RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  У Києві було проведено виставку і відкрито мурал авторства KLONE

У Києві було проведено виставку і відкрито мурал авторства KLONE

06.07.2017 | мистецтво
KLONE – художник, який народився в Україні. Він покинув країну, коли йому було 11 років. Тому можливість презентувати в Києві свою виставку і розписати мурал має для майстра особливе значення. Нам удалося взяти ексклюзивне інтерв'ю у загадкового художника, який ретельно приховує від світу навіть своє справжнє ім'я.

Виставку KLONE із символічною назвою «Іноземна Батьківщина» було представлено в арт-просторі Educatorium. А ось мурал «У цьому ми всі разом» його авторства зможуть споглядати всі в будь-який час у Шевченківському районі Києва на стінах дитсадка №130. 

KLONE народився в Харкові 1983 року. Ще в дитинстві він з батьками переїхав до Ізраїлю. Там його творчість почалася з графіті. Саме завдяки цій урбаністичної традиції молодий емігрант метафорично зміг почати привласнювати чужий простір. Завдяки вуличному мистецтву, за його словами, іноземне ставало йому знайомішим і ближчим. Згодом графічні роботи KLONE стали експонувати на виставках у всьому світі. А мурали його авторства прикрашають стіни країн Європи, Близького Сходу і США. Тож акценти у творчості KLONE змістилися з особистих переживань на глобальні відносини людей з поняттям «Дім».

Фото https://www.facebook.com/muralsocialclub/

Автор ідеї – Дмитро Палієнко, засновник SkyArtFoundation– вважає, що закладена за ініціативою фонду традиція важлива, адже несе культуру в маси:

– Ми торік започаткували добру традицію – в теплу пору року розмальовувати вулиці Києва і всієї України. Для цього ми запрошуємо художників з різних країн. І таким чином, сприяємо культурному обміну між Україною та іншими країнами світу. У даному разі знаменитий художник KLONE люб'язно погодився приїхати до нас і розмалювати один з дитячих садків Шевченківського району.

Фото https://www.facebook.com/ZnakomimsIsraelem

Сам же KLONE вважає, що людям не варто прив'язуватися до певних країн і місць, тим самим реалізовуючи свій древній ген кочівника.

– Люблю подорожувати, – зізнається художник. – І на щастя, моя професія сприяє подорожам. Мандри розширюють свідомість і світогляд, дають натхнення. Я побував у багатьох країнах, і кожна прекрасна по-своєму. Виділити якусь одну мені складно, у мене, напевно, немає фаворитів. І немає якоїсь країни моєї мрії. Знаєте, я завжди за те, щоб прокидатися у себе вдома в Тель-Авіві. Але я бував у вельми цікавих місцях. І в мене немає сильної прив'язки ні до чого – я встигну всюди. Я намагаюся не асоціювати себе з жодною країною – я, напевно, громадянин світу, принаймні намагаюся бути космополітом.

Також KLONE розкрив нам свої секрети мандрівника:

Фото https://www.facebook.com/ZnakomimsIsraelem

– Подорожуючи, я намагаюся не забути зубну щітку і зарядний пристрій до телефону. А все решту можна купити і по дорозі. Та й для творчості багато не треба – всі інструменти можна знайти в будь-якій точці світу.

У такому легкому і водночас ґрунтовному ставленні до життя криються й секрети творчості художника: «Я читаю, дивлюся на все, що відбувається довкола, і це все служить матеріалом для моїх картин, моєї творчості. Це і література, і мистецтво, і навіть символіка, яку можна помітити скрізь». Але головне для KLONE – це люди. Усі картини, представлені на виставці, це наслідок спілкування з людьми та особисті враження митця від представників різних країн:

– Не можна сказати, що «Іноземну Батьківщину» присвячено тільки одній країні, – розкриває суть виставки KLONE. – Необов'язково, щоб ви побачили в цьому саме Україну. Це будь-яка вітчизна, адже я не вважаю, що в мене є одна батьківщина. Я хоч і народився в Україні, але з 11-и років не живу тут. І хоч я українець за народженням, але вже і не зовсім українець. Не думаю, що ми мислимо однаково чи поводимося однаково. Словом, я не зовсім ізраїльтянин і не зовсім українець – це щось інше. А те, що пов'язує ці портрети... Я гадаю, це люди, яких я малюю. Вони погоджуються зі мною щодо цієї теми – у них немає одного місця, до якого вони прив'язані. Усі малюнки з натури. Виставка пов'язана з моїми розмовами. Більшість розмов відбуваються у моїй студії. Але, скажімо, в Києві ми робили кілька портретів просто на кухні. Тобто певна країна для мене – це люди, які в ній живуть.

А ось сьогоднішню Україну KLONE складно зрозуміти, тому ідеї муралу ґрунтуються на його минулих враженнях та особистих переживаннях від переїзду:

– Мені складно охарактеризувати сьогоднішню Україну порівняно з моїми враженнями про неї з того часу, як я виїхав до Ізраїлю. Адже мої минулі враження – це враження дитини. Я не думаю, що їх можна порівняти з нинішньою країною. Та пам'ять, яку я зберігаю про Україну, може, вже і не відповідає нинішнім реаліям. Бо спогади з тих років постійно змінюються і спливає, певно, найприємніше.

Заглавное фото www.ekosystem.org

Вам це буде цікаво:
Закордонні письменники на Книжковому Арсеналі 2018
«Кілометрові» черги бажаючих потрапити на головну літературну подію України – здавалося, весь Київ захотів прикупити книг із рук самих авторів і відвідати заходи, побудовані на живому спілкуванні з ними.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті зі своїми неймовірними роботами.
Театр Арто: життя як наслідування мистецтва
Приходячи в Театр жорстокості, людина потрапляє в самий центр вистави: тут все, від чого ми ховаємося у повсякденних турботах, – свобода й ізольованість, життя на межі, злиття з юрбою до втрати себе й самотнє перебування на вершині. Драма буття заманює у свої надра, відголосок трагізму проймає публіку – і глядач, сам того не помічаючи, опиняється у пастці власного сприйняття. Усе це – про так званий «крюотичний театр» (the atredecruaute) , дітище французького драматурга і режисера, ексцентричного і шокуючого Антонена Арто.
«Frida and Diego». У Києві відкрили фотовиставку, присвячену Фріді Кало та її чоловікові
«Далі в спідниці», «Найбільший провокатор минулого століття», жінка, що епатує і вселяє впевненість у майже безмежний потенціал людини, Фріда Кало дивувала сучасників і продовжує захоплювати шанувальників її творчості і сьогодні. Зазирнути за лаштунки життя мексиканського генія тепер можуть і кияни. За підтримки Посольства Мексики в Україні в Національному музеї імені Тараса Шевченка відкрилася виставка фотографій, присвячених відносинам Фріди Кало та її чоловіка Дієго Рівера.
Заклиначі: як змусити змію танцювати
Магічний танець змії в такт мелодії флейти, часто описаний у східних казках і зображений у фільмах – не просто вигадка, а справжній символ цих країн. У Єгипті, Індії, країнах Африки і деяких інших державах повзучих приручають і влаштовують із цього видовищну забаву. Тут існує професія заклинача змій, котру вважають мало не найдивовижнішою на Землі. Що це за загадкове ремесло, майстри якого споконвіку балансують на межі життя і смерті?
Таємниці Пабло Пікассо будуть розкриті
Почавши цю весну з низки гучних прем'єр, ВОЛЯ продовжує дивувати своїх абонентів. Цього разу компанія-провайдер представила своїм абонентам прем’єру другого сезону серіалу «Геній» від каналу National Geographic.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
У Посольстві Узбекистану пройшла зустріч Ambassador's Spouses Club Kiev
Посольство Узбекистану в Україні та Ambassador's Spouses Club Kiev ознайомили українську громадськість та іноземних гостей з національним мистецтвом узбецького народу, традиціями і правилами, створених руками народних творців, ремісниками з Узбекистану.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів. Господар закладу, Карл Густавович Фаберже, напевно бачив у цьому хаосі наближення кінця своєї кар'єри. Однак, можливо, і потай сподівався на друге життя власної спадщини. Якби він знав, що так воно й станеться, – навряд чи маестро так швидко втратив би душевні сили...
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Золото Балтики: у їхніх жилах тече бурштин
«У наших жилах тече бурштин», – жартують балтійці. Вони вірять, що сонячний камінь – це сльози їхньої богині Юрате. За легендою, вона мала необачність покохати простого рибалку Кастітіса, який щодня приходив закидати сіті в Балтійське море. Юрате забула, що безсмертним заборонено насолоджуватися простим людським щастям, потягнула юнака на дно моря у свій замок з бурштину, і закохані втратили лік дням і ночам. Дізнавшись про це, повелитель богів Перкунас вирішив покарати їх, пронизавши блискавкою юнака і назавжди прикувавши ланцюгами неслухнянку до її коштовних володінь. Відтоді богиня плаче, а її жовтогарячі сльози води Балтики виносять на берег на радість людям.
Дружина Посла Грузії в Україні провела зустріч Ambassadors Spouses Club і показ національного одягу
Дружина Надзвичайного і Повноважного Посла Грузії в Україні Ірина Султанішвілі провела зустріч Ambassadors Spouses Club, в рамках якої були продемонстровані зразки традиційного одягу.
Ручна робота: персидські килими
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
За підтримки посольства Швейцарії в Україні в столиці пройшла виставка Swiss Graphic Design
У Київському ArtHall D12 за підтримки Посольства Швейцарії в Україні та особисто Надзвичайного і Повноважного Посла Гійома Шойрера пройшла виставка Swiss Graphic Design. Відкриваючи захід, Голова дипломатичної місії привітав усіх присутніх, побажав насиченого і надихаючого вечора.
Піонери моди
Мода – це вчинок. Мода – це прояв волі. Не побоявшись одного разу здатися смішним і незрозумілим, людина ризикує стати частиною модної історії. Чиїсь імена вона запам'ятовує, когось незаслужено не помічає, а для декого стає справою, сенсом усього життя.
Закрити
Outlook facebook page