RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  По рейках над головами: Вуппертальська підвісна дорога

По рейках над головами: Вуппертальська підвісна дорога

Німецьке місто Вупперталь, згідно зі статистикою, не входить навіть в десятку найпопулярніших туристичних місць Німеччини. Окрім легендарної танцівниці Піни Рауш, котра працювала тут, однойменного футбольного клубу і всесвітньовідомого кінорежисера Тома Тиквера, чия кар’єра розпочиналася у міських кіноклубах, Вупперталю, здається, більше нічим похизуватися. Утім, як тільки дізнаєшся про місцевий транспорт, місто зі своєю унікальною підвісною монорейкою стає жаданим для мандрівників.

Фото bahn.startbilder.de

Розташований на самому заході країни, в урбанізованому регіоні Північний Рейн – Вестфалія, індустріальний і 400-тисячний Вупперталь представляє зараз класичне західноєвропейське місто – сучасне, доглянуте, з відносно спокійним ритмом життя. У своїх сьогоднішніх кордонах воно було засноване тільки у XX столітті шляхом злиття одразу кількох населених пунктів, що спеціалізувалися на промисловості – вугільній, машинобудівній, пивоварній та енергетичній. Недарма цю частину Німеччини називають індустріальним серцем країни, що розтягнулося вздовж Рейну. Золота доба заводів і фабрик в цих краях припала на кінець XX століття, коли неймовірними темпами росли і населення, і самі міста, перетворюючись із поселень довкола промислових об’єктів на мегаполіси того часу. Вупперталь ця доля не минула – в 1890-х роках він був більшим і важливішим стратегічно, ніж, приміром, Кельн чи Дортмунд, тому міський транспорт став для влади серйозним питанням: місцева річка Вуппер робила сполучення між районами доволі ускладненим.

Фото bc02.rp-online.de

Спочатку містяни чекали на метрополітен, оскільки через рельєф місцевості і віддаленість районів один від одного трамвай протягнути було проблематично. На жаль, геологічні розвідки показали, що в тутешньому ґрунті забагато води, а сама місцевість дуже скеляста, тому єдиним виходом може стати спорудження такого собі напівметро, напівтрамвая, напівпотяга, котрий чудово поїде… повітрям. Відразу скажемо, що німецькі інженери не були б німецькими, якби фантастичний проект, котрий дивує і сьогодні своїм масштабом і польотом фантазії, не був би максимально продуманим. Його автор – Карл Ойген Ланген, котрий очолював креативну групу. На жаль, він не дожив буквально кілька років до запуску свого дітища, хоча воно і було збудоване в рекордні строки – всього за два роки з 1898 по 1900, коли транспорт був офіційно успішно протестований самим Кайзером Вільгельмом II. Уже наступного року Wuppertaler Schwebebahn був відкритий для всіх.

Ця підвісна дорога – найстаріша діюча монорейка у світі, і, на відміну від інших «аналогів» (подібний є і в Дрездені, до його розробки теж доклав рук Ланген), вона виконує в наші дні не туристичну функцію чи «лише підйомну», як фунікулери, а повноцінну – транспортну. Щороку повітряний трамвай перевозить понад 25 мільйонів пасажирів, і це у місті, де населення не дотягує навіть до півмільйона. Вуппертальці просто обожнюють свій Швебебан, адже його лінія проходить найважливішими частинами міста і тягнеться більш ніж на тринадцять кілометрів.

Фото trypwuppertal.com

Сам шлях, що проходить як над жвавим діловим центром, історичними кварталами Бармена, так і над окраїнними районами, складається із двадцяти станцій. До платформ тягнуться ліфти чи сходи, які доставляють пасажирів на спеціальні платформи для посадки. Усе максимально технологічно і безпечно: у це складно повірити, але перший серйозний інцидент тут стався практично через сто років безперервної експлуатації. У квітні 1999 року один із поїздів по дорозі наскочив на забуті будівельні кігті, внаслідок чого вагони рухнули в річку. Аварія забрала життя п’яти людей, понад сорок отримали поранення. За результатами розслідування стало очевидно, що причина того, що сталося – людський фактор, а не проблеми із самим транспортом. Але знову ж таки після цього перевірки і модернізації на Швебебані стали проходити все частіше і частіше, і сьогоднішні оновлені поїзди і системи безпеки зводять ризики до мінімуму, і трамваєм користуються ще активніше. Він входить у всі світові топи безпеки, якщо говорити про громадський транспорт.

Фото infokava.com

Що цікаво, вуппертальці стали свідками ще однієї дивовижної події, пов’язаної з підвісною дорогою, але тоді, на щастя, ніхто не постраждав. 21 липня 1950 року заповзятливий цирковий директор Франц Альтфох вирішив у рамках рекламної компанії покатати на Швебебані… слона зі свого цирку і таким чином запросити містян на виставу. Він орендував вагон, куди і «посадили» тварину, та от Туффі – саме так звали слоненя – транспорт не оцінив і на дорозі між станціями «AlterMarkt» и «Adlerbrücke» випав із вагона прямо в річку приблизно з 12-метрової висоти. У воду Туффі плюхнувся вдало – ні травм, ні серйозних ушкоджень він не отримав, а от директору довелося виправдовуватися перед захисниками тварин. Факт падаючої великої тварини надихнув місцевих художників намалювати картину на одному з будинків неподалік, а от що стосується фотографій – практично всі з них, за словами спеціалістів – фотомонтаж, оскільки сам момент «випадіння» ніхто не встиг зняти, утім, в Інтернеті їх і досі повно.

Фото static.panoramio.com

Цікаві цифри і факти, пов’язані з підвісною дорогою:

- Вартість квитка для дорослого – 2,80 євро, для дітей – 1,60.

- Тривалість проїзду по всій лінії – 28 хвилин. Середня швидкість поїздів – 30 кілометрів на годину, максимальна – трохи більш ніж 60.

- Платформи на станціях відрізняються від традиційних для метро, оскільки їхня ширина всього три метри, а от довжина – понад двадцять.

- Середня висота Швебебана над річкою – дванадцять метрів, над міськими вулицями – вісім.

- Рухомий состав зазвичай розрахований на перевезення 178 людей, при цьому тільки для 48 є сидячі місця.

- Практично все двадцяте століття вагони виготовляла німецька компанія, однак в наш час здійснюється поступовий перехід на іспанські вагони, спроектовані у Валенсії.

Фото pinimg.com

- У місцевих молодят є традиція орендувати один із збережених у депо «кайзерівських составів» самого початку двадцятого століття і влаштовувати частину святкування прямо в ньому під час поїздки. Дерев’яні фактури, старовинні сидіння й раритетні механізми чудово збереглися завдяки дбайливому догляду, тому атмосфера під час їзди незабутня, особливо якщо не дивитися вниз на сучасне місто, а розглядати вигини річки, дахи соборів і ратуші.

- Вуппертальська підвісна дорога працювала і навіть уникла серйозних пошкоджень у перші роки Другої світової. Лише ближче до поразки Німеччини і через частіші бомбардування було ухвалено рішення закрити її. Вона поновила роботу 1946 року, ставши на той момент остаточно одним із символів всієї країни. Складно підрахувати всі фільми, де б вона була увічнена чи кількість сувенірної продукції з її зображенням, проданої туристам.

Головне фото pikabu.ru

Вам це буде цікаво:
Болівія: розсипалася сіль до туристів...
Прогулятися небесами, живучи на Землі, виявляється, можливо. Досить вирушити на південь невеликої країни Болівії, в одну з найбільш незвичайних пустель світу – Уюні. Переглянувши знімки туристів, які побували тут, так і хочеться недовірливо запитати: «А це точно не фотошоп?»
Пам’ятки Зальцбурга: Тут народжуються генії
Тут народилися композитор Моцарт і поет Трекль, тут писав опери Гайдн і багато інших. Та лиш мала частина пам’яток Зальцбурга пов’язана з цими геніями. Місто з доволі невеликим населенням внесено завдяки своїм пам’ятним місцям у список Всесвітнього спадку ЮНЕСКО.
Подивися на це небо. Найкращі планетарії світу
Добре це чи ні, та подорожі до далеких планет і зірок поки що залишаються тільки на сторінках наукової фантастики та у фільмах голлівудського кінопрому. Хоча можливість космічного туризму підібралася впритул, все ж до Юпітера і Сатурна ще ой як не близько.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Підземний полиск імперії: будапештське метро
Провівши всього годину в польоті, я раптом дізнався, що опинився в місті, де є найстаріше в континентальній Європі метро. І це ще не все, чим примітна будапештська підземка. OUTLOOK вирушає на прогулянку метрополітеном одного з найгарніших міст світу. Спускаємось?
На чортовім кружляли колесі…
Крім кількох східноєвропейських країн, круглий металевий атракціон більше ніде не називають «чортовим». Іменоване за прізвищем творця «колесо Ферріса» вперше відкрило панораму Чикаго з 80-метрової висоти 1893 року. Відтоді вертикальний круг з кабінками почав з'являтися мало не в кожному великому місті. OUTLOOK пропонує вам дізнатися про найбільш вражаючі його екземпляри.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
Ми там були: Батумі
Особисті враження від мандрівок ми публікуємо в рубриці «Ми там були». Сьогодні розміщуємо пост із соцмереж нашого головного редактора Дарії Карякіної, де вона ділиться враженнями про 5-денний відпочинок у грузинському Батумі. Ану ж і ви захочете відчути свої емоції від відвідування цього міста!
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Departure: Ямайка
Ямайці люблять ром, марихуану (те, що вона тут офіційно не легалізована, мало кого бентежить), Боба Марлі і... відвідувати церкви. Не проти вони завоювати і кілька олімпійських медалей, а також позмагатися за корони королев краси. Сьогодні знайомимося з особливостями серйозно-веселої Ямайки. Триоклірні аксесуари прикрашають кожного другого...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Посол Анка Фельдгузен провела день відкритих дверей у посольстві Німеччини в Україні!
Посольство Федеративної Республіки Німеччина щороку, а саме вже вшосте, наприкінці літа запрошує всіх бажаючих відвідати захід «Німецький сад» - день відкритих дверей, коли дипломати зустрічають киян та гостей міста в своєму робочому офісі та на території дипустанови.
Ми там були: Будапешт – андеграундний естетизм та оздоровлення
Креативний копірайтер Маша Гольдман об'їздила мало не півсвіту. Подорожі дівчина може порівняти хіба що з корисним наркотиком. Маша розповідає, що кожна поїздка, навіть найкоротша і недалека, дає їй повне відновлення сил і ніби початок нового життя.
Головне – не загубитися: Найцікавіші ринки Стамбула
Жодне східне місто неможливо собі уявити без великої кількості торгових точок – «купи-продай» у місцевих жителів будь-якого віку і статусу в крові. Навіть той факт, що Стамбул – це наполовину Європа, ніскільки не скасовує «східність» мегаполіса. Щоб ви напевно знали, куди і за чим іти, Outloook, повернувшись зі стамбульських ринків, розповідає про найбільш вражаючі з них.
Алфама: Мавританський спадок Лісабона
Сьогодні ми пропонуємо вирушити з нами на прогулянку найстарішим районом Лісабона, котрий ми найчастіше бачимо в кіно і творах масової культури, коли йдеться про португальську столицю.
Подорож до Колумбії. Інша Картахена…
У світі є дві Картахени. І в обох жителі розмовляють іспанською, люблять кориду, а вечорами рушають на пляж цмулити мохіто й дихати солоним вітром. Але тільки в одній з них у млосну міську прогулянку можуть увірватися ритми запальної сальси, розсипи смарагдів і перлів, а дорогу можуть перейти ефектні палкі красуні. І це Колумбія!
Ісландія очима Софії Андрущенко
Ісландія – країна «льоду і полум’я», «тисячі рік і озер», незліченних водоспадів і гейзерів. Тут, як у казці, щоразу хочеться ущипнути себе і перевірити, чи ти спиш, чи все це існує насправді…
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Історія однієї вулиці: Шпігельгассе
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.
Спа: Голосна слава тихого бельгійського містечка
Тут у різний час бували Віктор Гюго, Александр Дюма, Декарт, Петро І… і зараз кожен легко може стати в ряд із цими видатними особистостями, просто відвідавши затишне містечко Спа, котре з XVIII століття лишається найпопулярнішим у найвищих колах оздоровчим курортом Європи і родоначальником всіх спа-салонів світу.
Закрити
Outlook facebook page