RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Під Південним Хрестом. Квінстаун

Під Південним Хрестом. Квінстаун

Жителі Квінстауна, як і всі новозеландці, одні з перших на планеті зустрічають світанок. Тут немає дитячих домів, бездомних тварин. Люди стійкі до холоду та так, що за нуля градусів ходять у футболках. На кожного з них припадає в середньому по дев’ять овець, а у природі практично відсутні такі небезпеки, як комарі і змії. Коли ж настає ніч, Квінстаун освітлює сузір’я Південний Хрест.

Квінстаун – це щось на кшталт новозеландського Лас-Вегаса. У нього прагнуть потрапити всі новозеландці і провести там відпустку. Проте різниця між американським Вегасом і новозеландським Квінстауном, як між небом і землею. Саме місто відгонить якимось бунтарством, відчайдушністю, нескінченними веселощами. Увечері в його барах і ресторанах не проштовхнутися. До речі, не всюди продають міцні алкогольні напої. Але в деяких шинках Квінстауна дозволяють приносити свої. Про це повідомляють спеціальні таблички на вході барів і ресторанів. Найчастіше провести тут час прилітають австралійці чи гості з Азії – загалом понад мільйон мандрівників за рік. Утім, манить він і тих, хто любить природу, чистоту і спокій. Тут безліч парків, зручних фіордів, у яких плавають зграї дельфінів, а на їхніх берегах відпочивають морські котики, в центрі немало авторських музеїв, галерей, ошатних тихих вуличок.

Фото 34travel.me

Місто розташоване на Південному острові Нової Зеландії в оточенні гір і озер. Тут багато дерев, гірських річок і дуже свіже повітря. У самому Квінстауні є два казино, кількасот ресторанів і дуже багато готелів на будь-який гаманець. Але найчастіше в це місто їдуть ті, кому до душі екстрим. Узимку тут катаються на гірських лижах, стрибають на мотузяних кріпленнях з прямовисних скель, скочуються на велосипедах по доволі крутих гірських стежках, ганяють наввипередки на човнах серед ущелин, забираються на скелі, стрибають з парашутом. Місцеві запевняють, що джампінг придумали тут. 

Фото i.ytimg.com

А тим, хто не вірить, наполегливо радять стрибнути з висоти сорок три метри з гумою, прив’язаною до ніг. Таких місць у Новій Зеландії безліч, але перше офіційно відкрите і, значить, історичне, розташоване саме у Квінстауні. Після стрибка в невідомість місцеві радять поганяти на спеціальному човні по мілководдю. Така плоскодонка в сімсот кінських сил може пливти по водоймі завглибшки лише дванадцять сантиметрів. Вона дуже маневрена і легко йде на розворот. 

Фото i.ytimg.com

Захопливий краєвид міста відкривається з піка Боба. На нього мандрівників одна за одною піднімають гондоли найкрутішою дорогою у Південній півкулі. Спуститися з висоти можна, вже орендувавши велосипед. Ті ж, хто боїться випробовувати долю, у Квінстауні грають у гольф, вирушають на риболовлю, верхову їзду, у круїз по озеру, випробовують себе в ролі золотошукачів чи дегустують знамениті вина, надовго затримуючись у льохах міста. І все це на тлі казкових пейзажів, котрі, між іншим, відомі своїми гобітами. Адже саме в околицях Квінстауна знімали частину трилогії «Володар перснів».

Фото votpusk.ru

Насправді це місто не велике. Тут немає хмарочосів, великих торгових центрів. До нього щільно прилягають виноградники і старовинні шахтарські селища. А деякі вулички нагадують вузькі сільські дороги. Колись на його місці було поселення маорі. Але до часу появи білих колоністів аборигени з якихось причин покинули ці місця. У середині дев’ятнадцятого століття ці землі облюбували вівчарі. Трохи згодом тут знайшли золото. Після цього чисельність поселення стала стрімко зростати. Збудований в англійському стилі, він позиціонує себе як туристичне місто, що більше пасує до літнього сезону. Адже більшість будинків не мають ізоляції і утеплення. І в холодну пору року в таких домах може бути доволі прохолодно і вогко.

Фото static.tonkosti.ru

Майже всі, хто потрапляє у Квінстаун, намагаються з’їсти бургери, котрі продають тільки тут. Блогери всього світу називають їх найкращими, а гіди включають їхню дегустацію в туристичний маршрут. Їх готують і продають у невеличкій забігайлівці, котра так і називається Fergburger. Тут завжди стоять величезні черги. Складно сперечатися про смаки, утім, підприємливість господарів Fergburger викликає повагу. Адже виручка цієї харчевні становить майже двадцять мільйонів американських доларів на рік. Тут продають в середньому три бургери протягом хвилини ціною 10-15 доларів за один. На рік виходить один мільйон триста тисяч бюргерів. Після цих цифр важко їх не назвати найкращими. Як так вийшло? Дуже просто. У Квінстауні завжди було велелюдно, а поїсти ввечері складно. І тоді один місцевий житель вирішив відкрити невелику точку, де можна було б перекусити у будь-яку пору дня, не штовхаючись серед численних відвідувачів барів. Fergburger став працювати з восьмої до п’ятої ранку. Майже цілодобово. Дуже скоро це місце стало популярним серед веселих компаній, потім серед відвідувачів численних барів, стало традицією підкріплятися серед ночі ситним бюргером, щоб не розвезло остаточно, заодно і провітрюватися біля Fergburger.

Фото queenstownnz.co.nz

Інколи на вулицях міста можна зустріти людей у костюмах племені маорі. Але частіше це артисти, котрі пропонують туристам подивитися на стародавні войовничі танці цього народу. У своїх вечірніх шоу вони навчають охочих ритуальним танцям, вітатися носами і пригощають традиційними для племені стравами.

Дуже пишаються всі без винятку жителі Квінстауна своїм парком ківі. Тільки тут у заповіднику проживають близько тридцяти видів цього птаха. Ківі вважають національним символом Нової Зеландії. Зовні він схожий на курку з довгим, як у чаплі, дзьобом. Новозеландці так люблять цього пернатого, що самі себе називають народом ківі. До речі, більшість місцевих наживо самого птаха не бачили. Він не живе в дикій природі, літати не вміє і веде нічний спосіб життя. Крила ківі майже атрофовані і мають розмір близько одного сантиметра при тому, що сам птах важить від трьох до п’яти кілограмів. Самка виношує одне величезне яйце вагою майже півкіло.

Фото cs9.pikabu.ru

Поруч із містом розбито Ботанічний сад з рідкісними рослинами. Деякі з них було посаджено першим мером Квінстауна. У саду можна кидати фрісбі і засмагати. На території Квінстауна є кілька пляжів, але вони дикі і не обладнані шезлонгами, ніхто не пропонує на них Маргариту чи гарячу кукурудзу. Однак у спекотні дні на них завжди багато молоді. Тут же влаштовують деякі з фестивалів.

Так вийшло, що Новий рік у Новій Зеландії святкують, коли все довкола пахне. А температура піднімається вище двадцяти градусів. Прикрашені гірляндами ялинки розміщують на зелених газонах, люди в цей часвдягають майки і короткі сукні. Новозеландці навіть твердять, що в ці святкові дні Південний Хрест над містом світить якось по-особливому, благословляючи такі славетні місця.

Головне фото tcc.com.ua

Вам це буде цікаво:
Листівка: Батумі
Молодий український письменник Павло Хоменский побував в місті, що втопає в зелені і блищить яскравими вогням - Батумі, яке самі місцеві жителі називають містом любові. Тут пальми, кипариси, магнолії, олеандри, бамбук, лавр, апельсинові дерева, туя і самшит пахнуть на кожному кроці і так і кличуть поспостерігати за романтичною картиною відплиття кораблів з гаваней. І сьогодні автор ділиться з вами своїми листівками з цього дивного міста, пронизаного шумом моря і смаком ароматного вина.
"Усе включено" і навіть більше: незвичайний готельний сервіс
Готелі, що надають аll inclusive для собак. Пансіон, у якому заколисують казками дорослих, або унікальне місце, де не шанують працю, а заохочують лінь. Це не сон і не паралельна реальність, а хитро продуманий готельний сервіс...
Транспорт світу: Вертикальний Лісабон
Лісабон – це не тільки одне з найгарніших і старовинних міст Європи, але й не надто легкий для життя і будівництва простір, якщо говорити про рельєф місцевості. Португальський мегаполіс розкинувся на семи густозаселених пагорбах. Саме тому його візитівкою вважаються три фунікулери та ліфт, без яких туристам і місцевим жителям було б вельми складно пересуватися містом.
Історія однієї вулиці: Проспект Багдад у Стамбулі.
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
Навколо світу. Топ вражаючих навколосвітніх подорожей
Подорожі давно стали частиною життя людей. Завжди знаходилися сміливці й безумці, які вирушали світ заочі, ризикували – і все ж відкривали нові землі. Сьогодні, коли мапа світу має абсолютно чіткі обриси, ми пропонуємо вам декілька історій про навколосвітні експедиції, завдяки яким карта нині така, як є.
Семибарвне диво
Усі пам'ятають дитячу казку про чарівну семибарвну квітку, яка могла здійснювати бажання. Та не всі знають, що вона існує насправді. Утім, це не квітка, адже перебуває в сипучому стані. Мова йде про пісок, яким укрито одне із сіл Маврикії – Шамарель. Його веселкові дюни забарвлено самою природою в сім кольорів, а їхня магія надихає не одного казкаря.
Південний Гоа очами Кіри Кондратенко
Депресія і відсутність нових ідей? Вирушайте на Гоа! Якось саме завдяки відпочинку на Гоа бізнес-леді Кіра Кондратенко набралася сил для здійснення нового цікавого проекту. Сьогодні вона ділиться з нами своїми враженнями від острова, іменуючи його не інакше як раєм на Землі.
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Варанасі: місто-крематорій
Одні називають його містом храмів, інші – створеним богами, а хтось – крематорієм на Гангу. Сьогодні ми розповімо про індійське місто Варанасі, де смерть нікого не лякає і вже давно стала бізнесом. Цей мегаполіс із півтора мільйонним населенням, розташований на північному сході країни, згідно з легендами був заснований більше п'яти тисяч років тому богом Шивою.
Розчарування туристів: від Франції до Македонії
Ейфелева вежа, на думку Гі де Мопассана, – просто величезна залізна потвора в центрі Парижа. А романтична шекспірівська Венеція, подейкують, суцільний "смітник" з гострим смородом нечистот по всьому місту. Ми розізнали у бувалих тревелманів, які з ними траплялися розчарування в далеких подорожах.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Проводжаючих просимо залишити вагони: найцікавіші поїзди планети
Незважаючи на безупинний розвиток авіатранспорту, багато людей по всій планеті все ще люблять з різних причин подорожувати поїздами. І хай у більшості поїзд асоціюється з доволі повільним пересуванням, якщо порівнювати з літаками, і комфортом у найкращому випадку рівня минулого століття, дивлячись на нашу добірку, ви напевно в зайвий раз замислитесь, як же все-таки добиратися до пункту призначення.
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні OUTLOOK подорожує по найцікавішим з точки зору географії та адміністративного управління містам і країнам, які є анклавами, повністю розташовуючись на територіях інших держав.
США очима Богдана Янчева
Контекстний менеджер Богдан Янчев здійснив тривалу подорож у США. Він провів там близько півроку і не просто побував у найбільших містах, таких як Маямі, Нью-Йорк, Вашингтон, але й попрацював на різних роботах, завів чимало знайомств із місцевими і відвідав місця, про які звичайні туристи нічого не знають. Після повернення він розповів нам про свої найяскравіші враження.
Гетто світу: Бедфорд: англійська глибинка з італійським присмаком
Сьогодні розповіддю про одне з найбільш дивовижних поєднань, яке тільки можна уявити, таких несхожих одне на одного народів – італійців та англійців – ми продовжуємо нашу рубрику, присвячену етнічним гетто світу. Приготуйтеся вирушити разом з нами в холодний і дощовий Бедфорд, де ми зануримося в теплу середземноморську атмосферу.
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Канберра is the capital of...
Австралія підсвідомо залітає до наших вух разом із гучним інтро з мушлі сіднейської опери, і лише потім ми згадуємо, що столицею цієї країни є Канберра. Багато хто розглядає це місто як зупинку між Мельбурном і Сіднеєм, але Канберра вже не тільки виношує, але й перетворює у реальність план із завоювання сердець усіх австралійських туристів.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану і почне свою розповідь із вражень від містечка Довіля!
Чан-чан. Перуанське місто з глини
Бувалі мандрівники розповідають, що розглядати руїни стародавніх поселень в Андах можна місяцями, переїжджаючи з одного регіону в інший. Особливо багате на археологічні комплекси західне узбережжя південного континенту. Декотрі з них, приміром, Мачу-Пікчу, давно стали популярними серед туристів, інші тільки розпочинають прочиняти свої двері для допитливих.
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Закрити
Outlook facebook page