RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  12 облич Південної Кореї

12 облич Південної Кореї

Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.

У Кореї люблять вуличні спектаклі. Часто у постановках як професійні театри, так і любительські колективи використовують маски. До цього атрибута драми і сатири у корейців трепетне ставлення. Звичайні маски створюють із цупкого картону або ж гарбуза. І тільки особливі маски, котрі використовують на півострові з давніх-давен, виготовляють із дерева. Вони мають назву – хахве, на честь села, в якому з’явилися вперше.

Їхня історія овіяна таємницею. Кажуть, колись у поселення Хахве прийшла страшна хвороба, котра косила і дітей, і дорослих. Жодні ліки не допомагали. Тоді одному з місцевих наснився сон, в якому божество наказало йому вирізати з дерева 12 масок як панацею від недуги. Прокинувшись, той чоловік усамітнився в горах і став виконувати волю богів. Працював він день і ніч, уникаючи сторонніх очей. Але, як ідеться в легенді, до нього якось підкралася допитлива дівчина, і він… помер, так і не закінчивши одну з масок. Саме тому в сучасній колекції хахве в однієї з масок бракує підборіддя. Утім, і цього виявилося достатньо, щоб хвороба відступила. Село було врятоване.

Фото static.thousandwonders.net

Відтоді минуло майже тисяча років, а в селі Хахве досі старанно вирізають маски: аристократа, нареченої, ченця, дурня, вченого, наложниці, раба, старої і вбивця. Загалом дев’ять героїв. Їхні характери строго прописані, і ролі обумовлені. Це означає, якщо актор вдягає маску нареченої, то вона боязка і мовчазна. Якщо приміряє маску аристократа, той скупий, пихатий і схильний до надмірності. Убивця завжди кровожерний і підлий. Проте іноді у вистави додаються ще три маски – старика, збирача податків і бакалавра. Актори із закритими обличчями розігрують цілком життєві сцени. У них присутні насильство, фермерський побут, стосунки між людьми різних верств, сімейні чвари.

Фото ratanews.ru

Усі маски дуже характерні. Вони доволі об’ємні і важкі. Наприклад, аристократ. Це одна з найвідоміших масок, котру часто зображають на сувенірній продукції. У неї широкий ніс, зігнуті брови і щелепа, яка рухається на мотузках. Від цього здається, що маска здатна добродушно усміхатися, а іноді злостиво скалитися. За потреби сучасні служителі Мельпомени фарбують маску цього героя в чорно-білі кольори. Це означає, що аристократ не чистокровний, а якщо розмальовують її червоними цяточками, означає, що пан хворий. Наложниця – завжди яскравий макіяж, овальне обличчя і маленький рот. У п’єсах вона рідко говорить, але завжди грайлива з головним персонажем, робить йому масаж і розчісує свої довгі пасма. Чоловіки у спектаклі часто конкурують за її увагу і потрапляють в незручні ситуації. Маску вченого завжди роблять із виряченими очима,тим самим бажаючи показати, що він багато читає. Його ніс у зморшках, адже він весь час над чимось міркує. Як правило, цей персонаж вступає в конфронтацію з аристократом. Яскраво негативний – монах. Він покинув обитель і тепер не опирається жодному людському бажанню. Він переслідує жінок, намагається обманути простолюдина і завжди вступає в суперечку з ученим. У маски дурня немає нижньої щелепи. Саме її за легендою майстер не встиг закінчити перед смертю. Цей персонаж завжди добродушний, трохи потворний, а його танець нагадує ходу кульгавого чоловіка. Дурень не вчиняє зла, але часто сам стає жертвою змови. Щоб актори краще вжилися в ролі, напередодні вистави з ними спілкуються, як з їхніми персонажами. Наприклад, стосовно того, хто виходить на сцену у масці аристократа – всі церемонні. Під час дії акторам доводиться нелегко. Вони підстрибують, пересуваються на широко розставлених ногах з вивернутими носками. Активно махають головою і намагаються передати характер свого персонажа, використовуючи мінімум мови.

Фото sc02.alicdn.com

Щороку в селі Хахве, що в трьох годинах їзди від столиці, відбувається фестиваль масок, подивитися який приїжджають юрби туристів. Спектаклі в масках хахве поєднують у собі усний текст, пісні і танці, мають елементи шаманських обрядів і дуже подобаються глядачам. Настільки, що ці вистави отримали в Кореї звання національного надбання. Глядачі, що приїжджають на фестиваль, можуть самі обирати тему, на яку хочуть подивитися виставу. Інші під наглядом майстрів – власноруч виготовити одну з дванадцяти масок хахве. Корейці вірять: ці обличчя оберігають своїх власників від злих духів і захищають від хвороб. 

Головне фото img.tourbina.ru

Вам це буде цікаво:
Пабло Пікассо: Поет для своєї епохи
Про Пікассо як про самобутнього художника, графіка та скульптора нам так чи інакше відомо все або майже все, тоді як інші його іпостасі опинилися на другому плані. Ілля Еренбург одного разу дуже коротко описав відносини Пабло Пікассо зі своєю епохою: «ХХ століття знайшло в ньому власного експерта-динаміта, філософа та поета».
Азербайджан зсередини: «хна-яхти»
А ми продовжуємо публікувати авторську рубрику Сабіни Сафаровою про традиції в Азербайджані. Ми вже дізналися і про сватання, і про заручини, і зараз OUTLOOK пропонує зануриться в традиції ритуалів і церемоній «хна-яхти», яка безпосередньо передує весіллю.
Superflat: суперплощина японського мистецтва
Любителі аніме ніколи не пройдуть повз сучасне японське мистецтво. Особливо, якщо цей напрямок безпосередньо належить до коміксів манга. Художник Такаші Муракамі був першим, хто замислився, як назватим те мистецтво, котре ловить натхнення в черговому аніме, але говорить про вічні цінності.
Південна Корея: гастрономічні особливості
Дуже гостро, дуже тонко, дуже смачно і дуже міцно – так стисло можна охарактеризувати національну корейську кухню і культуру місцевого алкогольного споживання. Київський спеціаліст-аналітик Анар Рахметов жив і працював у Південній Кореї кілька років, тому зміг розказати про тонкощі національної гастрономії.
Дудук: Музика, що пробуджує кохання
Цій музиці півтори тисячі років. Ніжні, обволікаючі мелодії, зіграні на флейті дудук, називають «голосом вічності». У Вірменії, де люди шанують народні мотиви, вірять, що в дудук вселилася душа абрикосового дерева – і змусила дерево зазвучати. Вони вписуються протяжним і пронизливим звучанням, що пробуджують легку ностальгію.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Шиття золотом
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво шиття золотом, яке здавна вважалось мистецтвом знаті,. Розкажемо ми й про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Ісламабад is the capital of…
Попри промовисту назву Ісламабад, мабуть, найбільш світське, космополітичне та вестернізоване місто мусульманського Пакистану, котре є ще й столицею цієї держави. І хоча Ісламабад важко зарахувати до щасливчиків, оскільки важливі стратегічні дороги завжди були в стороні, йому є чим вас здивувати. Чим і як він живе - далі в OUTLOOK.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
СПЕЦПРОЕКТ: Про новорічні та різдвяні традиції. Розповідають Посли.
Звичаї однієї держави відрізняються від іншої, але люди з різних куточків планети однаково чекають на дива, приємні сюрпризи й добру казку напередодні новорічних свят. Тому ми вирішили запитати у дипломатів про особливості святкувань Нового року і Різдва в їхніх країнах.
Скляний handmade
Ексклюзивні скляні вази та ялинкові іграшки, наявні всього в одному-двох екземплярах, окрім високої ціни, найчастіше об’єднує ще й унікальна технологія виготовлення, якою володіють представники рідкісної професії – склодуви. Історія цього ремесла триває вже протягом кількох тисячоліть, а деякі старі таємниці handmade-виробництва досі зберігаються під грифом секретності.
Мурали: новий підхід до старого мистецтва
Сучасні міста вже неможливо уявити без муралів – масштабного за своїм розміром живопису, що прикрашає будівлі. Ми не лише зібрали у своїй колекції найбільш яскраві роботи з усіх куточків планети, але й намагалися дізнатися якомога більше про сам цей напрямок мистецтва.
Азербайджан зсередини: заручини
Ми продовжуємо публікувати розповіді українки з азербайджанською кров'ю Сабіни Сафарової про дивовижну культуру Азербайджану. Дівчина продовжує вести свій авторський блог і сьогодні пропонує дізнатися тонкощі такої цікавої традиції як - заручини.
Амазонки з племені мосо: заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме. У їхній мові немає слів «чоловік» і «дружина», утім, немає і багатьох інших, таких як «ревнощі», «війна» і «зрада», і на долю вони не скаржаться.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Хайлі Кінг і її картини: Нова Зеландія на межі прекрасного
Художниця з Нової Зеландії Хайлі Кінг працює під брендом FLOX. Її яскраві картини, що відображають красу дикої природи, відомі у всьому світі. Барвисті птахи, мальовничі ландшафти, чарівні тварини ніби нагадують про стародавнє коріння, з якого зароджувалася цивілізація.
Мистецтво топіарію
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
Азербайджан зсередини: велике і мале сватання
Українка з азербайджанськими корінням Сабіна Сафарова з трепетом ставиться до своєї малої Батьківщини, є членом Союзу азербайджанської молоді в Україні та популяризує культуру цієї країни. Сьогодні розповіддю дівчини про одну з найцікавіших традицій Азербайджану - сватання, ми запускає нову рубрику, в якій українці іноземного походження розповідають про свою Батьківщину.
Гагаузи: этнос Білого Півня
«Жив у глухому гагаузькому селі бідний селянин, і багатства у нього було – троє синів…» - так розпочинається одна з народних казок, створених гагаузами. Цей тюркський народ і насправді жив небагато, кочував селами, пас овець.
Закрити
Outlook facebook page