RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  У Києві було проведено виставку і відкрито мурал авторства KLONE

У Києві було проведено виставку і відкрито мурал авторства KLONE

06.07.2017 | мистецтво
KLONE – художник, який народився в Україні. Він покинув країну, коли йому було 11 років. Тому можливість презентувати в Києві свою виставку і розписати мурал має для майстра особливе значення. Нам удалося взяти ексклюзивне інтерв'ю у загадкового художника, який ретельно приховує від світу навіть своє справжнє ім'я.

Виставку KLONE із символічною назвою «Іноземна Батьківщина» було представлено в арт-просторі Educatorium. А ось мурал «У цьому ми всі разом» його авторства зможуть споглядати всі в будь-який час у Шевченківському районі Києва на стінах дитсадка №130. 

KLONE народився в Харкові 1983 року. Ще в дитинстві він з батьками переїхав до Ізраїлю. Там його творчість почалася з графіті. Саме завдяки цій урбаністичної традиції молодий емігрант метафорично зміг почати привласнювати чужий простір. Завдяки вуличному мистецтву, за його словами, іноземне ставало йому знайомішим і ближчим. Згодом графічні роботи KLONE стали експонувати на виставках у всьому світі. А мурали його авторства прикрашають стіни країн Європи, Близького Сходу і США. Тож акценти у творчості KLONE змістилися з особистих переживань на глобальні відносини людей з поняттям «Дім».

Фото https://www.facebook.com/muralsocialclub/

Автор ідеї – Дмитро Палієнко, засновник SkyArtFoundation– вважає, що закладена за ініціативою фонду традиція важлива, адже несе культуру в маси:

– Ми торік започаткували добру традицію – в теплу пору року розмальовувати вулиці Києва і всієї України. Для цього ми запрошуємо художників з різних країн. І таким чином, сприяємо культурному обміну між Україною та іншими країнами світу. У даному разі знаменитий художник KLONE люб'язно погодився приїхати до нас і розмалювати один з дитячих садків Шевченківського району.

Фото https://www.facebook.com/ZnakomimsIsraelem

Сам же KLONE вважає, що людям не варто прив'язуватися до певних країн і місць, тим самим реалізовуючи свій древній ген кочівника.

– Люблю подорожувати, – зізнається художник. – І на щастя, моя професія сприяє подорожам. Мандри розширюють свідомість і світогляд, дають натхнення. Я побував у багатьох країнах, і кожна прекрасна по-своєму. Виділити якусь одну мені складно, у мене, напевно, немає фаворитів. І немає якоїсь країни моєї мрії. Знаєте, я завжди за те, щоб прокидатися у себе вдома в Тель-Авіві. Але я бував у вельми цікавих місцях. І в мене немає сильної прив'язки ні до чого – я встигну всюди. Я намагаюся не асоціювати себе з жодною країною – я, напевно, громадянин світу, принаймні намагаюся бути космополітом.

Також KLONE розкрив нам свої секрети мандрівника:

Фото https://www.facebook.com/ZnakomimsIsraelem

– Подорожуючи, я намагаюся не забути зубну щітку і зарядний пристрій до телефону. А все решту можна купити і по дорозі. Та й для творчості багато не треба – всі інструменти можна знайти в будь-якій точці світу.

У такому легкому і водночас ґрунтовному ставленні до життя криються й секрети творчості художника: «Я читаю, дивлюся на все, що відбувається довкола, і це все служить матеріалом для моїх картин, моєї творчості. Це і література, і мистецтво, і навіть символіка, яку можна помітити скрізь». Але головне для KLONE – це люди. Усі картини, представлені на виставці, це наслідок спілкування з людьми та особисті враження митця від представників різних країн:

– Не можна сказати, що «Іноземну Батьківщину» присвячено тільки одній країні, – розкриває суть виставки KLONE. – Необов'язково, щоб ви побачили в цьому саме Україну. Це будь-яка вітчизна, адже я не вважаю, що в мене є одна батьківщина. Я хоч і народився в Україні, але з 11-и років не живу тут. І хоч я українець за народженням, але вже і не зовсім українець. Не думаю, що ми мислимо однаково чи поводимося однаково. Словом, я не зовсім ізраїльтянин і не зовсім українець – це щось інше. А те, що пов'язує ці портрети... Я гадаю, це люди, яких я малюю. Вони погоджуються зі мною щодо цієї теми – у них немає одного місця, до якого вони прив'язані. Усі малюнки з натури. Виставка пов'язана з моїми розмовами. Більшість розмов відбуваються у моїй студії. Але, скажімо, в Києві ми робили кілька портретів просто на кухні. Тобто певна країна для мене – це люди, які в ній живуть.

А ось сьогоднішню Україну KLONE складно зрозуміти, тому ідеї муралу ґрунтуються на його минулих враженнях та особистих переживаннях від переїзду:

– Мені складно охарактеризувати сьогоднішню Україну порівняно з моїми враженнями про неї з того часу, як я виїхав до Ізраїлю. Адже мої минулі враження – це враження дитини. Я не думаю, що їх можна порівняти з нинішньою країною. Та пам'ять, яку я зберігаю про Україну, може, вже і не відповідає нинішнім реаліям. Бо спогади з тих років постійно змінюються і спливає, певно, найприємніше.

Заглавное фото www.ekosystem.org

Вам це буде цікаво:
Хайлі Кінг і її картини: Нова Зеландія на межі прекрасного
Художниця з Нової Зеландії Хайлі Кінг працює під брендом FLOX. Її яскраві картини, що відображають красу дикої природи, відомі у всьому світі. Барвисті птахи, мальовничі ландшафти, чарівні тварини ніби нагадують про стародавнє коріння, з якого зароджувалася цивілізація.
Мистецтво топіарію
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
Азулежу – історія з кахлю
Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Кінцугі. Японське мистецтво реставрації
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в Outlook.
Оманливий пензель пані Хокусай
Ексцентричний старець Кацусіка Хокусай був справжньою зіркою доби Едо, творчим генієм і нелюдським боржником половини міста. Він мав не менш як 30 псевдонімів, поміняв 93 будинки і створив безліч гравюр, малюнків і картин. Його відома «Велика хвиля в Канагаві» заворожує. Та мало хто знає, що цю ксилографію, як і багато інших робіт, Хокусаю допомагала створювати дочка – загублена в часі і величезній тіні «божевільного живописом» батька художниці Кацусіка Ой.
Українцю Олександру Балабанову вручили Гран-прі дитячого музичного конкурсу фестивалю "Слов'янський базар у Вітебську 2018"
Співочі таланти українців ширяться світом, визнаються професійними жюрі міжнародних конкурсів і несуть славу про нашу культуру далеко за її межами. OUTLOOK став свідком вручення "Золотої ліри" цьогорічному переможцю Гран-прі дитячого музичного конкурсу фестивалю "Cлов'янський базар у Вітебську" Олександру Балабанову. Під час церемонії офіційного відкриття фестивалю президент Білорусі Олександр Лукашенко вручив приз нашому маленькому артистові.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Закордонні письменники на Книжковому Арсеналі 2018
«Кілометрові» черги бажаючих потрапити на головну літературну подію України – здавалося, весь Київ захотів прикупити книг із рук самих авторів і відвідати заходи, побудовані на живому спілкуванні з ними.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті зі своїми неймовірними роботами.
Театр Арто: життя як наслідування мистецтва
Приходячи в Театр жорстокості, людина потрапляє в самий центр вистави: тут все, від чого ми ховаємося у повсякденних турботах, – свобода й ізольованість, життя на межі, злиття з юрбою до втрати себе й самотнє перебування на вершині. Драма буття заманює у свої надра, відголосок трагізму проймає публіку – і глядач, сам того не помічаючи, опиняється у пастці власного сприйняття. Усе це – про так званий «крюотичний театр» (the atredecruaute) , дітище французького драматурга і режисера, ексцентричного і шокуючого Антонена Арто.
«Frida and Diego». У Києві відкрили фотовиставку, присвячену Фріді Кало та її чоловікові
«Далі в спідниці», «Найбільший провокатор минулого століття», жінка, що епатує і вселяє впевненість у майже безмежний потенціал людини, Фріда Кало дивувала сучасників і продовжує захоплювати шанувальників її творчості і сьогодні. Зазирнути за лаштунки життя мексиканського генія тепер можуть і кияни. За підтримки Посольства Мексики в Україні в Національному музеї імені Тараса Шевченка відкрилася виставка фотографій, присвячених відносинам Фріди Кало та її чоловіка Дієго Рівера.
Заклиначі: як змусити змію танцювати
Магічний танець змії в такт мелодії флейти, часто описаний у східних казках і зображений у фільмах – не просто вигадка, а справжній символ цих країн. У Єгипті, Індії, країнах Африки і деяких інших державах повзучих приручають і влаштовують із цього видовищну забаву. Тут існує професія заклинача змій, котру вважають мало не найдивовижнішою на Землі. Що це за загадкове ремесло, майстри якого споконвіку балансують на межі життя і смерті?
Таємниці Пабло Пікассо будуть розкриті
Почавши цю весну з низки гучних прем'єр, ВОЛЯ продовжує дивувати своїх абонентів. Цього разу компанія-провайдер представила своїм абонентам прем’єру другого сезону серіалу «Геній» від каналу National Geographic.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
У Посольстві Узбекистану пройшла зустріч Ambassador's Spouses Club Kiev
Посольство Узбекистану в Україні та Ambassador's Spouses Club Kiev ознайомили українську громадськість та іноземних гостей з національним мистецтвом узбецького народу, традиціями і правилами, створених руками народних творців, ремісниками з Узбекистану.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Закрити
Outlook facebook page