RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  12 облич Південної Кореї

12 облич Південної Кореї

Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.

У Кореї люблять вуличні спектаклі. Часто у постановках як професійні театри, так і любительські колективи використовують маски. До цього атрибута драми і сатири у корейців трепетне ставлення. Звичайні маски створюють із цупкого картону або ж гарбуза. І тільки особливі маски, котрі використовують на півострові з давніх-давен, виготовляють із дерева. Вони мають назву – хахве, на честь села, в якому з’явилися вперше.

Їхня історія овіяна таємницею. Кажуть, колись у поселення Хахве прийшла страшна хвороба, котра косила і дітей, і дорослих. Жодні ліки не допомагали. Тоді одному з місцевих наснився сон, в якому божество наказало йому вирізати з дерева 12 масок як панацею від недуги. Прокинувшись, той чоловік усамітнився в горах і став виконувати волю богів. Працював він день і ніч, уникаючи сторонніх очей. Але, як ідеться в легенді, до нього якось підкралася допитлива дівчина, і він… помер, так і не закінчивши одну з масок. Саме тому в сучасній колекції хахве в однієї з масок бракує підборіддя. Утім, і цього виявилося достатньо, щоб хвороба відступила. Село було врятоване.

Фото static.thousandwonders.net

Відтоді минуло майже тисяча років, а в селі Хахве досі старанно вирізають маски: аристократа, нареченої, ченця, дурня, вченого, наложниці, раба, старої і вбивця. Загалом дев’ять героїв. Їхні характери строго прописані, і ролі обумовлені. Це означає, якщо актор вдягає маску нареченої, то вона боязка і мовчазна. Якщо приміряє маску аристократа, той скупий, пихатий і схильний до надмірності. Убивця завжди кровожерний і підлий. Проте іноді у вистави додаються ще три маски – старика, збирача податків і бакалавра. Актори із закритими обличчями розігрують цілком життєві сцени. У них присутні насильство, фермерський побут, стосунки між людьми різних верств, сімейні чвари.

Фото ratanews.ru

Усі маски дуже характерні. Вони доволі об’ємні і важкі. Наприклад, аристократ. Це одна з найвідоміших масок, котру часто зображають на сувенірній продукції. У неї широкий ніс, зігнуті брови і щелепа, яка рухається на мотузках. Від цього здається, що маска здатна добродушно усміхатися, а іноді злостиво скалитися. За потреби сучасні служителі Мельпомени фарбують маску цього героя в чорно-білі кольори. Це означає, що аристократ не чистокровний, а якщо розмальовують її червоними цяточками, означає, що пан хворий. Наложниця – завжди яскравий макіяж, овальне обличчя і маленький рот. У п’єсах вона рідко говорить, але завжди грайлива з головним персонажем, робить йому масаж і розчісує свої довгі пасма. Чоловіки у спектаклі часто конкурують за її увагу і потрапляють в незручні ситуації. Маску вченого завжди роблять із виряченими очима,тим самим бажаючи показати, що він багато читає. Його ніс у зморшках, адже він весь час над чимось міркує. Як правило, цей персонаж вступає в конфронтацію з аристократом. Яскраво негативний – монах. Він покинув обитель і тепер не опирається жодному людському бажанню. Він переслідує жінок, намагається обманути простолюдина і завжди вступає в суперечку з ученим. У маски дурня немає нижньої щелепи. Саме її за легендою майстер не встиг закінчити перед смертю. Цей персонаж завжди добродушний, трохи потворний, а його танець нагадує ходу кульгавого чоловіка. Дурень не вчиняє зла, але часто сам стає жертвою змови. Щоб актори краще вжилися в ролі, напередодні вистави з ними спілкуються, як з їхніми персонажами. Наприклад, стосовно того, хто виходить на сцену у масці аристократа – всі церемонні. Під час дії акторам доводиться нелегко. Вони підстрибують, пересуваються на широко розставлених ногах з вивернутими носками. Активно махають головою і намагаються передати характер свого персонажа, використовуючи мінімум мови.

Фото sc02.alicdn.com

Щороку в селі Хахве, що в трьох годинах їзди від столиці, відбувається фестиваль масок, подивитися який приїжджають юрби туристів. Спектаклі в масках хахве поєднують у собі усний текст, пісні і танці, мають елементи шаманських обрядів і дуже подобаються глядачам. Настільки, що ці вистави отримали в Кореї звання національного надбання. Глядачі, що приїжджають на фестиваль, можуть самі обирати тему, на яку хочуть подивитися виставу. Інші під наглядом майстрів – власноруч виготовити одну з дванадцяти масок хахве. Корейці вірять: ці обличчя оберігають своїх власників від злих духів і захищають від хвороб. 

Головне фото img.tourbina.ru

Вам це буде цікаво:
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
У Посольстві Узбекистану пройшла зустріч Ambassador's Spouses Club Kiev
Посольство Узбекистану в Україні та Ambassador's Spouses Club Kiev ознайомили українську громадськість та іноземних гостей з національним мистецтвом узбецького народу, традиціями і правилами, створених руками народних творців, ремісниками з Узбекистану.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
Розкіш по-корейському: королівські палаци Сеула
Південнокорейський Сеул, у 20 столітті стрімко перетворившись зі старовинного міста бідної країни на процвітаючу столицю передової держави, однозначно заслуговує на повагу. Разом з тим пошани варті й муніципальні чиновники та патріоти, котрі зуміли в часи бурхливої індустріалізації зберегти багатющу спадщину минулого – королівські палаци династії Чосон.
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів. Господар закладу, Карл Густавович Фаберже, напевно бачив у цьому хаосі наближення кінця своєї кар'єри. Однак, можливо, і потай сподівався на друге життя власної спадщини. Якби він знав, що так воно й станеться, – навряд чи маестро так швидко втратив би душевні сили...
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Золото Балтики: у їхніх жилах тече бурштин
«У наших жилах тече бурштин», – жартують балтійці. Вони вірять, що сонячний камінь – це сльози їхньої богині Юрате. За легендою, вона мала необачність покохати простого рибалку Кастітіса, який щодня приходив закидати сіті в Балтійське море. Юрате забула, що безсмертним заборонено насолоджуватися простим людським щастям, потягнула юнака на дно моря у свій замок з бурштину, і закохані втратили лік дням і ночам. Дізнавшись про це, повелитель богів Перкунас вирішив покарати їх, пронизавши блискавкою юнака і назавжди прикувавши ланцюгами неслухнянку до її коштовних володінь. Відтоді богиня плаче, а її жовтогарячі сльози води Балтики виносять на берег на радість людям.
Священні тварини інків
Наш « перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу.
Дружина Посла Грузії в Україні провела зустріч Ambassadors Spouses Club і показ національного одягу
Дружина Надзвичайного і Повноважного Посла Грузії в Україні Ірина Султанішвілі провела зустріч Ambassadors Spouses Club, в рамках якої були продемонстровані зразки традиційного одягу.
Ручна робота: персидські килими
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
За підтримки посольства Швейцарії в Україні в столиці пройшла виставка Swiss Graphic Design
У Київському ArtHall D12 за підтримки Посольства Швейцарії в Україні та особисто Надзвичайного і Повноважного Посла Гійома Шойрера пройшла виставка Swiss Graphic Design. Відкриваючи захід, Голова дипломатичної місії привітав усіх присутніх, побажав насиченого і надихаючого вечора.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Піонери моди
Мода – це вчинок. Мода – це прояв волі. Не побоявшись одного разу здатися смішним і незрозумілим, людина ризикує стати частиною модної історії. Чиїсь імена вона запам'ятовує, когось незаслужено не помічає, а для декого стає справою, сенсом усього життя.
Йодль – музика австрійських гір
Три роки тому в Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, морські цигани, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Життя амішів: щастя у простих речах
Коли вперше про них чуєш, не віриш власним вухам, коли вперше бачиш – очам. У їхніх паспортах немає фотографій, вони не платять податки, не служать в армії, носять просту одежу, їздять на кінних візках, обходяться без благ цивілізації і, звісно, готують найсмачнішу їжу в Америці. Заінтриговані? Знайомтесь: аміші – люди, що живуть поза часом.
За підтримки посольства Білорусі в столиці пройшов спектакль Мінського театру-студії кіноактора
У Київському академічному театрі драми і комедії за підтримки Посольства Білорусі в Україні і Київської міської державної адміністрації пройшов спектакль "Шлюбний договір" Мінського театру-судії кіноактора. Постановка пройшла в рамках гастрольного туру по Україні.
Куди сходити? П’ять найцікавіших музеїв сучасного мистецтва Європи
Франсуаза Барб-Галль вчить, як розмовляти з дітьми про мистецтво. Вона у своїх книгах наводить приклади, навчає бачити те, що не бачать інші. Помічати деталі і забувати про ярлики. Але варто визнати, що серед дорослих вкрай мало людей, котрі можуть похизуватися знаннями у цій сфері.
Закрити
Outlook facebook page