RU  UK  EN
Статті  >  Дивись  >  Полотно з рису. Мистецтво Тамбо

Полотно з рису. Мистецтво Тамбо

Японці дуже творчий народ, особливо якщо це стосується рису. А якщо в них є ще трохи вільного часу і великі просторі поля, тоді доволі буденний процес вирощування агрокультури перетворюється на мистецтво…

Сьогодні розкажемо вам про мистецтво Тамбо – створення зображень на рисових полях тільки набирає популярності в Країні вранішнього сонця, але вже отримало тисячі фанатів.

Фото en-aomori.com

Щороку юрби туристів їдуть в невелике японське село Інакадате, розташоване в шестистах кілометрах від Токіо. Усе для того, щоб помилуватися дивовижними величезними зображеннями самураїв, богів, героїв японських міфів чи сучасними персонажами аніме, вирощених на рисових полях площею сто на сто сорок метрів. Уперше селяни піддались творчому пориву в середині дев’яностих років минулого століття. І якщо тоді Тамбо-артом займалась невелика кількість ентузіастів, тепер картини з рису створюють цілими сім’ями, змагаючись між собою у складності зображень. Недавно з’явилися і звичні картини для туристів із Заходу – Наполеон, Мона Ліза, Мерилін Монро, Елвіс.

Фото en-aomori.com

Ідея проста. Поля засаджують рисом різних сортів. Адже листя цієї культури має фіолетовий, жовтий, білий кольори. Крім того, на зрослу популярність Тамбо-арту відгукнулися й селекціонери, котрі створили у своїх лабораторіях рисові ростки широкої зеленої палітри. Особливим шармом такі творіння вирізняються восени, коли рисові поля набувають золотистого відтінку.

Фото ichef.bbci.co.uk

Кмітливі японці навіть скористалися у своєму захопленні комп’ютерними технологіями. Спершу спеціалісти створюють віртуальний рисунок, продумують його деталі, прораховують необхідну кількість рису, підбирають кольори і складають композицію. Потім вручну маркірують саме поле. Це тривалий процес, котрий потребує до трьох місяців. Пізніше відповідно до схеми засівають рис. У міру його росту картина стає все більш вражаючою.

Біля таких рисових полотен споруджують спеціальні оглядові майданчики заввишки трохи більш ніж двадцять метрів. З цієї відстані, запевняють експерти, відкривається найбільш вигідний ракурс малюнка. Картини Тамбо живуть недовго. Незабаром їх прибирають і вивозять на ринок у вигляді звичайного рису.

Фото cubebreaker.com

Сьогодні подібні поля з’явилися також поблизу сіл Нісіо та Йонедзава. Таким чином селяни приваблюють до себе туристів, поповнюючи місцеву казну. І хоча подивитися на своє мистецтво вони дозволяють безкоштовно, з радістю приймають добровільні пожертви. А недавно мистецтвом Тамбо зацікавилися і рекламодавці. Тому рис стали викладати і у формі якогось логотипу чи символу тої чи іншої японської компанії. 

Головне фото 1.bp.blogspot.com

Вам це буде цікаво:
Східний макіяж як традиція: чарівний погляд з поволокою
Згідно з відомою фразою, схід – справа тонка. І загалом це істина, котра підтверджується навіть в деталях. Через особливості клімату східних жінок об’єднує схожий тип зовнішності, а їхні нації споріднює близькість культур. Тому й ідеали краси у них подібні. Так акцент у східному макіяжі неодмінно робиться на очі. Жінці тут належить бути скромною і вдягатися таким чином, щоб повністю закривати фігуру. Тому все, що їм лишається, це зачарувати чоловіка поглядом.
Життя амішів: щастя у простих речах
Коли вперше про них чуєш, не віриш власним вухам, коли вперше бачиш – очам. У їхніх паспортах немає фотографій, вони не платять податки, не служать в армії, носять просту одежу, їздять на кінних візках, обходяться без благ цивілізації і, звісно, готують найсмачнішу їжу в Америці. Заінтриговані? Знайомтесь: аміші – люди, що живуть поза часом.
Килими, мармур і пустелі – гід по Туркменістану
Ця загадкова східна країна може здивувати навіть найбільш досвідченого туриста. Ми в цьому переконані і із задоволенням розповімо вам, чому.
Departure: Сатояма
У Японії є містечко, жителі якого дуже довіряють одне одному. Довіряють настільки, що п’ють воду з одного джерела, котре протікає через їхні оселі, ще й миють там посуд після їжі. Сатояма, що у перекладі означає ідеальне місце для життя в гармонії з природою, розташоване у північній префектурі Гіфу, ізольованій від решти світу гірськими вершинами і рисовими полями.
Банк менталітетів. Японія: свій серед чужих
Японці вирощують сакуру, поїдають тоннами рис, майстерно скручують роли, розгулюють у кімоно і... вважають поганим тоном НЕ плямкати за столом. Якщо з першими фактами стійко асоціюються жителі Країни, де сходить сонце, то про останній знають далеко не всі. А проте, крім незвичайних правил етикету, у цього народу є ще цілий десяток тільки їм притаманних особливостей.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Оманливий пензель пані Хокусай
Ексцентричний старець Кацусіка Хокусай був справжньою зіркою доби Едо, творчим генієм і нелюдським боржником половини міста. Він мав не менш як 30 псевдонімів, поміняв 93 будинки і створив безліч гравюр, малюнків і картин. Його відома «Велика хвиля в Канагаві» заворожує. Та мало хто знає, що цю ксилографію, як і багато інших робіт, Хокусаю допомагала створювати дочка – загублена в часі і величезній тіні «божевільного живописом» батька художниці Кацусіка Ой.
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню, а не покуштувати найбільш екстравагантних наїдків. Насправді в національних стравах зосередилася часточка душі народу, його історії і культури.
Посол Японії в Україні разом з Київським міським головою та Ректором КНУ імені Тараса Шевченка висадили в Києві сакури.
11 квітня 2017 року Посольство Японії в Україні висадило в Києві сакури. Захід відбувся в Ботанічному саду імені ак. О.В. Фоміна, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Японії в Україні Шігекі Сумі та ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леоніда Губерського, а також біля Національної опери України за участі Київського міського голови Віталія Кличка
Посол Японії і Міністр інформаційної політики України висадили в Києві першу сакуру
Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Шігекі Сумі та Міністр інформаційної політики України Юрій Стець висадили в Києві першу сакуру в рамках акції «2500 сакур», присвяченої Року Японії в Україні та 25-річчю встановлення дипломатичних відносин між нашими державами.
Посольство Японії висадить понад тисячу сакур у 20 містах України
Цьогоріч виповнюється 25 років з часу встановлення дипломатичних відносин між Японією та Україною і вже активно проводяться заходи в рамках святкування «Року Японії в Україні». Оскільки сакура є символом Японії, Посольство розпочинає кампанію із висадження дерев сакури по всій території України, щоб якомога більше українців мали змогу насолодитися її красою.
Ніхонгамі: жмут як ознака статусу
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
Кагосіма: місто з репутацією камікадзе
«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі. І справді, що тут такого – жити всередині активного стратовулкана?
ПОГОВОРИМО ЯПОНСЬКОЮ, АБО ЯК ЗРОЗУМІТИ ЯПОНЦІВ
Попри назву, в цій статті йтиметься не про особливості японських ієрогліфів і їхньої вимови. Адже для цього, по-перше, є купа спеціальної літератури, а, по-друге, якщо ви не вивчаєте японської мови, то такі знання, може, і розширять ваш кругозір, але на практиці не принесуть жодної користі.
Гетто світу: Самураї на карнавалі.
Сьогодні в нашій уже традиційній рубриці про національні гетто розповідь про один із найбільш екзотичних для Бразилії районів Сан-Паулу – Лібердаді. Саме тут живе найчисленніша японська діаспора у світі.
Маленькі улюбленці великих міст
Німці заводять не лише німецьких вівчарок, а в Бостоні можна побачити не тільки бостонських тер’єрів. Люди вибирають собак, спираючись на особисті вподобання. Та часом тяжіння місцевого населення до певної породи занадто помітне й інколи стає особливістю певної місцини. Цьому можуть сприяти природні умови, мода і навіть менталітет.
В Японії розквітла сакура
У минулі вихідні в Японії стартував фестиваль милування сакурою О-ханамі. Це дивовижне барвисте видовище буде вабити своїм ароматом гостей до середини квітня, поки останні пелюстки не укриють землю білим килимом. За офіційну точку відліку початку цвітіння прийнято брати час розпускання перших квіток на сакурі, що росте в стародавньому буддійському храмі Ясукуні в Токіо.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 4
Олена Расенко завершує цикл матеріалів про дивовижну країну Японію. І в цій частині розповідає читачам про свою поїздку в місто Йокосука ... Оба-сан уже декілька днів запрошував нас до Йокосуки, невеликого містечка неподалік Токіо. Японець збирався показати, як плавають американські військові кораблі, а заодно почастувати власноруч вирощеними апельсинами.
Оце так сервіс! Японське таксі
Найперше, з чим має розібратися кожен турист, опинившись у новій країні – це із транспортною системою. Часто вона здається складною і заплутаною, і щоб збагнути її, потрібні тижні, а може, й місяці. Наша читачка Наталія Усенко побувала в Японії і ділиться своїми враженнями про найбільш комфортний і безпечний транспорт у світі.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Закрити
Outlook facebook page