RU  UK  EN
Статті  >  Дізнайся  >  Інтерв'ю із засновницею танцювальної школи Frizzante Ларисою Осипенко

Інтерв'ю із засновницею танцювальної школи Frizzante Ларисою Осипенко

Автор: 21.08.2017 | мистецтво
У вирі життєвих подій ми часто прагнемо досягти успіху, забуваючи про дрібниці, які приносять задоволення і роблять нас щасливими. Ця історія про людину, котра відбулася в професії, але вчасно зупинилася, щоб реалізувати свою давню мрію...

Ларисо, як ви прийшли до того, щоб присвятити своє життя танцям?

 Моє життя завжди було насиченим. Я будувала кар'єру не тільки в різних сферах, але і в різних країнах. Після закінчення факультету романо-германської філології КНУ ім. Шевченка, маючи в багажі знання англійської та французької, я вирішила підкорювати світ. Мені пощастило викладати мову в місцевому університеті в Анголі, продавати ювелірні вироби у США, поки чоловік здобував ступінь MBА, я ніколи не сиділа без діла і завжди намагалася реалізувати себе в чомусь новому. Наступний етап мого життя пов'язаний з одним з перших рекламних агентств в Україні – BatesSaatchi&Saatchi, в якому я успішно рухалася кар'єрними сходами. І завершувати його мені пощастило в Bates Saatchi&Saatchi в Лондоні.

Після реклами я взялася за те, про що давно мріяла, однак ніколи не вистачало часу для реалізації – закінчила школу сомельє і почала танцювати бальні танці в американському стилі.

Коли ж ви вирішили своє хобі втілити в серйозний проект і заснувати танцювальну школу Frizzante в Києві?

Разом з моїми друзями-сомельє, як професіоналами, так і аматорами, ми регулярно організовували цікаві винні дегустації. Найчастіше у мене вдома. Коли я почала танцювати, вирішила розбавити ці зустрічі танцювальними майстер-класами. Ідея всім дуже сподобалася. Так народилась мрія про студію – там, де винна культура поєднувалася би з танцювальною.

Задум утілити її в життя підтримали чоловік, дочка і партнер по танцях. Ризикнувши зробити крок у невідомість, людина не завжди впевнена у своїх силах, і в цей момент украй важливо отримати схвалення і підтримку від найближчих людей. Але ви маєте розуміти, що організація бізнесу вимагає не тільки любові до своєї справи, а ще й чіткого плану дій, вивіреної стратегії ведення і раціонального фінансового планування. Коли я це все вибудувала, збагнула: нині саме час і я готова відкрити свою студію!

Розкажіть докладніше про вашу танцювальну школу. Чи маєте амбіції зробити її найкращою танцювальною школою Києва?

У травні нинішнього року ми відкрили танцювальну школу Frizzante! Наша унікальність у тому, що ми стали засновниками нового напряму дозвілля – sipanddance. Його особливість у тому, що, крім задоволення від танців і підтримки фізичної форми, наші учні можуть поглибити знання у сфері виноробства, спілкуючись з досвідченими сомельє, і продегустувати найкращі алкогольні напої світу.

Ми не тільки вчимо танцювати, а й знаємо, як організувати для вас незабутній вечір! Щоп'ятниці проводимо зустрічі, де всі можуть вдихнути аромат вина і танцюючи насолодитися приємною компанією. Таке дозвілля почасти формує новий стиль життя.

Я гадаю, прямих конкурентів у нас, по суті, немає. Навряд чи хтось може похвалитися виїзними турами і відвідуванням подібних танцювальних клубів у різних столицях світу, таких як Лондон або Рим. Першу поїздку плануємо вже у жовтні. Ми вирушимо в Італію! До речі, слово «frizzante» запозичене саме з італійської, перекладається як «іскристий» і може стосуватися як вин, так і танців.

Що важливо, наші постійні клієнти, які танцюють і подорожують з нами, стануть згодом членами закритого клубу Frizzante Private Membership Club.

Скажіть, у чому полягає специфіка навчання в школі, які є класи? На ваші уроки та вечірки обов'язково приходити вже зі своїм партнером?

На своїх заняттях ми раді бачити як пари, так і окремих танцюристів, парами для яких стануть професійні титуловані тренери. Провести вечір у нашій студії на самоті нікому не доведеться.
Почати можна з пробного заняття, щоб зрозуміти, як побудовано процес і що саме вам підходить, а вже потім придбати базовий пакет і танцювати за нашою системою. Вона складається з індивідуальних і групових занять і навіть практики – це як дискотека, тільки для бальних танців. Почати можна з будь-якого рівня і просуватися, удосконалюючи свої танцювальні навички під керівництвом наших викладачів, які запропонують кожному індивідуальну програму. А програма наша різноманітна, нам є чим дивувати наших гостей. У школі буде цікаво тим, хто хоче опанувати відомі танго, румбу або вальс, і тим гостям, котрі бажають вчитися незвичайних па іст коаст свінгу, лінді-хопу, хастлу та інших.

Чим відрізняються клубні та соціальні танці? Як ми знаємо, у вашій школі використовують таку класифікацію.

Соціальними зазвичай називають усі парні танці: танго, фокстрот, сальсу тощо. Але методика викладання у нас не для змагань, а більш адаптована для дозвілля і як спосіб отримати задоволення, а це і є американський стиль бальної хореографії. Ми не готуємо чемпіонів і переможців конкурсів, ми вчимо людей танцювати для себе та отримувати від цього задоволення.

Клубні – це взагалі будь-які сучасні танці під відповідну музику, вони можуть бути непарними та містити елементи різних стилів, таких як джаз, хіп-хоп, контемпорарі, бачата, словом, усе що завгодно.

А якому танцю віддаєте перевагу ви?

Мій улюблений танець називається West Coast Swing (свінг Західного узбережжя). У ньому неправильний ритм, він досить нелогічний, однак я його відчуваю. Цей стиль дозволяє обом танцюристам імпровізувати, даючи їм безмежну свободу самовираження і дій. Як окремий танець West Coast Swing сформувався в 50-х роках минулого століття і, попри свою відносну новизну, вже має безліч шанувальників.

Ми знаємо, що деякий час ви жили в Лондоні. Яке враження справило на вас це місто, чим воно особливо цікаве в плані танцювальної культури?

Лондон – це місто, в якому зібрано увесь світ. І до того ж воно для мене знакове. Саме там я почала серйозно захоплюватися танцями і відвідала перші студії. У Лондоні подібні клуби вельми популярні серед різних вікових категорій. Люди там більш розкуті та знаходять можливість приділяти час своїм хобі й захопленням. Цікаво, що чоловіків, котрі танцюють, у Лондоні значно більше. До цього, до речі, ми прагнемо і в нашій школі Frizzante.

Які країни, на ваш погляд, цікаві в аспекті танцювального мистецтва?

– В Україні дуже сильна танцювальна школа. Безумовно, двигуном прогресу і нових віянь можна назвати США. У цій країні з'являються нові стилі та революційно змінюються класичні бальні танці.
А Європа в свою чергу підхоплює всі нововведення, створюючи цілі ком'юніті для непрофесійних танцюристів, для яких танці стали антидепресантом, джерелом натхнення, позавіковим мотиватором.

 Що потрібно для того, щоб оволодіти майстерністю того чи того танцю?

– Передусім варто усвідомити, які почуття він покликаний виразити, осягнути специфіку кожного танцю і його самобутність. Це складно і просто водночас, однак таке задоволення ні з чим не зрівняти. Якщо ти в це втягуєшся – це надовго. Цілий світ, а не просто завчені рухи. І цим танець прекрасний. Часто хореографи залишаються досить поверхневими, адже їм бракує часу та бажання вивчати історію, естетику й особливості стилів і напрямків. Ми ж відповідально ставимося до викладання в нашій школі та вважаємо, що суто танцювальної майстерності для успішного навчання недостатньо. Ми знаємо історію кожного танцю і, якщо хочете, його філософію.

Кого ви бачите потенційними учнями школи Frizzante?

– Ми хочемо серед наших учнів бачити людей тонкої душевної організації, тих, хто йде в ногу з часом. Це люди захоплені, ті, кому важлива естетика в житті, хто не боїться відкривати грані своїх талантів, пізнавати себе і світ через танець. Наші двері відчинено для всіх – як професіоналів, так і новачків. Обіцяємо мотивувати інвестувати в себе. А головне – хочемо донести, що саморозвиток – це не хобі, а певний стиль життя і вміння «протанцьовувати» його зі смаком!

Фото предоставлено Frizzante

Вам це буде цікаво:
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Оманливий пензель пані Хокусай
Ексцентричний старець Кацусіка Хокусай був справжньою зіркою доби Едо, творчим генієм і нелюдським боржником половини міста. Він мав не менш як 30 псевдонімів, поміняв 93 будинки і створив безліч гравюр, малюнків і картин. Його відома «Велика хвиля в Канагаві» заворожує. Та мало хто знає, що цю ксилографію, як і багато інших робіт, Хокусаю допомагала створювати дочка – загублена в часі і величезній тіні «божевільного живописом» батька художниці Кацусіка Ой.
У Києві було проведено виставку і відкрито мурал авторства KLONE
KLONE – художник, який народився в Україні. Він покинув країну, коли йому було 11 років. Тому можливість презентувати в Києві свою виставку і розписати мурал має для майстра особливе значення. Нам удалося взяти ексклюзивне інтерв'ю у загадкового художника, який ретельно приховує від світу навіть своє справжнє ім'я.
В Києві за підтримки Посольства Австралії відкрилась виставка «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана»
В рамках програми 2017 року на честь 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Австралією і Україною, а також відзначення 70-річчя поселення українців в Австралії у Києві відкрилась виставка «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана».
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті зі своїми неймовірними роботами.
Євробачення в цифрах і фактах
Минулої суботи в столиці України Києві відбувся фінал Євробачення – головного пісенного конкурсу Старого Світу. Поки меломани насолоджувалися гостинним і зеленим Києвом, а самі виконавці виступали в грандіозному шоу, Outlook, щоб підготував найцікавіші факти про легендарний конкурс із більш як 60-річною історією.
А зараз вилетить пташка. Історії створення відомих фото
Неможливо уявити, яку кількість знімків зробило людство за більш як півторастолітню історію фотографії. Та серед них є і знакові, відомі всім не так своєю художньою цінністю, як значимістю зображеного моменту або переданого настрою. Саме про такі легендарні кадри далі в Outlook.
Куди сходити? П’ять найцікавіших музеїв сучасного мистецтва Європи
Франсуаза Барб-Галль вчить, як розмовляти з дітьми про мистецтво. Вона у своїх книгах наводить приклади, навчає бачити те, що не бачать інші. Помічати деталі і забувати про ярлики. Але варто визнати, що серед дорослих вкрай мало людей, котрі можуть похизуватися знаннями у цій сфері.
Посол Єгипту відкрив виставку сучасного мистецтва «Egyptian Vision»
3 квітня Посол Єгипту в Україні, Й.В. пан Хоссам Ельдін Алі, у МВЦ «Музей історії Києва» відкрив виставковий проект сучасного образотворчого мистецтва “Egyptian Vision” ("Єгипетське бачення"), присвячений 25-річчю встановлення єгипетсько-українських дипломатичних відносин.
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів. Господар закладу, Карл Густавович Фаберже, напевно бачив у цьому хаосі наближення кінця своєї кар'єри. Однак, можливо, і потай сподівався на друге життя власної спадщини. Якби він знав, що так воно й станеться, – навряд чи маестро так швидко втратив би душевні сили...
У Києві стартував Тиждень Іспанського кіно
30 березня за підтримки посольства Іспанії в Україні в Культурному центрі Кінотеатр «Київ» відкрився XV Тиждень іспанського кіно. Офіційне відкриття кінематографічного калейдоскопа відвідали дипломати Посольства Іспанії в Україні, представники української кіноіндустрії, громадськість, ЗМІ.
У Києві за підтримки Посольства Аргентини відбувся концерт «Зірки світового танго»
27 березня у Київському національному академічному театрі оперети відбувся концерт «Зірки світового танго» за участю зірок аргентинського танго Нері Піліу, Шанини Кіньонес, Соланж Акости і Макса Ван Де Вурда під акомпанемент «Tango Spleen Orquesta» (Італія).
Посольство Туреччини відкрило в Києві виставку "Малювання на воді. Вишукане мистецтво Ебру"
Посольство Туреччини в Україні та особисто Надзвичайний і Повноважний Посол Йонет Дж. Тезель відкрили в Національному музеї імені Тараса Шевченка виставку "Малювання на воді. Вишукане мистецтво Ебру" художника Хікмета Барутчугіля.
Хайлі Кінг і її картини: Нова Зеландія на межі прекрасного
Художниця з Нової Зеландії Хайлі Кінг працює під брендом FLOX. Її яскраві картини, що відображають красу дикої природи, відомі у всьому світі. Барвисті птахи, мальовничі ландшафти, чарівні тварини ніби нагадують про стародавнє коріння, з якого зароджувалася цивілізація.
Мурали: новий підхід до старого мистецтва
Сучасні міста вже неможливо уявити без муралів – масштабного за своїм розміром живопису, що прикрашає будівлі. Ми не лише зібрали у своїй колекції найбільш яскраві роботи з усіх куточків планети, але й намагалися дізнатися якомога більше про сам цей напрямок мистецтва.
"ЗА ГОДИНУ ДО" балету
OUTLOOK продовжує серію матеріалів «За годину до» і, спеціально до Всесвітнього дня танцю ми пробралися за куліси Національної опери України і дізналися, як готується до виступу артистка балету Ксенія Іваненко. Представляємо вашій увазі закулісся балету "Весілля Фігаро".
Театр Арто: життя як наслідування мистецтва
Приходячи в Театр жорстокості, людина потрапляє в самий центр вистави: тут все, від чого ми ховаємося у повсякденних турботах, – свобода й ізольованість, життя на межі, злиття з юрбою до втрати себе й самотнє перебування на вершині. Драма буття заманює у свої надра, відголосок трагізму проймає публіку – і глядач, сам того не помічаючи, опиняється у пастці власного сприйняття. Усе це – про так званий «крюотичний театр» (the atredecruaute) , дітище французького драматурга і режисера, ексцентричного і шокуючого Антонена Арто.
Закрити
Outlook facebook page