RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Болівія: розсипалася сіль до туристів...

Болівія: розсипалася сіль до туристів...

Прогулятися небесами, живучи на Землі, виявляється, можливо. Досить вирушити на південь невеликої країни Болівії, в одну з найбільш незвичайних пустель світу – Уюні. Переглянувши знімки туристів, які побували тут, так і хочеться недовірливо запитати: «А це точно не фотошоп?»

Величезна територія, що розташована на висоті майже 4 км над рівнем моря і займає площу понад 10 000 квадратних кілометрів, – це не що інше, як тверде озеро Уюні. Опинившись тут, спочатку не зовсім розумієш, з чого ж сформувалася величезна гладь. На пісок не дуже схоже, а для снігу, що не тане при плюсових температурах, аж надто дивно... Але якщо зір підводить, слід довіритися іншим відчуттям, у даному разі – смаковим. Варто лише без побоювання спробувати те, що знаходиться під ногами, і все відразу стає ясно – це звичайнісінька сіль.

Зовні місце істотно відрізняється від традиційного розуміння слова «озеро». Та якби машина часу перекинула нас приблизно на 40 тисяч років назад, то перед нами відкрився б звичайний водний масив під назвою Мінчін. Через століття він розділився на вже знайоме нам джерело солі Уюні, ще одне схоже – Салар-де-Койпаса, а також на два цілком «нормальних» озера з цікавими назвами – Уру-Уру і Поопо.

Однак прославитися на весь світ вдалося тільки першому. Певною мірою на це вплинули величезні розміри «сухої» водойми, які зробили її найбільшим солоним озером на всій планеті. Як правило, піші «круїзи» по Уюні відбуваються аж ніяк не в хорошу погоду, звичну для всіляких подорожей, а в сезон, коли небо повністю затягнуте дощовими хмарами. Триває цей період з травня по листопад. У цю пору весь солончак залитий приблизно 30-сантиметровим шаром води, що створює ефект велетенського дзеркала, у якому детально відображаються пропливаючі зверху хмари. Незвичайна ілюзія стає фоном для унікальних знімків, які і є головною метою більшості поїздок.

«Розсипати сіль – це не до сварки, а до додаткового прибутку», – вирішили «переграти» суть приказки місцеві жителі, які збудували в приозерних селищах незвичайні готелі. Усі меблі, від спального місця до табуретів, виготовлені з величезних брил цього мінералу. Помірна плата, в рамках 20-30 доларів, – і ночівля в солоному готелі вам забезпечена. Оголошення з єдиним важливим проханням адміністраторів закладу відчайдушно розвішані в кожному номері і у всіх коридорах: «Нічого не облизувати!».

Звісно, надихнувшись дивовижними фотографіями і захоплюючими відгуками про це унікальне місце, всі прагнуть потрапити на Уюні в дощовий сезон. Та якщо матінка-природа раптом не забажає до вашого приїзду залити все водою, не варто звинувачувати себе в невдачливості, а погоду – у неприхильності. Сухий «клімат» дасть шанс насолодитися іншими особливостями озера, зокрема дивовижним тваринним і рослинним світом. Тут розгулюють одомашнені альпаки – головний вид худоби в найближчих селищах, – що люблять забрести в пустелю, аби поласувати тутешнім мохом. І, звиклі до людей, вони не проти попозувати на камеру.

Стежити за зграями довгоногих фламінго краще здалеку, один неправильний крок – і полохливі птахи рожевою хмарою злетять над соляними просторами. Крім них, з пернатих на цій місцевості частенько зустрічаються дві крайності: масивні страуси і дрібні колібрі. Щодо рослинного світу, вологий клімат і специфічний ґрунт не є сприятливими умовами для великого розмаїття представників флори, зате місцеві багатометрові кактуси, що колючим парканом оточили пустелю з усіх боків, цілком можуть конкурувати навіть з велетенськими мексиканськими.

Поспостерігати, як видобувають те, що ми вживаємо в їжу щодня, на Уюні теж реально. Використання місцевих запасів солі, що становлять близько 10 мільярдів тонн, триває вже кілька віків, приносячи додаткові гроші в державну казну. Але півстоліття тому «розкопки» були значно масштабнішими, і, як згадка про цей період, у трьох кілометрах від озера розташувався музей під відкритим небом, що має назву «кладовище паровозів». Коли в 50-х активний видобуток мінералів у рудниках стрімко знизився, працівники залізниці залишили тут всю транспортувальну техніку, яка через роки перетворилася на ще одну місцеву пам’ятку. Ініціювала «переформатування» старих рейкових машин на експозицію влада Болівії, що у 2006 році почала втілювати в життя програму з розвитку цього незвичайного регіону.

Фото з відкритих джерел

Вам це буде цікаво:
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Між небом і... водою: топ-5 найменших населених островів світу
Кожному з нас іноді хочеться втекти від міської суєти і залягти на дно десь далеко від усіх і всього. І краще нехай це буде там, де можна послухати шепіт хвиль, насолодитися легким бризом і назавжди подружитися з неймовірно гучною тишею, яка заглушає всі тривожні думки ...
Затримай дихання. Найнебезпечніші місця для дайвінгу
Після того, як легендарний француз Жак-Ів Кусто за своїми колегами винайшов і вдосконалив акваланг, підводне плавання міцно увійшло у список найбільш популярних,але, на жаль, небезпечних хобі. Outlook попереджує і розповідає про найбільш екстремальні для занурення місця.
Австралійський едем – острів Кенгуру
Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила. Це не видуманий світ казкових переказів, а повсякденне життя острова Кенгуру.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
Крилаті символи народів
У кожної держави є свої офіційні символи: прапор, герб і гімн. Але, крім традиційних «розпізнавальних знаків», є і народні – приміром, улюблений птах. Саме про них далі в OUTLOOK. Щоб «задокументувати» народну любов, 1960 року в Токіо на міжнародній конференції із захисту пернатих було введено поняття «національний птах».
ТОП-5 космічних місць Землі
Пляжі, ліси, пустелі – ви вже побували у багатьох куточках Землі, і хочеться чогось надзвичайно особливого? Чому б і ні: людство дуже давно літає в космос! Щоправда, подорож на Марс здаватиметься надто дорогою навіть для мільйонера. Адже поїздка за межі Землі обходиться у бюджет власного острова. Не біда: на нашій улюбленій планеті є просто вражаючі і по-справжньому космічні пейзажі!
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з Чорним континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Монсеррат: у гості до янголів
Якщо зазирнути в записники мандрівників, котрі готуються вирушити до Іспанії, то після популярної Барселони другою позицією в списку неодмінно буде Монсеррат. Монастирська гора є обов’язковою для візиту і у місцевих мешканців, вони вважають за потрібне бодай раз на рік відвідати релігійне серце Каталонії.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?» Злі язики бурчали, мовляв, стіни його наповнені чаклунством і книгами про захоплення світу, у підвалах замків є камери тортур для грішників, а після літургій алхіміки готують філософський камінь. Та коли музеї стали доступними для відвідувачів, римляни і гості Італії ахнули у захваті. А колекціонери підрахували, що вартість усіх творів мистецтв найменшої країни світу перевищує у 150 разів ВВП земної кулі.
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом. Щоб у вас склалася більш цільна і різноманітна картинка цього неймовірного міста, ми розповідаємо про унікальні шматочки азіатської його частини, не побачити які – злочин.
Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею
Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років, могутні стіни роз’їдає морська сіль, але навіть у полоні забуття заборонене місто не втрачає величі.
Каламата. Героїчне минуле та оливкове сьогодення
Стародавня Греція починалася з Мікен і Криту, а нова історія країни писалася з Каламати. Саме в цьому місті було вперше скинуто турецькі кайдани, звільнивши шлях для здобуття незалежності. Каламата – місце з характером. Менш ніж за 200 років його двічі відбудовували заново, і воно знову відроджувалось.
Вірменські хачкари: поема в камені
…Віртуозний різець вдихнув у холодну кам’яну глибу жар живої душі і створив хачкар – натхненну оповідь про духовний пошук і тугу за втраченим раєм. Неквапливо розгортаються чіпкі кільця стародавніх таїнств у завитках містичних орнаментів.
Закрити
Outlook facebook page