають людьми без шкіри. Однак тільки п'яними вони стають самими собою і відчувають себе комфортно – так, як ми відчуваємо себе кожного дня у тверезому стані», – зазначає Олег.

Те, що зазвичай люди вкладають у поняття «цілеспрямованість», для тих, хто п'є, – порожній звук. Вони не орієнтовані на створення сімей, будівництво кар'єри, весь час здебільшого витрачають на пошук алкоголю.

«Нерідко вони бувають агресивними, і сила волі у них дуже велика, особливо коли потрібно дістати випивку. Просто направляють сили не в те русло і не вміють любити світ тверезими. Рік тому померла 44-річна жінка, яка довго відвідувала групу і весь цей час намагалася позбутися залежності. Мала червоний диплом університету, працювала вчителькою у школі. По кілька років не пила взагалі, потім зривалася і йшла в запої з бездомними. Їй подобалося бродяжництво. Алкоголіки не кращі і не гірші – вони просто інші».

На зборах АА не проводять лекцій і не читають моралі, вони не пов'язані з жодною сектою, віросповіданням, політичним угрупуванням. Тут допомагають вирішити ті проблеми, які в житті людини створив алкоголь. «Ми ні про що не запитуємо, кожен розповідає тільки те, що хоче і вважає за потрібне», – каже Олег. Часто люди приходять під вигаданими іменами, і ніхто з групи, може, й не здогадується, чим вони займаються.

«Враховуючи їхні розповіді про себе, можу сказати, що в різні часи групу відвідували головні бухгалтери великих корпорацій, талановиті IТ-фахівці, бізнесмени, у яких в гаражі по дві машини, але поруч з ними сиділи й бездомні без копійки за душею. Ряди постійно поповнюють люди творчих професій, колись на зустрічі ходили водночас шість художників. Дуже багато жінок, одного разу була навіть 16-річна дівчинка. Проте молодь надовго не затримується, бо не усвідомлює повною мірою своєї проблеми».

Незважаючи на стереотип, навіяний нам голлівудськими фільмами, про те, що подібні групи люди відвідують насильно і часто просто мовчать, в реальності все інакше. Коли людина приходить вперше, вона одразу починає говорити і намагається сказати якомога більше. Новачку ставлять лише два запитання: чи є проблеми з алкоголем і коли востаннє вживав?

АА живуть за принципом: «Я не п'ю тільки сьогодні! Можливо, завтра я знову почну пити, але сьогодні – ні». Члени товариства не контролюють одне одного і не закликають відвідувати зустрічі. «Людина сама обирає, коли їй це потрібно, добре, що розклад груп дозволяє приходити хоч кожного дня, хоч раз на рік. Були такі люди, які прийшли лише один раз, однак згубну звичку кинули. Час від часу на заняття заявляються п'яні, їх пускають, але слова не дають».

Усе «лікування» безкоштовне, не рахуючи незначних витрат на чай, каву, печиво та іноді оренду залу. «Здебільшого з приміщенням допомагають соціальні служби. Коли такого місця немає, ми зустрічаємося у звичайному кафе. На Подолі довгий час функціонувала група, яка збиралася в залі одного з відомих ресторанів швидкого харчування», – говорить мій співрозмовник. Також АА принципово не приймають пожертвувань.

У середньому кожне заняття відвідують 12-15 осіб. «Як казав один із засновників руху, дві людини і чайник – це вже група. А у нас часто буває саме так».

У АА хороша самоорганізація. Вони регулярно всі разом вибираються в поїздки, ходять у походи або вирушають на море. Наприклад, полтавське відділення довгий час організовувало літній табір для людей із залежністю. У лісі ставили намети, налагоджували побут, на кожен день була спланована програма. І знову ж таки, багато спілкування і розмов.

Алкоголік поєднує в собі демократію і легку анархію

АА не співпрацюють з лікарями-наркологами і психологами, а допомоги шукають тільки у таких же, як самі. Тут немає ієрархії, немає головних і наставників, тут всі однакові.

«Є люди, які дуже зазнаються, коли їм вдається впоратися з недугою. Був у нас один чоловік, 15 років не пив. Потім пішов вчитися на психолога, отримав диплом і став заробляти тим, що позбавляв людей від залежності. Кілька разів заглядав до нас і зверхньо читав лекції, та у нас це не прийнято, і більше він не повертався».

«За роки моєї практики я багато чого бачив: одні сім'ї приходили сюди з метою вилікуватися, а інші створювали тут нові, здорові сім'ї. Траплялося, що одну групу відвідували батько й син. Таких випадків чимало, просто відстежити їх подальшу долю важко. Люди, які кинули пити, часто не вважають за потрібне повертатися. Тут ніхто не повинен звітувати про своє життя. Ще багато трагічних випадків, і на кожному занятті ми намагаємося говорити про них, аби ще раз нагадати, що алкоголізм – смертельна хвороба».

За словами Олега, кожен алкоголік розуміє, що зірватися може в будь-який момент і приставки «екс» у цьому діагнозі не існує. Сюди люди приходять, щоб триматися разом у своїй боротьбі із зеленим змієм і перемагати його щодня.

На заняття людина може привести з собою будь-якого родича чи друга для моральної підтримки. Також окремі групи існують для членів сім'ї людей, хворих на алкоголізм. Подібні спільноти є і для тих, хто страждає від інших залежностей: наркоманів, гравців.

Символом організації є верблюд, оскільки ця тварина може дуже довго не пити.

За кожен тверезий часовий проміжок члени групи отримують медалі. «Ми видаємо їх, починаючи з 24 годин без алкоголю. Найбільша – за 20 років», – говорить Олег, власник такої нагороди.

Якщо ваші рідні та близькі зіткнулися з проблемою алкоголізму, ви можете звернутися до Українського центру обслуговування анонімних алкоголіків за телефоном: +38 (044) 384 22 09 або +38 (044) 592 95 13; e-mail: aa.ua.gso@gmail.com

Уся інформація про організацію на сайті: www.aa.org.ua

Фото: Nik Panisov

Вам це буде цікаво:
Без кліше
Ви можете собі уявити німця, котрий запізнюється? Або ж японця, що сидить в офісі в робочий час і плює у стелю? Ну або ж хоча б іспанця, який у поті чола працює з ранку до ночі? Навряд, оскільки виною тому стереотипи, які закріпилися за тим чи іншим народом. Сьогодні ми не тільки говоритимемо про них, а й спробуємо ці кліше спростувати.
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів. А ось готуватися до контрольної з кібербезпеки або хвалитися оцінками «відмінно» з бджільництва – уже як мінімум дивно. Про ці та інші незвичайні предмети в зарубіжних школах піде мова далі.
Все у ваших руках. Чому корисно бути амбідекстром
Амбідекстри демонструють унікальні здібності мозку, своїм прикладом підтверджуючи приховану людську геніальність. Найцікавіше, що її можна тренувати буквально руками. Як показали останні дослідження, людей, які від народження однаково вправно керують обома верхніми кінцівками, більше, ніж ми думаємо, і, можливо, ви – один з них.
Slowlife: встигнемо все
Либонь, кожній людині, що живе в нашу стрімку добу, яка час від часу прискорюється, слід зупинитися, щоб зітхнути і перезарядити сили. Особливо часто подібні паузи необхідні жителям великих міст, оскільки там буквально весь довколишній простір ніколи не спить. Щоб знайти всередині себе заповітну кнопку «стоп», а потім і натиснути її, ми пропонуємо вам розповідь про молоду, але дуже цікаву філософію життя, котра отримала назву Slow life, що перекладається як «повільне життя».
ЕКСКЛЮЗИВ: Посли 29-ти країн взяли участь у соціальному проекті OUTLOOK до Міжнародного дня толерантності. ВІДЕО
Проект OUTLOOK, зближуючи народи й культури, прагне зробити світ добрішим, а його представників уважнішими один до одного. Ми щиро віримо, що взаємна повага – це ключ до подолання багатьох негараздів, конфліктів і непорозумінь сьогоднішнього світу.
Сила – у миротворчості: День Організації Об'єднаних Націй
Організацію Об'єднаних Націй було створено задля припинення насильства у світі, захисту прав людини і викорінення злиднів. 24 жовтня 1945 року держави-засновники ратифікували договір про створення всесвітнього органу, який отримав назву ООН.
Берлін. Голокост. Місця пам’яті
Завдяки Єврейському форуму України і особисто його Президентові Аркадію Монастирському OUTLOOK вдалось побувати у Берліні і відвідати місця, пов’язані зі страшними злочинами Голокосту. І сьогодні, коли в Україні готуються до 75-ліття трагедії Бабиного Яру, ми вирішили згадати про місця, що досі зберігають сліди Голокосту.
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
Люксембург: встигнути все
Сучасна інфраструктура, лояльна податкова та юридична система зробили Люксембург однією з найбільш привабливих країн для ведення будь-якого виду бізнесу. Щоб досягти такого добробуту, герцогству знадобилося менше ніж півстоліття...
Без побоїв: тортури мистецтвом
Недаремно кажуть, що і хороше потребує міри – навіть мистецтво за певних умов може не тільки приносити задоволення і допомагати переживати катарсис, але й ламати психіку. Про те, як саме прекрасне слугує знаряддям катувань – далі в Outlook.
Усім потрібні гроші. Валюти світу
Називають їх скрізь по-різному, проте люблять, напевно, однаково. Ми говоримо, звісно ж, про гроші, а точніше про їхні «другі імена». Адже крім офіційної, у кожної валюти є своя народна назва.
Гетто світу: Маре - Париж по-еврейські
Свіжі і хрумкі піти, намолені синагоги, кошерні ресторани і милі люди з пейсами і добрими очами – щоб побачити все це не конче летіти до Ізраїлю. Досить просто зазирнути у паризький квартал Маре, розповідь про який і продовжує нашу рубрику про національні гетто.
Біженці: погляд зсередини і ззовні
Сорок шість мільйонів людей покинули свої домівки. Практично голими, босими, голодними вирушили шукати прихисток. Гнані страхом, відчаєм, хворобами вони пішли в нікуди, на милість чужих, не завжди гостинних людей. На жаль, це частина історії сучасного світу.
Гетто світу: Кольоровий Париж
Сьогодні в нашому циклі про етнічні гетто світу розповідь про один із найбільш небезпечних районів – паризький квартал Барбес. Французи кажуть, що відомий фільм, до якого доклав руку сам Люк Бессон – «13-й район» – навіяний якраз життям у кварталі Барбес.
ЗА ГОДИНУ ДО: виїзду на патруль
OUTLOOK продовжує серію матеріалів ЗА ГОДИНУ ДО і цього разу нам пощастило стати свідками того, як готуються до виїзду на патруль поліцейські Нової патрульної поліції. І так, сьогодні пропонуємо вам дізнатися, як починається ранок цих мужніх людей, які відповідають за нашу безпеку.
Маленькі улюбленці великих міст
Німці заводять не лише німецьких вівчарок, а в Бостоні можна побачити не тільки бостонських тер’єрів. Люди вибирають собак, спираючись на особисті вподобання. Та часом тяжіння місцевого населення до певної породи занадто помітне й інколи стає особливістю певної місцини. Цьому можуть сприяти природні умови, мода і навіть менталітет.
Expirience: Ігор Назаров
За сприяння Європейської Бізнес Асоціації та її проекту «Hopes and Fears» THEOUTLOOK.COM.UA продовжує серію матеріалів «EXPERIENCE», з якої ви дізнаєтеся секрети кар'єрного успіху від топових управлінців сучасного бізнесу. Своєю історією з представниками компаній, що є членами Європейської Бізнес Асоціації, і нашими читачами поділився директор компанії Brown-Forman Ukraine Ігор Назаров. До портфеля українського представництва компанії входять такі добре відомі бренди преміального алкоголю, як " Jack Daniel’s ", "Finlandia" та "El Jimador".
Міжнародна студентська організація AIESEC запрошує на стажування за програмою Global Talent
Шукаете можливості для кар'єрного старту? Міжнародна студентська організація AIESEC запрошує на професійне стажування за програмою Global Talent.
Банк менталітетів
Сьогодні OUTLOOK розповідає про різномаїття національних особливостей, намагаючись по мірі можливості допомагати нашим читачам у вивченні різних культур, щоб, потрапивши в ту чи іншу країну, ви, принаймні, були підготовлені до різниці в менталітетах! Наприклад, підняті брови у Німеччині означають захоплення, а в Англії – прояв скептицизму.
Швеція. Вижити без копійки в кишені
Перший день у Швеції. Ви стоїте на центральній площі Стокгольма. Поглинаєте очима культурні надбання. Аж раптом до вас підбігає злодій, вириває сумку з ваших рук і кидається навтьоки. «Це були всі мої гроші!» – кричите у розпачі йому вслід. А хулігана і слід прохолов. Що робити? Перше правило – не панікувати. А друге – зібратися з духом і... влаштуватися на роботу! Дарія Черноусова ділиться досвідом, як заробити в чужій країні.
Закрити
Outlook facebook page