RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Габон. Ласкаво просимо!

Габон. Ласкаво просимо!

Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.

Якщо заплющити очі і промовити слово Лібревіль, то свідомість намалює казкове місто з низькими, білими будиночками, яскравими газонами, доглянутими каменистими доріжками і густими зеленими оазисами. Але справжній Лібревіль не такий. Саме слово означає – вільне місто. І заснований він колишніми рабами на березі Гвінейської затоки. Хоча в ньому все-таки є елементи казки – піщані пляжі, затишні бухти, океан і дуже багато сонця.

Фото ic.pics.livejournal.com

Лібревіль, столиця африканського екваторіального Габону, вважається одним із найспокійніших міст континенту. Тут достатньо багато поліції на вулицях міста, а всі жителі старше за 14 років зобов’язані носити із собою документи і пред’являти їх за першою вимогою. Деякі із мандрівників порівнюють його з американським Маямі-Біч, інші вбачають у ньому подібність з бразильським Ріо-де-Жанейро. Життя у Лібревілі доволі спокійне, тут порівняно високий рівень доходів на душу населення, його жителі мало цікавляться зовнішньою політикою. Тут часто знімають фільми про дику природу відомі європейські і американські кіностудії. У торгових центрах присутні світові бренди. Лібревільці люблять веселитися і часто зависають у барах, а діти завжди вітаються при зустрічі з незнайомцями.

Живуть у місті переважно християни, є мусульмани, а також представники давнього культу бвіті. Його прибічники дотримуються думки, що всі речі на світі наділені душею, і час від часу вони вживають священну рослину ібога. Вона належить до ряду галюциногенів, однак, як твердять експерти, не тільки не призводить до звикання, але й позбавляє від наркотичної залежності. Недавно уряд Габону оголосив її національним надбанням і заборонив вивозити за межі держави.

Фото cdn.surfer.com

У столиці Габону живе майже третина населення країни. У центрі міста повно хмарочосів і будинків складної конструкції, що нагадують літальні апарати. За можливості всі вони оснащені пандусами, а дорожні знаки в центрі продубльовані ще й на асфальті. У Лібревілі є китайський квартал, заснований переселенцями і службовцями, котрі виконують будівельні роботи. Китай – один з основних економічних партнерів Габону, тому в його столиці мешкають чимало жителів Піднебесної. Усі вільні майданчики у місті часто перетворюються на футбольні поля. І якщо хтось не вміє бити по воротах, то з великим задоволенням спостерігає, як забивають голи його друзі і сусіди. Про особливе ставлення габонців до футболу свідчить той факт, що в Лібревілі збудовано знаменитий стадіон «Стад д’Ангондже». 2012 року на Кубку Африканських Націй з футболу він був головним стадіоном всього чемпіонату.

Фото ic.pics.livejournal.com

Сказати правду, в Лібревілі часто зустрічаються сміттєві звалища, а біля узбіччя гниють доволі дорогі зразки японського, німецького і французького автопромів середини і кінця минулого століття. До багатьох із них просто немає потрібних деталей.

Один із найважливіших об’єктів у Лібревілі – порт. Через нього країна експортує ліс, нафту, каучук, руду, урановий концентрат, арахіс, какао, цукрову тростину і пальмову олію. Близькість океану гарантує місцевим свіжу рибу. Усі мандрівники розповідають про красоти пляжів Лібревіля. Тут гніздяться черепахи – і не прості, а особливо великі, завдовжки до двох з половиною метрів. Габонці не цураються супу з черепашачого м’яса, а тому особливо рідкісні їхні види взяті під охорону. Варто сказати, що смаки у лібревільців доволі специфічні. У Габоні залюбки їдять м’ясо верблюдів, антилоп, змій, дикобразів, горил, крокодилів і шимпанзе, в супи додають банани, а крабів начиняють рисом і солодкою картоплею. Місцеві люблять також мікс м’яса і риби. Щедро додають у свої страви цибулю, гострий перець, імбир, маніоку. Люблять габонці і пропустити по чарчині. Найчастіше це вино із цукрової тростини і соку пальми. Ті ж, хто не вживає, зазвичай п’ють зелений чай із м’ятою і какао. Що характерно, габонці не люблять вареної їжі. Усі продукти смажать, в’ялять, тушкують чи запікають.

Фото img.tourister.ru

Духовної їжі тут найчастіше шукають в Церкві Сан-Мішель. У неї досить незвичний вигляд. Вона дерев’яна, а її дах підтримує тридцять одна опора з червоного дерева. І, як твердить місцева легенда, сцени з Біблії на них вирізьбив сліпий художник. Знаменита ця церква і тим, що під час служби хор використовує національні африканські інструменти, додаючи богослужінню гарячий колорит.

Фото ic.pics.livejournal.com

Щоб збагнути, що таке Габон, все ж краще виїхати за межі його столиці. Незважаючи на скромну територію, у країні є ще багато місць, які не зачепила цивілізація. А подекуди дорогу мандрівникам перепиняють пігмеї, зростом трохи більш ніж метр, котрі ведуть первісний спосіб життя. У Габоні багато зелених зон, заповідників і природних парків, які охороняються. Загалом їх тринадцять. Більша частина країни вкрита тропічними лісами. На заході Габону височіють Кришталеві гори. Вони вкриті тропічними лісами, а річки, що протікають крізь них, часто переходять у водоспади. Попити води сюди приходять слони, мавпи, буйволи, леопарди, гієни. Серед Кришталевих гір ростуть дикі орхідеї і бегонії. Найвищі піки Габону височіють ближче до кордону з Республікою Конго. Тут протікає найбільш повноводна річка країни Огове, якою спускаються до океану досвідчені мандрівники. Часто вони відвідують Острів Горил. На ньому можна спостерігати за приматами в їхньому природному середовищі. Це найбільша концентрація горил у світі. Поруч із ними мирно сусідять 400 видів птахів, слони, антилопи і буйволи. Тут же розташований центр реабілітації для тварин. Дослідники люблять Габон. У країні часто бувають наукові експедиції. Багато хто відвідує єдиний у світі природний ядерний ректор. Науковці довели: мимовільна ланцюгова ядерна реакція на території сучасного Габону виникла понад два мільярди років тому. Збереглися в Габоні і наскельні малюнки представників стародавніх цивілізацій. Інтерес у вчених викликає дика екваторіальна рослинність. Вони шукають також у цій країні ліки від малярії і намагаються відповісти на питання, звідки ж все-таки виникло людство? Можливо, припускають деякі з них, зародилося воно у пралісах сучасного Габону.

Головне фото cs5.pikabu.ru, webturizm.ru

Вам це буде цікаво:
Австралійський едем – острів Кенгуру
Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила. Це не видуманий світ казкових переказів, а повсякденне життя острова Кенгуру.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
ТОП-5 космічних місць Землі
Пляжі, ліси, пустелі – ви вже побували у багатьох куточках Землі, і хочеться чогось надзвичайно особливого? Чому б і ні: людство дуже давно літає в космос! Щоправда, подорож на Марс здаватиметься надто дорогою навіть для мільйонера. Адже поїздка за межі Землі обходиться у бюджет власного острова. Не біда: на нашій улюбленій планеті є просто вражаючі і по-справжньому космічні пейзажі!
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з Чорним континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?» Злі язики бурчали, мовляв, стіни його наповнені чаклунством і книгами про захоплення світу, у підвалах замків є камери тортур для грішників, а після літургій алхіміки готують філософський камінь. Та коли музеї стали доступними для відвідувачів, римляни і гості Італії ахнули у захваті. А колекціонери підрахували, що вартість усіх творів мистецтв найменшої країни світу перевищує у 150 разів ВВП земної кулі.
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом. Щоб у вас склалася більш цільна і різноманітна картинка цього неймовірного міста, ми розповідаємо про унікальні шматочки азіатської його частини, не побачити які – злочин.
Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею
Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років, могутні стіни роз’їдає морська сіль, але навіть у полоні забуття заборонене місто не втрачає величі.
Каламата. Героїчне минуле та оливкове сьогодення
Стародавня Греція починалася з Мікен і Криту, а нова історія країни писалася з Каламати. Саме в цьому місті було вперше скинуто турецькі кайдани, звільнивши шлях для здобуття незалежності. Каламата – місце з характером. Менш ніж за 200 років його двічі відбудовували заново, і воно знову відроджувалось.
Вірменські хачкари: поема в камені
…Віртуозний різець вдихнув у холодну кам’яну глибу жар живої душі і створив хачкар – натхненну оповідь про духовний пошук і тугу за втраченим раєм. Неквапливо розгортаються чіпкі кільця стародавніх таїнств у завитках містичних орнаментів.
Подорожі до китової пащі
Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?
Під Південним Хрестом. Квінстаун
Жителі Квінстауна, як і всі новозеландці, одні з перших на планеті зустрічають світанок. Тут немає дитячих домів, бездомних тварин. Люди стійкі до холоду та так, що за нуля градусів ходять у футболках. На кожного з них припадає в середньому по дев’ять овець, а у природі практично відсутні такі небезпеки, як комарі і змії. Коли ж настає ніч, Квінстаун освітлює сузір’я Південний Хрест.
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Подорож до Колумбії. Інша Картахена…
У світі є дві Картахени. І в обох жителі розмовляють іспанською, люблять кориду, а вечорами рушають на пляж цмулити мохіто й дихати солоним вітром. Але тільки в одній з них у млосну міську прогулянку можуть увірватися ритми запальної сальси, розсипи смарагдів і перлів, а дорогу можуть перейти ефектні палкі красуні. І це Колумбія!
Камбоджа: поліція на плаву, дельфіни в ріках та Ангкор-Ват
Королівство Камбоджа – саме так звучить сьогодні офіційна назва країни на південному сході Азії (півострів Індокитай). І вона чудова туристична альтернатива іншому, більш прославленому азіатському королівству – Таїланду. Тут краще. Хоча б тому, що це не мейнстрім. Щоправда, королівство це не зовсім казкове, хоч і дуже цікаве…
Закрити
Outlook facebook page