RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Історія однієї вулиці: Шпігельгассе

Історія однієї вулиці: Шпігельгассе

Автор: 19.02.2018 | подорожі, Цюрих
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька…

… Але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати. Шпігельгассе просто неймовірна своєю історією. Протяжністю всього лише 160 метрів, вона – жива легенда… Її минуле пов’язане з неймовірною кількістю великих і знаменитих на весь світ людей. Ця одна чудова вулиця своєю історією гідна безлічі книг і музеїв, присвячених їй.

Чи є дзеркала в Дзеркальному провулку?

Цю крихітну вузьку каменисту вуличку можна порівняти із звивистою змійкою, котра надійно поселилася в серці Цюриха. Тільки ступивши на її бруківку, ви занурюєтеся в незвичайний шарм політичних і культурних революцій, які тут замислювалися, нібито відчуваючи дух людей, що колись жили на ній.

Фото nashagazeta.ch

Звідки пішла її назва, достеменно не відомо. Але існують три версії. Перша свідчить, що на одній із невеличких башт на початку Шпігельгассе є скульптура людини, котра, за легендою, тримала в руках величезне дзеркало. За другою версією, через те, що Дзеркальна вулиця дуже вузька, люди вивішували на стінах будинків дзеркала, щоб візуально її розширити. Але це малоймовірно, тому що в стародавні часи дзеркала були дуже дорогими. Згідно з третьою версією, за Середньовіччя тут було розташоване промислове об’єднання склярів.

Шпігельгассе зароджувалася ще в XIII столітті. Не дивно, що перші споруди і тепер спокійно височіють на Напфплатц. На цій крихітній площі збудовані дві башти – Колодязна і Дворянська. Вони максимально зберегли свій оригінальний вигляд і захоплюють похмурим і величним стилем Пізнього Середньовіччя, незважаючи навіть на те, що час змінив їх під свої потреби. Тепер в Колодязній башті розташований розкішний ресторан. На площі також зберігся питний фонтан. У стародавні часи тут не було каналізації, і містяни набирали воду із таких джерел. Їхня система дотепер збереглася у Швейцарії і повноцінно функціонує.

Фото cdn.zuerich.com

Усі забудови того найпершого періоду теж збереглися, але втратили своє середньовічне обличчя через безліч сучасних модних реставрацій.

Зараз це елітна вулиця розвиненого, порівняно великого (як для старої Європи) міста. Але ще на початку минулого століття всі люди, які жили тут, мусили міцно запирати всі вікна у своїх невеликих квартирах. На вулиці стояв нестерпний сморід: тут працював жахливий ковбасний цех. Вдихати повітря Дзеркального провулку можна було хіба що вночі. І ночами тут вирувало дуже цікаве життя видатних людей, котрі залишили по собі значущий слід у світовій історії.

Розпочинається Дзеркальний провулок обителлю дадаїстів. Шпігельгассе, 1 – будинок, де на початку минулого століття збиралися дадаїсти, замислюючи переворот в літературі. Літератори і сьогодні вважають перший будинок в цьому провулку мало не священним місцем. Словом, у цих стінах невелика компанія божевільних письменників збагатила історію мистецтва новаторською течією. Їхнім лідером був французький і румунський поет Трістан Тцара. Дадаїсти оголосили раціоналізм і логіку винуватцями всій війн. Тому закликали руйнувати всі канони у мистецтві.

Фото independent.co.uk

Будинок номер 5 на цій вулиці був місцем зустрічі прогресивних європейських художників.

В 11-му будинку виріс і тривалий час жив філософ Лафатер. Якось його тут навідував Йоганн Вольфганг Гете.

У сусідньому будинку (Шпігельгассе, 12) жив Георг Бюхнер – німецький письменник, котрий теж був змушений втікати з батьківщини через свою революційну діяльність. Саме він став автором знаменитої фрази – гасла всіх революцій: «Мир хатам, війна палацам».

Закінчується Дзеркальний провулок зовні непримітним будинком, але він теж знаменитий на весь світ. На Шпігельгассе в домі під номером 14 на третьому поверсі жив і працював Володимир Ленін. Це була комунальна квартира, в якій майбутній вождь світового пролетаріату разом із Крупською орендував кімнату по сусідству з парою акторів, німецьким сімейством і родиною шевця, господаря квартири. Удень Ленін ходив у бібліотеку і писав роботу «Імперіалізм як вища стадія капіталізму», а вечори коротав у «Кабаре Вольтер». Квартири в цьому домі досі успішно здають в оренду, зокрема й апартаменти Леніна.

Фото rutraveller.ru

Ясна річ, революціонерам до душі андеграунд – підвальчики і доведений до абсурду глазур кабаре. Один із таких легендарних злачних закладів розташований на Шпігельгассе.

«Кабаре Вольтер» – це якраз такий собі прокурений підвальчик. Тут влаштовували декламації віршів і перформанси у стилі абсурд. Тут писав «Квітневі тези» Ленін, і тут розважались, вигадуючи нові рими і форми, дадаїсти. «Вольтер» зберігся ще з тих часів. Тепер це три заклади – кафе, масштабний центр сучасного мистецтва і сувенірна крамниця.

Головне фото momstotszurich.com

Вам це буде цікаво:
Австралійський едем – острів Кенгуру
Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила. Це не видуманий світ казкових переказів, а повсякденне життя острова Кенгуру.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
ТОП-5 космічних місць Землі
Пляжі, ліси, пустелі – ви вже побували у багатьох куточках Землі, і хочеться чогось надзвичайно особливого? Чому б і ні: людство дуже давно літає в космос! Щоправда, подорож на Марс здаватиметься надто дорогою навіть для мільйонера. Адже поїздка за межі Землі обходиться у бюджет власного острова. Не біда: на нашій улюбленій планеті є просто вражаючі і по-справжньому космічні пейзажі!
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з Чорним континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?» Злі язики бурчали, мовляв, стіни його наповнені чаклунством і книгами про захоплення світу, у підвалах замків є камери тортур для грішників, а після літургій алхіміки готують філософський камінь. Та коли музеї стали доступними для відвідувачів, римляни і гості Італії ахнули у захваті. А колекціонери підрахували, що вартість усіх творів мистецтв найменшої країни світу перевищує у 150 разів ВВП земної кулі.
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом. Щоб у вас склалася більш цільна і різноманітна картинка цього неймовірного міста, ми розповідаємо про унікальні шматочки азіатської його частини, не побачити які – злочин.
Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею
Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років, могутні стіни роз’їдає морська сіль, але навіть у полоні забуття заборонене місто не втрачає величі.
Каламата. Героїчне минуле та оливкове сьогодення
Стародавня Греція починалася з Мікен і Криту, а нова історія країни писалася з Каламати. Саме в цьому місті було вперше скинуто турецькі кайдани, звільнивши шлях для здобуття незалежності. Каламата – місце з характером. Менш ніж за 200 років його двічі відбудовували заново, і воно знову відроджувалось.
Вірменські хачкари: поема в камені
…Віртуозний різець вдихнув у холодну кам’яну глибу жар живої душі і створив хачкар – натхненну оповідь про духовний пошук і тугу за втраченим раєм. Неквапливо розгортаються чіпкі кільця стародавніх таїнств у завитках містичних орнаментів.
Подорожі до китової пащі
Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?
Під Південним Хрестом. Квінстаун
Жителі Квінстауна, як і всі новозеландці, одні з перших на планеті зустрічають світанок. Тут немає дитячих домів, бездомних тварин. Люди стійкі до холоду та так, що за нуля градусів ходять у футболках. На кожного з них припадає в середньому по дев’ять овець, а у природі практично відсутні такі небезпеки, як комарі і змії. Коли ж настає ніч, Квінстаун освітлює сузір’я Південний Хрест.
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Подорож до Колумбії. Інша Картахена…
У світі є дві Картахени. І в обох жителі розмовляють іспанською, люблять кориду, а вечорами рушають на пляж цмулити мохіто й дихати солоним вітром. Але тільки в одній з них у млосну міську прогулянку можуть увірватися ритми запальної сальси, розсипи смарагдів і перлів, а дорогу можуть перейти ефектні палкі красуні. І це Колумбія!
Камбоджа: поліція на плаву, дельфіни в ріках та Ангкор-Ват
Королівство Камбоджа – саме так звучить сьогодні офіційна назва країни на південному сході Азії (півострів Індокитай). І вона чудова туристична альтернатива іншому, більш прославленому азіатському королівству – Таїланду. Тут краще. Хоча б тому, що це не мейнстрім. Щоправда, королівство це не зовсім казкове, хоч і дуже цікаве…
Закрити
Outlook facebook page