RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Оплачуємо проїзд і дивимося у вікно: найбільш незвичні трамвайні маршрути світу

Оплачуємо проїзд і дивимося у вікно: найбільш незвичні трамвайні маршрути світу

Автор: 13.02.2018 | подорожі
Всупереч багатьом песимістичним прогнозам урбаністів XX століття, трамвай як вид громадського транспорту зміг не лише вистояти у боротьбі з метро та іншими засобами пересування, але й здобув друге дихання вже в наш час.

Початок XXIстоліття з усіма його неймовірними технологіями і новаціями, окрім іншого, напевно увійде в історія як епоха «трамвайного ренесансу». Усе тому, що найдавніший міський громадський транспорт, що підкорив 150 років тому жителів усіх великих міст планети, зараз знову вважається найперспективнішим. Він повертається у багато населених пунктів, де від нього відмовились нібито назавжди (Париж) і з’являється там, де його ніколи не було (Дублін, ізраїльські, американські міста). Про цей тренд вже не випадає не говорити, оскільки трамвай зараз почувається впевненіше, ніж метро й автобуси.

Фото c2.staticflickr.com

Причин цьому новому-старому буму на рейковий міський транспорт кілька. По-перше, в західних країнах ренесанс розпочався ще у 1980-х, коли після пари-трійки світових енергетичних криз ціни на паливо виросли, й особисті автомобілі стали обходитися власникам набагато дорожче, ніж раніше. По-друге, метрополітени хоч і дуже зручні – не створюють пробки, не забруднюють атмосферу, перевозять велику кількість пасажирів, не споживають паливо, вони окупаються тільки у мегаполісах чи агломераціях, де є великий потік людей. Для середніх європейських й американських міст з населенням в 300-500 тисяч жителів метро збиткове. По-третє, не слід відкидати екологію, збереження якої – найважливіший пріоритет людства XXIстоліття, і трамвай як ідеальний за критерієм «відходи – місткість людей» міський транспорт складно потіснити. Як показує статистика, за останні тридцять років найбільше нових трамвайних ліній відкрили у Північній Америці (США, Канада) і Західній Європі (Іспанія, Італія, Франція). Деякі з цих нових і старих, а, значить, «тих, що вижили» ліній просто неймовірні завдяки дизайну самого транспорту, цікавому маршруту чи іншим факторам, а відтак ми не могли про них не написати. Читайте і катайтесь на цьому прекрасному виді транспорту разом з Outlook!

Фото ytimg.com

Гонконгський трамвай

Ця система – єдина у світі, що цілком використовує двоповерхові трамваї-таблдеккери (частково подібні вагони застосовують в єгипетській Александрії і в англійському Блекпулі), котрі є символами Гонконгу. Ними місцеві жителі і туристи їздять вже понад століття, з 1904 року.Щодня цей транспорт у божевільному за своїм ритмом азіатському мегаполісі обирають понад 250 тисяч людей, оскільки, хоч він і не найшвидший, зате надійний і напевно довезе до пункту призначення. Окрім краєвидів неонового і завжди квапливого міста між хмарочосами і будівлями поменше час від часу проглядається море, адже лінія йде вздовж узбережжя, поєднуючи основні райони острова. Коштує проїзд за будь-якої економічної ситуації приблизно вдвічі менше, ніж у метро, а для туристів є можливість користуватися окремими трамваями для екскурсійних турів, але, звісно, куди колоритніше проїхатися з місцевими.

Фото detovozik.ru

Береговий трамвай

Найдовший трамвайний маршрут планети простягнувся вздовж бельгійського узбережжя Північного моря на 67 кілометрів. Ця відстань з 69 станціями долається за 2 години 21 хвилину, що дає змогу виспатися по дорозі і надивитися на водні простори і навіть виконати частину роботи чи уроків. Вартість проїзду варіюється в залежності від кількості зон, на які ділиться маршрут, але при цьому денний безлімітний квиток коштує лише 5 євро, тому для туристів це чудові витрати: і переміщуєшся, і від дощу з вітром ховаєшся в комфортабельних вагонах. Самі бельгійці залюбки користуються лінією з 1885 року, котра якраз і «ожила» у 1980-х під час ренесансу. Що цікаво, і на півночі, і на півдні лінія практично упирається в кордони Нідерландів і Франції відповідно, але це не заважає муніципалітетам тутешніх міст всіх трьох країн обговорювати варіанти її продовження, адже трамвай в цих краях має велике значення. Тому цілком можливо, що незабаром Береговий стане ще довшим.

Фото transphoto.ru

Страсбурзький трамвай

Ще один приклад «другого дихання» і відродження – футуристичний трамвай французького міста Страсбург, на котрому теж можна проїхати немало і потрапити у місто-супутник, німецький Кель. Закритий через жахливі борги і віру в інший транспорт 30 квітня 1962 року страсбурзький трамвай тріумфально повернувся 1994 року. Зараз він один із найбільш завантажених у світі, якщо говорити не про мегаполіси, перевозячи понад 300 тисяч пасажирів щодня. А сам його дизайн вважається мало гне найкращим, оскільки відображає весь тренд трамвайного ренесансу, коли «старий» транспорт «одягають» по-новому і відправляють у майбутнє. А майбутнє – поїздки вздовж горбистого Рейну, вздовж франко-німецького кордону.

Фото varlamov.me

Трамвай Святої Терези

Переміщуємося у Бразилію, а саме у мальовниче Ріо-де-Жанейро, де у нас є можливість проїхатися трамваєм, який так люблять місцеві жителі. Частина його маршруту проходить Акведуком Каріока, звідки відкриваються фантастичні краєвиди міста. Завдяки своїм яскравим кольорам і незвичному дизайну з відкритими вагонами цей транспорт неможливо не помітити, та й маршрут проходить історичним центром Ріо. Працюючий з 1877 року трамвай Святої Терези став однією з візитних карток міста. Поступово лінія модернізується, а самі вагони стають більш безпечними, але не міняється головне – проїзд акведуком, з якого виходять найкращі фотографії.

Фото bradutch.com

Трамвай «Карачі»

Зараз ми вирушаємо не у Пакистан, як можна було б подумати, а на зовсім інший континент – в австралійський Мельбурн, котрий по праву вважається трамвайною столицею світу, адже саме тут функціонує найбільш розвинена мережа цього виду транспорту. Протяжність всіх маршрутів (а їх 30) – 254 кілометри, по котрих щодня ходять 498 трамваїв. Один із них якраз і називається «Карачі». Ще кілька років тому представникам пакистанської діаспори дозволили прикрасити вагон їхніми прапорами, атрибутикою і навіть музикою – всередині салону завжди звучать хіти з їхньої далекої країни. Цей вид транспорту з’явився у місті завдяки Ваджису Алі. Він умовив муніципалітет не списувати старий трамвай, чий маршрут проходить по кільцевій лінії навколо всього Мельбурна, і віддати його в користування місцевим пакистанцям, котрі люблять Австралію, але водночас тужать за батьківщиною. Проїзд безкоштовний для всіх пасажирів, при вході кожен отримує від водія квиток з цікавими пакистанськими цитатами на кшталт «У кожного своя доля» чи «Поважайте старших, подорожуйте в тиші».

Фото twimg.com

Канатний трамвай

Під пакистанську музику потрапляємо в американське Сан-Франциско, де ходить найвідоміший американський трамвай, котрий офіційно називається SanFranciscocablecarsystemі є однією з пам’яток міста. Цей унікальний за своїм виглядом транспорт – гібрид трамвая і фунікулера – зараз використовується здебільшого туристами, але саме місцеві жителі «відстояли» його в роки трамвайного занепаду після Другої світової війни. Сьогодні, як і 1873 року, коли його вперше запустили, канатний трамвай Сан-Франциско славиться не лише дизайном, але й тим, що канатна тяга дає йому змогу з легкістю долати пагорбиі підйоми, котрими так багаті ці землі. Нинішня система, що складається з трьох ліній, практично не змінилася за майже 150 років, тому її включили в Національний реєстр пам’яток ысторыъ СШП, що для транспорту дуже почесно.

Фото pikabu.ru

Александрійський трамвай

Традиційно в Африці трамвай як вид транспорту не настільки популярний – максимальне число діючих по всьому континенту одночасно ліній – 19, і майже всі вони проходять у північній частині континенту. Одна з таких систем, у єгипетській Александрії – либонь, одна з найбільш мальовничих у світі, оскільки кращого виду транспорту для вивчення цього живого і строкатого міста годі уявити. Кожна зупинка – нібито невеликий вокзал з кафе і ринком. Сам проїзд один із найдешевших у світі – близько п’яти центів за квиток. Саме тому багато туристичних турів включають поїздку рейками через серце другого за значущістю міста Єгипту. До речі, не забуваємо, що перший і третій вагони (найчастіше в составі їх три) відведені тільки для жінок.

Фото wikimedia.org

Єрусалимський трамвай

Закінчимо нашу поїздку в Ізраїлі, де трамваї тільки зараз розпочали повноцінно заповнювати міста. Однієї з наймолодших і водночас стильних ліній, безумовно, є єрусалимська. Для її потреб було збудовано справжній шедевр – підвісний міст Арфа Давид. Кондиціонери, оголошення трьома мовами (іврит, арабська, англійська), розкішний дизайн, швидкість – все це при ньому. Але головна «фішка» єрусалимського трамвая – куленепробивні вагони, тому тепер ви знаєте, який найбезпечніший транспорт у столиці Ізраїлю. 

Головне фото poznamka.ru,lookmytrips.com

Вам це буде цікаво:
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?» Злі язики бурчали, мовляв, стіни його наповнені чаклунством і книгами про захоплення світу, у підвалах замків є камери тортур для грішників, а після літургій алхіміки готують філософський камінь. Та коли музеї стали доступними для відвідувачів, римляни і гості Італії ахнули у захваті. А колекціонери підрахували, що вартість усіх творів мистецтв найменшої країни світу перевищує у 150 разів ВВП земної кулі.
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом. Щоб у вас склалася більш цільна і різноманітна картинка цього неймовірного міста, ми розповідаємо про унікальні шматочки азіатської його частини, не побачити які – злочин.
Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею
Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років, могутні стіни роз’їдає морська сіль, але навіть у полоні забуття заборонене місто не втрачає величі.
Каламата. Героїчне минуле та оливкове сьогодення
Стародавня Греція починалася з Мікен і Криту, а нова історія країни писалася з Каламати. Саме в цьому місті було вперше скинуто турецькі кайдани, звільнивши шлях для здобуття незалежності. Каламата – місце з характером. Менш ніж за 200 років його двічі відбудовували заново, і воно знову відроджувалось.
Вірменські хачкари: поема в камені
…Віртуозний різець вдихнув у холодну кам’яну глибу жар живої душі і створив хачкар – натхненну оповідь про духовний пошук і тугу за втраченим раєм. Неквапливо розгортаються чіпкі кільця стародавніх таїнств у завитках містичних орнаментів.
Подорожі до китової пащі
Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?
Під Південним Хрестом. Квінстаун
Жителі Квінстауна, як і всі новозеландці, одні з перших на планеті зустрічають світанок. Тут немає дитячих домів, бездомних тварин. Люди стійкі до холоду та так, що за нуля градусів ходять у футболках. На кожного з них припадає в середньому по дев’ять овець, а у природі практично відсутні такі небезпеки, як комарі і змії. Коли ж настає ніч, Квінстаун освітлює сузір’я Південний Хрест.
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Подорож до Колумбії. Інша Картахена…
У світі є дві Картахени. І в обох жителі розмовляють іспанською, люблять кориду, а вечорами рушають на пляж цмулити мохіто й дихати солоним вітром. Але тільки в одній з них у млосну міську прогулянку можуть увірватися ритми запальної сальси, розсипи смарагдів і перлів, а дорогу можуть перейти ефектні палкі красуні. І це Колумбія!
Камбоджа: поліція на плаву, дельфіни в ріках та Ангкор-Ват
Королівство Камбоджа – саме так звучить сьогодні офіційна назва країни на південному сході Азії (півострів Індокитай). І вона чудова туристична альтернатива іншому, більш прославленому азіатському королівству – Таїланду. Тут краще. Хоча б тому, що це не мейнстрім. Щоправда, королівство це не зовсім казкове, хоч і дуже цікаве…
Фарбарні Феса: райдужна палітра Сходу
Стара медина Феса міцно тримає час у тенетах вузьких звивистих вулиць і мальовничих крамниць. Середньовічне місто майстрів не визнає сучасні технології, однак прослідкувати життєвий цикл вподобаної сумки з тисненою в’яззю не справить клопотів. Шкіру для сувенірів вичиняють тут же, у внутрішніх двориках, а за помірну плату господар продемонструє всі тонкощі народного промислу з тисячолітньою історією.
Джайпур. Рожеве місто
Хтось порівнює Джайпур з ажурною скатертиною. Інші – з коробкою рожевого зефіру. Треті твердять – це вулик, щільно заселений бджолами. Однак всі сходяться в одному – тут дивовижне повітря, сповнене якоюсь свободою, котру не зустрінеш у Європі. Вона заповнює легені, і вже через вдих мандрівник втрачає лік годинам і навіть століттям.
Лігурія: середземноморський рецепт ідеальних міст
Збираючись на Лігурійське узбережжя, не тіште себе думкою, що зможете за декілька днів об’їздити його вздовж і впоперек. Так ви лише роздражните свій мандрівний апетит. Кожним інгредієнтом Лігурії можна тільки ласувати, забуваючи при цьому про існування решти світу. Портове місто Генуя (італ. Genova¬) – основне у регіоні Лігурія.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Нью-Йорку
Нарешті одна з наших улюблених рубрик «дісталася» до міста, де долари - головна валюта, а, значить, нам не доведеться ходити по обмінних пунктах і постійно концертувати ціни. Отже, вирушаємо в такий різний і захопливий Нью-Йорк витрачати наші 10 доларів.
По рейках над головами: Вуппертальська підвісна дорога
Німецьке місто Вупперталь, згідно зі статистикою, не входить навіть в десятку найпопулярніших туристичних місць Німеччини. Окрім легендарної танцівниці Піни Рауш, котра працювала тут, однойменного футбольного клубу і всесвітньовідомого кінорежисера Тома Тиквера, чия кар’єра розпочиналася у міських кіноклубах, Вупперталю, здається, більше нічим похизуватися. Утім, як тільки дізнаєшся про місцевий транспорт, місто зі своєю унікальною підвісною монорейкою стає жаданим для мандрівників.
Закрити
Outlook facebook page