RU  UK  EN
Статті  >  Напиши  >  США очима Богдана Янчева

США очима Богдана Янчева

Контекстний менеджер Богдан Янчев здійснив тривалу подорож у США. Він провів там близько півроку і не просто побував у найбільших містах, таких як Маямі, Нью-Йорк, Вашингтон, але й попрацював на різних роботах, завів чимало знайомств із місцевими і відвідав місця, про які звичайні туристи нічого не знають. Після повернення він розповів нам про свої найяскравіші враження.

Так, Америка мене багато чим вразила

Після тривалої поїздки в Америку я полюбив подорожувати. Це зовсім інше життя, інше бачення, словам інше все. Раніше я бував у традиційних курортних місцях на кшталт Єгипту чи Болгарії. Та коли просто лежиш на пляжі, не можеш заглибитися в культуру країни, зрозуміти менталітет її народу. В Америці ж я познайомився з укладом місцевого життя, зі справжніми американцями, можна сказати у побутовій реальності. Це на багато речей мені відкрило очі.

Фото автора

Американська реальність сильно змінила мої уявлення про США. Є позитивні сторони, є й негативні. Чимало хто говорить, що це країна споживання. І навіть коли я сюди приїхав, мене один хлопець попередив: будь обережним, ця культура споживання може тебе засмоктати і зробити тебе таким же. Тобто, образно кажучи, таким, що дбає тільки про те, щоб з’їсти гамбургер.

Країна розтрат і споживання

У чому це виявляється? Повсюди передумови витрачати, витрачати і витрачати – споживати, споживати і споживати. Повсюдна реклама, кредитні карти, і, по суті, мені здається, що навіть погодинний спосіб оплати праці сприяє тому, щоб ти більше витрачав грошей. Я, приміром, багато зустрічав людей, котрі працюють офіціантами чи барменами і навіть за американськими мірками мають доволі високу зарплату. Припустимо, 400-500 доларів за зміну. І коли ти після зміни приходиш у магазин купити якусь техніку чи навіть продукти, дивишся на ціни і думаєш, що для мене це ніщо, тому що я заробляю 400 доларів за зміну. Але ти не думаєш про те, що не працюєш завтра і післязавтра. По суті, це певний маркетинговий обман. І, звичайно, погодинна оплата праці більш справедлива, ніж помісячна, тому що ти не боїшся перепрацювати, і кожна хвилина роботи оплачується. А наднормова – оплачується екстрено. Так само, як залежно від штату міняється рівень життя в Америці, та і збільшується ставка на одній і тій самій роботі. І різниця може бути у півтора чи навіть у два рази. І все ж це змінює твоє мислення щодо витрачання грошей. Я це відчув на собі і на людях, котрі мене оточували. Я завів дуже багато знайомств із місцевими і по-справжньому відчув цю країну зсередини. .

Фото world-card.ru

Я не кажу, що споживати – це погано. Я кажу про те, що у США все сприяє тому, щоб це робити. Для економіки, безумовно, добре, коли гроші в обороті.

Я гадаю, Америка мене змінила у позитивному сенсі, тому що вона надихає прагнути чогось більшого. Адже, працюючи там, у день отримуєш чверть своєї місячної зарплати. Навіть, незважаючи на те, що там, природно, і витрачаєш більше, все одно рівень життя зовсім інший. Правда, я був у найбільших містах, у бідні райони якось не заносило.

Менталітет: американці – це дружелюбна нація?

Якщо говорити про менталітет і якусь кардинальну різницю між нами і ними, мені доволі складно сформулювати свою думку. Я, до речі, недавно дивився інтерв’ю Найшуллера (російський актор, сценарист, кінорежисер, музикант і композитор, котрий тривалий час прожив в Америці – ред.), і він так вдало сказав те, що я намагався скласти у себе в голові. Коли ти читаєш про Америку, то помічаєш, що думки про дружелюбність цієї нації у різних людей протилежні. Одні кажуть, що американці дуже дружелюбні, а інші – що дуже і дуже недружелюбні. І це відбувається тому, що існує велика різниця між нами і ними в розумінні дружби.

Фото timedotcom.files.wordpress.com

У нас, приміром, набагато складніше познайомитися з людиною. Але якщо вже познайомився, то майже напевно будеш продовжувати з ним спілкування. Якщо ти познайомився з людиною на вулиці чи у барі, обмінявся номерами телефонів, то у тебе є всі передумови, щоб із ним дружити. Але у нас дуже складно зробити цей перший крок, розговорити людину: у нас люди більш закриті. Там усе навпаки: на перший погляд, всі дуже товариські. Дуже легко зробити перший крок, але дуже важко його розвинути у більш серйозні стосунки. Не маю на увазі стосунки між чоловіком і жінкою. І не кажу зараз про відсутність духовності. Не скажу, що там не можна знайти друзів – можна, просто це складніше. Та, можливо, це навіть і добре. В американців просто інші уявлення про стосунки.

У США ніколи не ставай у черги

У певному сенсі американська ментальність дещо схожа на радянську. Якщо вони бачать довгу чергу, то неодмінно туди стануть. Так що черги кругом величезні. Я бачив – на цілий квартал, причому просто за морозивом. А в деякі справді хороші місця люди не ходять тільки тому, що там немає черги. Мені здається, у закладах їх інколи штучно створюють. Наприклад, у клубах охоронці чекають, поки набереться черга, тільки після цього починають пропускати людей. А потім ще раз зупиняють пропуск і збирають чергу знову. Тобто видимість популярності і потрібності там працює на ура.

Фото world-card.ru

Бюджет для американської подорожі

Уся Америка дуже дорога. Але найдорожча – Каліфорнія. У цьому штаті, по-моєму, навіть мінімальна зарплата у півтора-два рази вища, ніж в основному у США.

Звичайному туристові слід розраховувати мінімум на 30-35 доларів оплати місця в хостелі за добу. Якщо це перевести на гривні, то не так вже й дешево. Але хостели тут дуже комфортабельні. Навіть у центрі великих міст можна знайти таке доступне житло. Наприклад, мені дуже сподобався хостел у Вашингтоні – це був хороший двоповерховий будинок, обладнаний під гостей.

Один раз поїсти – це мінімум 10 доларів. І, до речі, Макдональдс там гидкий. 

Заглавное фото votpusk.ru

Вам це буде цікаво:
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Австралійський едем – острів Кенгуру
Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила. Це не видуманий світ казкових переказів, а повсякденне життя острова Кенгуру.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
У Йорданію до моря. Місто-курорт Акаба
Дев’ять місяців на рік в Акабі чудова погода. Це час для вітрильного спорту, снорклінгу, водних лиж, дайвінгу чи сонячних ванн. Мандрівники, що приїжджають у це південне місто з півночі, кажуть, що Акаба подібна до ковтка свіжого повітря, дуже бажаного після гарячих вітрів, котрі віють серед рожевих пісків Йорданії.
ТОП-5 космічних місць Землі
Пляжі, ліси, пустелі – ви вже побували у багатьох куточках Землі, і хочеться чогось надзвичайно особливого? Чому б і ні: людство дуже давно літає в космос! Щоправда, подорож на Марс здаватиметься надто дорогою навіть для мільйонера. Адже поїздка за межі Землі обходиться у бюджет власного острова. Не біда: на нашій улюбленій планеті є просто вражаючі і по-справжньому космічні пейзажі!
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з Чорним континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?» Злі язики бурчали, мовляв, стіни його наповнені чаклунством і книгами про захоплення світу, у підвалах замків є камери тортур для грішників, а після літургій алхіміки готують філософський камінь. Та коли музеї стали доступними для відвідувачів, римляни і гості Італії ахнули у захваті. А колекціонери підрахували, що вартість усіх творів мистецтв найменшої країни світу перевищує у 150 разів ВВП земної кулі.
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом. Щоб у вас склалася більш цільна і різноманітна картинка цього неймовірного міста, ми розповідаємо про унікальні шматочки азіатської його частини, не побачити які – злочин.
Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею
Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років, могутні стіни роз’їдає морська сіль, але навіть у полоні забуття заборонене місто не втрачає величі.
Каламата. Героїчне минуле та оливкове сьогодення
Стародавня Греція починалася з Мікен і Криту, а нова історія країни писалася з Каламати. Саме в цьому місті було вперше скинуто турецькі кайдани, звільнивши шлях для здобуття незалежності. Каламата – місце з характером. Менш ніж за 200 років його двічі відбудовували заново, і воно знову відроджувалось.
Вірменські хачкари: поема в камені
…Віртуозний різець вдихнув у холодну кам’яну глибу жар живої душі і створив хачкар – натхненну оповідь про духовний пошук і тугу за втраченим раєм. Неквапливо розгортаються чіпкі кільця стародавніх таїнств у завитках містичних орнаментів.
Подорожі до китової пащі
Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?
Під Південним Хрестом. Квінстаун
Жителі Квінстауна, як і всі новозеландці, одні з перших на планеті зустрічають світанок. Тут немає дитячих домів, бездомних тварин. Люди стійкі до холоду та так, що за нуля градусів ходять у футболках. На кожного з них припадає в середньому по дев’ять овець, а у природі практично відсутні такі небезпеки, як комарі і змії. Коли ж настає ніч, Квінстаун освітлює сузір’я Південний Хрест.
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Закрити
Outlook facebook page