RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Вірменські хачкари: поема в камені

Вірменські хачкари: поема в камені

…Віртуозний різець вдихнув у холодну кам’яну глибу жар живої душі і створив хачкар – натхненну оповідь про духовний пошук і тугу за втраченим раєм. Неквапливо розгортаються чіпкі кільця стародавніх таїнств у завитках містичних орнаментів.

У перекладі з вірменської «хачкар» означає «хрест-камінь» – пам’ятний знак з малюнком у вигляді хреста, оплетеного візерунковою рамкою. Можна тільки подивуватися безмежній фантазії майстрів: серед п’ятдесяти тисяч каменів, розкиданих по містах і селах, не знайти двох однакових хачкарів – кожен унікальний і неповторний.

Фото exler.ru

Основи художнього ремесла були закладені ще у XVIII–XVII століттях до н. е. в золоте століття царства Урарту. Бажаючи увічнити важливу подію, тутешні царі зводили на площах і вздовж доріг монументальні споруди у вигляді вертикальних чотирьохгранних плит з вирізьбленим клинописом.

Після прийняття християнства язичницькі храми поспіхом перебудовували в церкви і монастирі, відзначаючи відвойовані в ідолопоклонників землі із символами нової віри, вирубаними із туфу і базальту. Міцні вулканічні породи вистояли під натиском ворожих гармат в роки боротьби з халіфатом, відбили напади стихій і гідно пронесли крізь тривожні віки вигадливі візерунки, в яких зашифроване вчення Вірменської Апостольської Церкви про воскресіння і спасіння душі. Не випадково хачкари на старих кладовищах звернені обличчям на захід, де міститься похмуре царство мертвих. Животворний символ віри вказує шлях у рай із обителі повсякчасного суму, утверджуючи вічне торжество життя в кипучому достатку квітучих лоз і налитих плодів, що обрамляють крила хреста.

Фото barev.today

Ранні хачкари різьбили на храмових фасадах і на чотирьохгранних стелах, які встановлювали на горизонтальні плити. У центрі розміщували двокрилий хрест, заповнюючи вільний простір вигадливими рослинними й геометричними орнаментами. Пориста структура каменю полегшувала обробку поверхні, даючи змогу створювати шедеври за допомогою найпростішого набору інструментів, а для промальовування дрібних деталей і досі використовують голки. Найбільш давнім вважається хачкар, встановлений 879 року дружиною Ашота I Багратуні в Гарні.

Хачкари класичного періоду лежать на триступінчастому підніжжі, що втілює Голгофу. Біля основи стели окреслено коло, що зображає череп Адама, з якого, попираючи смертю смерть, проростає різьблений хрест, схожий на казкову квітку або на чудесне миррове дерево. Рідкісні зразки хачкарів з ликом розіп’ятого Христа носять назву Всеспаситель і наділені цілющими властивостями.

Середня частина композиції зображає негаразди земного життя, сповненого пристрастей, спокус і тяжких дилем. Утім, є кому наставити грішну душу на путь істинний: в ажурних сплетіннях гілок і грон, що обрамляють хрест, добре проглядають дванадцять спіральних елементів, що позначають апостолів – по шість праворуч і ліворуч. Іноді до лоз і гірлянд прилягає вигадлива решітка, сплетена із семи зірок, котрі співвідносять із сімома небесними печатями. Зімкнута над верхівкою арка символізує Христове царство; по боках розташовані сонце і місяць. Божий престол можуть підтримувати чотири євангелісти, представлені в алегоричних образах лева, орла, бика і серафима; також зустрічаються фігури Богородиці, Йосипа, Марії Магдалини, святих, пророків, янголів, історичних діячів і легендарних богатирів.

Фото armeniasputnik.am

Розквіт каменерізного мистецтва в середньовічній Вірменії припав на XII–XIVстоліття, коли змінилося два покоління зодчих. На багатьох хачкарах тієї епохи закарбовані імена блискучих майстрів – Моміка, Тімота, Погоса і Мхітара, що витончено вплетені у вигадливу орнаментальну в’язь. Вражаючі творіння збереглися у монастирських комплексах Айраванк, Ечміадзин, Татев, Агарцин і Севанаванк. У печерній обителі Гегард хачкари, пофарбовані в яскраво-оранжевий колір, висічені прямо накручах, а в Долині червоних скель біля монастиря Норванк причаївся справжній діамант – камінь-гігант, заметений завірюхою виноградного листя з ретельно промальованими прожилками, котрі ось-ось заворушаться на вітрі.

Найбільше хачкарів збереглося на покинутому цвинтарі Норатус, що простягнувся вздовж берегів озера Севан. Археологи налічили тут близько дев’ятисот розкішно декорованих надгробків. Жителі сусідніх сіл без докорів сумління випасають худобу на просторах некрополя і щедро частують заїжджих туристів дивовижними історіями про місцеві чудеса.

Після завоювання Вірменії Іраном традиційне каменерізне мистецтво зазнало сильного впливу персидської культури: були запозичені звужені вертикальні форми, стрілчасті склепіння і решітчасті візерунки-арабески. На кладовищах Камо, Мартуні і Старої Джуги виявлено чимало перлин пізнього стилю.

Головне фото kudatotam.ru

Вам це буде цікаво:
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?» Злі язики бурчали, мовляв, стіни його наповнені чаклунством і книгами про захоплення світу, у підвалах замків є камери тортур для грішників, а після літургій алхіміки готують філософський камінь. Та коли музеї стали доступними для відвідувачів, римляни і гості Італії ахнули у захваті. А колекціонери підрахували, що вартість усіх творів мистецтв найменшої країни світу перевищує у 150 разів ВВП земної кулі.
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом. Щоб у вас склалася більш цільна і різноманітна картинка цього неймовірного міста, ми розповідаємо про унікальні шматочки азіатської його частини, не побачити які – злочин.
Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею
Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років, могутні стіни роз’їдає морська сіль, але навіть у полоні забуття заборонене місто не втрачає величі.
Каламата. Героїчне минуле та оливкове сьогодення
Стародавня Греція починалася з Мікен і Криту, а нова історія країни писалася з Каламати. Саме в цьому місті було вперше скинуто турецькі кайдани, звільнивши шлях для здобуття незалежності. Каламата – місце з характером. Менш ніж за 200 років його двічі відбудовували заново, і воно знову відроджувалось.
Подорожі до китової пащі
Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?
Під Південним Хрестом. Квінстаун
Жителі Квінстауна, як і всі новозеландці, одні з перших на планеті зустрічають світанок. Тут немає дитячих домів, бездомних тварин. Люди стійкі до холоду та так, що за нуля градусів ходять у футболках. На кожного з них припадає в середньому по дев’ять овець, а у природі практично відсутні такі небезпеки, як комарі і змії. Коли ж настає ніч, Квінстаун освітлює сузір’я Південний Хрест.
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Подорож до Колумбії. Інша Картахена…
У світі є дві Картахени. І в обох жителі розмовляють іспанською, люблять кориду, а вечорами рушають на пляж цмулити мохіто й дихати солоним вітром. Але тільки в одній з них у млосну міську прогулянку можуть увірватися ритми запальної сальси, розсипи смарагдів і перлів, а дорогу можуть перейти ефектні палкі красуні. І це Колумбія!
Камбоджа: поліція на плаву, дельфіни в ріках та Ангкор-Ват
Королівство Камбоджа – саме так звучить сьогодні офіційна назва країни на південному сході Азії (півострів Індокитай). І вона чудова туристична альтернатива іншому, більш прославленому азіатському королівству – Таїланду. Тут краще. Хоча б тому, що це не мейнстрім. Щоправда, королівство це не зовсім казкове, хоч і дуже цікаве…
Фарбарні Феса: райдужна палітра Сходу
Стара медина Феса міцно тримає час у тенетах вузьких звивистих вулиць і мальовничих крамниць. Середньовічне місто майстрів не визнає сучасні технології, однак прослідкувати життєвий цикл вподобаної сумки з тисненою в’яззю не справить клопотів. Шкіру для сувенірів вичиняють тут же, у внутрішніх двориках, а за помірну плату господар продемонструє всі тонкощі народного промислу з тисячолітньою історією.
Джайпур. Рожеве місто
Хтось порівнює Джайпур з ажурною скатертиною. Інші – з коробкою рожевого зефіру. Треті твердять – це вулик, щільно заселений бджолами. Однак всі сходяться в одному – тут дивовижне повітря, сповнене якоюсь свободою, котру не зустрінеш у Європі. Вона заповнює легені, і вже через вдих мандрівник втрачає лік годинам і навіть століттям.
Лігурія: середземноморський рецепт ідеальних міст
Збираючись на Лігурійське узбережжя, не тіште себе думкою, що зможете за декілька днів об’їздити його вздовж і впоперек. Так ви лише роздражните свій мандрівний апетит. Кожним інгредієнтом Лігурії можна тільки ласувати, забуваючи при цьому про існування решти світу. Портове місто Генуя (італ. Genova¬) – основне у регіоні Лігурія.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Нью-Йорку
Нарешті одна з наших улюблених рубрик «дісталася» до міста, де долари - головна валюта, а, значить, нам не доведеться ходити по обмінних пунктах і постійно концертувати ціни. Отже, вирушаємо в такий різний і захопливий Нью-Йорк витрачати наші 10 доларів.
По рейках над головами: Вуппертальська підвісна дорога
Німецьке місто Вупперталь, згідно зі статистикою, не входить навіть в десятку найпопулярніших туристичних місць Німеччини. Окрім легендарної танцівниці Піни Рауш, котра працювала тут, однойменного футбольного клубу і всесвітньовідомого кінорежисера Тома Тиквера, чия кар’єра розпочиналася у міських кіноклубах, Вупперталю, здається, більше нічим похизуватися. Утім, як тільки дізнаєшся про місцевий транспорт, місто зі своєю унікальною підвісною монорейкою стає жаданим для мандрівників.
Синдром Гобі. Загадкова земля Монголії
Коли серед цих каменів починає гуляти вітер, облизуючи верхівки барханів і притискаючи до землі рідкісну рослинність, весь простір довкола наповнюється дивними звуками. Скотарі, що, трапляється, зустрічають ніч в одній із найбільш загадкових пустель Землі, розповідають про бій барабанів, чарівні звуки флейти і голоси, які бубнять щось непевне поміж дюн.
Гетто світу: Бедфорд: англійська глибинка з італійським присмаком
Сьогодні розповіддю про одне з найбільш дивовижних поєднань, яке тільки можна уявити, таких несхожих одне на одного народів – італійців та англійців – ми продовжуємо нашу рубрику, присвячену етнічним гетто світу. Приготуйтеся вирушити разом з нами в холодний і дощовий Бедфорд, де ми зануримося в теплу середземноморську атмосферу.
Закрити
Outlook facebook page