RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  Рембрандт на знос

Рембрандт на знос

Рівно 29 років тому, 15 червня 1985-го, житель Литви Бронюс Майгіс назавжди увійшов в історію світового живопису. Однак відзначився він зі знаком мінус – його прославила не творчість, а вандалізм: в пітерському Ермітажі чоловік облив сірчаною кислотою і двічі штрикнув ножем картину Рембрандта «Даная». На щастя, полотно вдалося врятувати, і сьогодні воно, як і раніше, виставляється в галереї, щоправда, під броньованим склом. Хто, де і коли ще псував шедеври – далі на OUTLOOK.

Найчастіше вандали, які паплюжать високе мистецтво, називають свої дії політичним або якимось іншим протестом. Про це, до речі, і заявив вищезгаданий Бронюс Майгіс. Серед його найвідоміших «послідовників» – Уріель Ландерос, котрий у 2012 році за допомогою трафарету і спрею наругався над картиною Пікассо «Жінка в червоному кріслі». Молодий чоловік домалював до роботи бика і тореадора, підписавши свій «витвір» – «Завоювання». Через деякий час спільними зусиллями поліції Мексики і США Ландероса було затримано. Дивно, та як тільки йому дали слово, хлопець зізнався в любові до Пікассо.


На жаль, роботи іспанського майстра мало не частіше за інших «трапляються під руку» вандалам. І якщо випадок з «Жінкою в червоному кріслі» або ж наругу над «Гернікою» у 1974 році (на ній теж лишили каракулі) можна назвати спланованими акціями, то те, ще сталося з його картиною «Сон», більше схоже на злий рок. У 2006 році її власник, гральний магнат Стів Уїнн, показуючи полотно друзям, зробив різкий рух і порвав його. Однак і це ще не все. Буквально за кілька днів до форс-мажору горе-колекціонер уклав договір про продаж шедевра за 139 мільйонів доларів. У результаті справа була завершена тільки в березні 2013 року, після проведення реставраційних робіт, які, до речі, не позначилися негативно на ціні. Швидше навіть навпаки – за «Сон» заплатили 155 мільйонів.





Якщо перелічені вище роботи Пабло вдалося врятувати, то його картина «Голова Арлекіна» остаточно пішла в небуття. Вона була знищена як речовий доказ разом з творами Матісса, Гогена і Моне після пограбування роттердамського музею Kunsthal. Коли поліція вийшла на слід злодіїв, мати одного з підозрюваних, румунка Ольга Догару, спалила валізу, у якій син і його спільники ховали вкрадене. На жаль, від великих полотен лишилися тільки пігмент і цвяхи. За оцінками експертів, загальна вартість картин становила 150-200 мільйонів доларів.




Свої «побої» є і у найзнаменитішого портрета в усьому світі – «Джоконди». У 1956-му в неї кинули камінь і облили сірчаною кислотою. Через 20 з гаком років, під час виставки в Токіо, жінка, незгодна з політикою музею відносно інвалідів, спробувала розпилити на роботу да Вінчі фарбу. Після цих замахів «Мону Лізу» помістили під куленепробивне скло, що, до речі, захистило її у 2009 році, коли росіянка, яка не отримала французького громадянства, запустила в неї керамічну кружку. Будемо сподіватися, що «Джоконда» і далі посміхатиметься незважаючи ні на що.


Тренд вандалізму ХХІ століття – великі полотна псують інші художники. Дивно, адже, здавалося б, хто-хто, а ці люди мають усвідомлювати всю підлість свого вчинку. Аж ні, вони ще й намагаються цим прославитися. Взяти, приміром, поляка Володимира Уманця, який два роки тому зіпсував картину Марка Ротко «Чорне на коричневому», написавши на ній: «Потенційний твір жовтизму» (A Potential Piece of Yellowism). Таким терміном шкідник і його соратники називають вигаданий ними самими напрямок мистецтва, який поки що цікавить тільки поліцію та психіатрів.

Проте і в «картиношкідництві» теж бувають винятки. Повертаючись до тренду «художник спотворює чужі роботи», не можна не згадати про людину-загадку – Бенксі. У 2013 році він за 50 доларів купив нічим не примітне полотно з гірським пейзажем і домалював до нього нациста, що сидить на лавці. Цей тюнінг вмить перетворив звичайну картину на лот під назвою «Банальність банальності зла», який на торгах був проданий за 615 тисяч доларів. Виручені кошти, до речі, пішли на благодійність.

Фото з відкритих джерел

Вам це буде цікаво:
Українцю Олександру Балабанову вручили Гран-прі дитячого музичного конкурсу фестивалю "Слов'янський базар у Вітебську 2018"
Співочі таланти українців ширяться світом, визнаються професійними жюрі міжнародних конкурсів і несуть славу про нашу культуру далеко за її межами. OUTLOOK став свідком вручення "Золотої ліри" цьогорічному переможцю Гран-прі дитячого музичного конкурсу фестивалю "Cлов'янський базар у Вітебську" Олександру Балабанову. Під час церемонії офіційного відкриття фестивалю президент Білорусі Олександр Лукашенко вручив приз нашому маленькому артистові.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Закордонні письменники на Книжковому Арсеналі 2018
«Кілометрові» черги бажаючих потрапити на головну літературну подію України – здавалося, весь Київ захотів прикупити книг із рук самих авторів і відвідати заходи, побудовані на живому спілкуванні з ними.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті зі своїми неймовірними роботами.
Театр Арто: життя як наслідування мистецтва
Приходячи в Театр жорстокості, людина потрапляє в самий центр вистави: тут все, від чого ми ховаємося у повсякденних турботах, – свобода й ізольованість, життя на межі, злиття з юрбою до втрати себе й самотнє перебування на вершині. Драма буття заманює у свої надра, відголосок трагізму проймає публіку – і глядач, сам того не помічаючи, опиняється у пастці власного сприйняття. Усе це – про так званий «крюотичний театр» (the atredecruaute) , дітище французького драматурга і режисера, ексцентричного і шокуючого Антонена Арто.
«Frida and Diego». У Києві відкрили фотовиставку, присвячену Фріді Кало та її чоловікові
«Далі в спідниці», «Найбільший провокатор минулого століття», жінка, що епатує і вселяє впевненість у майже безмежний потенціал людини, Фріда Кало дивувала сучасників і продовжує захоплювати шанувальників її творчості і сьогодні. Зазирнути за лаштунки життя мексиканського генія тепер можуть і кияни. За підтримки Посольства Мексики в Україні в Національному музеї імені Тараса Шевченка відкрилася виставка фотографій, присвячених відносинам Фріди Кало та її чоловіка Дієго Рівера.
Заклиначі: як змусити змію танцювати
Магічний танець змії в такт мелодії флейти, часто описаний у східних казках і зображений у фільмах – не просто вигадка, а справжній символ цих країн. У Єгипті, Індії, країнах Африки і деяких інших державах повзучих приручають і влаштовують із цього видовищну забаву. Тут існує професія заклинача змій, котру вважають мало не найдивовижнішою на Землі. Що це за загадкове ремесло, майстри якого споконвіку балансують на межі життя і смерті?
Таємниці Пабло Пікассо будуть розкриті
Почавши цю весну з низки гучних прем'єр, ВОЛЯ продовжує дивувати своїх абонентів. Цього разу компанія-провайдер представила своїм абонентам прем’єру другого сезону серіалу «Геній» від каналу National Geographic.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
У Посольстві Узбекистану пройшла зустріч Ambassador's Spouses Club Kiev
Посольство Узбекистану в Україні та Ambassador's Spouses Club Kiev ознайомили українську громадськість та іноземних гостей з національним мистецтвом узбецького народу, традиціями і правилами, створених руками народних творців, ремісниками з Узбекистану.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів. Господар закладу, Карл Густавович Фаберже, напевно бачив у цьому хаосі наближення кінця своєї кар'єри. Однак, можливо, і потай сподівався на друге життя власної спадщини. Якби він знав, що так воно й станеться, – навряд чи маестро так швидко втратив би душевні сили...
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Золото Балтики: у їхніх жилах тече бурштин
«У наших жилах тече бурштин», – жартують балтійці. Вони вірять, що сонячний камінь – це сльози їхньої богині Юрате. За легендою, вона мала необачність покохати простого рибалку Кастітіса, який щодня приходив закидати сіті в Балтійське море. Юрате забула, що безсмертним заборонено насолоджуватися простим людським щастям, потягнула юнака на дно моря у свій замок з бурштину, і закохані втратили лік дням і ночам. Дізнавшись про це, повелитель богів Перкунас вирішив покарати їх, пронизавши блискавкою юнака і назавжди прикувавши ланцюгами неслухнянку до її коштовних володінь. Відтоді богиня плаче, а її жовтогарячі сльози води Балтики виносять на берег на радість людям.
Дружина Посла Грузії в Україні провела зустріч Ambassadors Spouses Club і показ національного одягу
Дружина Надзвичайного і Повноважного Посла Грузії в Україні Ірина Султанішвілі провела зустріч Ambassadors Spouses Club, в рамках якої були продемонстровані зразки традиційного одягу.
Закрити
Outlook facebook page