RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Банк менталітетів. Японія: свій серед чужих

Банк менталітетів. Японія: свій серед чужих

Японці вирощують сакуру, поїдають тоннами рис, майстерно скручують роли, розгулюють у кімоно і... вважають поганим тоном НЕ плямкати за столом. Якщо з першими фактами стійко асоціюються жителі Країни, де сходить сонце, то про останній знають далеко не всі. А проте, крім незвичайних правил етикету, у цього народу є ще цілий десяток тільки їм притаманних особливостей.

 З найвищим рівнем патологічного трудоголізму японців не в змозі конкурувати навіть такі затяті роботяги як швейцарці або нідерландці. Приходять вони в офіс завжди заздалегідь, а ввечері на дві-три години затримуються. Крім того, замість належних трьох тижнів відпустки «відбувають» максимум один. У місцевому лексиконі нещодавно навіть з’явилося нове слово – «кароші», що перекладається як «смерть від перевтоми» – нерідке явище для цієї країни. Та попри це тут вважають, що краще померти від роботи, ніж від ледарства або нудьги.

Фото: bоnd-stinson.ru

 Японці – одна з найбільш ввічливих націй. Водії, зупиняючись на світлофорах, вимикають фари, аби не засліплювати пішоходів. А в трамваях і тролейбусах кондуктори перед тим, як роздати квитки, голосно з усіма вітаються і навіть кланяються. Не дивно, що тут немає матюків, а найбільш образливим словом вважається «ідіот» або «дурень».

 Вершиною безтактності для японців є й розпаковування подарунка при вручителі. Зазвичай за нього дякують і відкладають вбік до завершення свята, аби відкрити після, наодинці. Щодо букетів їхні традиції також суперечать нашим. Кількість квітів обов’язково має бути парною.

Про вже згадане плямкання. Якщо, прийшовши в гості до японця, не прицмокнути кілька разів за столом, куштуючи частування, господар вважатиме, що їжа була несмачною. Він навіть може образитися за неоцінені візитером його кулінарні здібності.

 Гладкими японці бувають рідко, хоча їдять досить багато і мають славу ще тих гурманів. За сімейною вечерею темою бесіди традиційно стає не обговорення того, хто як провів день, а особливості приготованих страв. Подорожуючи за кордон, у японському варіанті списку, що треба зробити, першим пунктом обов’язково буде: «Спробувати щось смачненьке». А повернувшись на батьківщину, вони розповідають про це мало не як про найцікавішу пригоду за всю подорож.

Фото: uds.gnst.jр

 Ця нація сміливо може претендувати й на звання однієї з найменш питущих. Практично для кожного японця однієї чарки достатньо, щоб добряче сп’яніти. Вони віддають перевагу неміцному сливовому вину або традиційному саке, вміст спирту у якому не більше 15-17%.

 Японці намагаються не їсти багато шоколаду, бо в народі побутує страшилка, що від надмірного його споживання з носа хлине кров.

У місцевих ресторанах першим завжди обслуговують чоловіка. Спочатку в нього приймають замовлення та подають напої і тільки потім звертаються до дами. У магазинах також заведено в першу чергу вітатися з представником сильної статі.

 Та й професія шкільного вчителя в Японії вважається чоловічою. Відповідно, їхні педагогічні університети порівняно з нашими – це своєрідна «паралельна реальність», адже 80% студентів там – хлопці.

Японці дуже дбайливо ставляться до своїх традицій. Жителям, які в повсякденному житті ходять в кімоно (а такі, повірте, бувають), роблять знижки в магазинах і дозволяють безкоштовно кататися в громадському транспорті. До речі, на туристів у подібному вбранні ці привілеї теж поширюються...

Фото: snаkku.com

Фото обкладинки: gigcаsa.com

Вам це буде цікаво:
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, кочовий народ мореплавців, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Ісламабад is the capital of…
Попри промовисту назву Ісламабад, мабуть, найбільш світське, космополітичне та вестернізоване місто мусульманського Пакистану, котре є ще й столицею цієї держави. І хоча Ісламабад важко зарахувати до щасливчиків, оскільки важливі стратегічні дороги завжди були в стороні, йому є чим вас здивувати. Чим і як він живе - далі в OUTLOOK.
Тварини у місті – коли люди з природою в злагоді
Багатьох містян іноді дратують кішки, собаки і навіть голуби на вулицях. А спроби зоозахисників вберегти їх від нападок людей і голоду часто малоефективні. Але у світі прекрасні міста, в яких люди відмінно уживаються з оленями, павичами і великою рогатою худобою…
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Ніхонгамі: Жмут як ознака статусу
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Усім потрібні гроші. Валюти світу
Називають їх скрізь по-різному, проте люблять, напевно, однаково. Ми говоримо, звісно ж, про гроші, а точніше про їхні «другі імена». Адже крім офіційної, у кожної валюти є своя, народна назва, яке не так відома, але дійсно заслуговує на увагу!
Маленькі улюбленці великих міст
Німці заводять не лише німецьких вівчарок, а в Бостоні можна побачити не тільки бостонських тер’єрів. Люди вибирають собак, спираючись на особисті вподобання. Та часом тяжіння місцевого населення до певної породи занадто помітне й інколи стає особливістю певної місцини. Цьому можуть сприяти природні умови, мода і навіть менталітет.
Ми там були: Японія - тонкощі токійського життя
Мало хто з туристів добереться до далекої Японії. Але у Марини Бєлки, дизайнера одягу, це вийшло, адже загадкова Країна Вранішнього Сонця була її дитячою мрією. Вона поділилася з нами враженнями від Токіо і дала майбутнім туристам практичні поради.
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Кагосіма: Місто з репутацією камікадзе
«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі.
Забуте мистецтво: чайна церемонія в Кореї
Після прогулянки жвавими вулицями Сеула хочеться розслабитися в кафе за чашкою ароматного чаю, але де там: хороші чайні є тільки при буддійських монастирях і на богемній пішохідній вулиці Інсадон. Чайна церемонія в Кореї, несумісна із суворим розпорядком офісів і фабрик, неохоче йде в маси, залишаючись радістю мудреців і привілеєм владик.
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Palio del Papero: не тільки птахи
Скільки всього змішує у своєму казані Італія: гондоли, які плинуть оливковими річками, палюче сонце, що стікає своїм соком у пляшку Пізанської вежі, заплутане спагеті вуличок і коржі площ, присипані сумішшю італійських трав і діалектів. А ще у її казані є качки. Так-так, саме ці створіння дозволять вам відчути присмак справжнього національного колориту! І цій качиній історії вже понад тридцять років.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Закрити
Outlook facebook page