RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Departure: Амстердам

Departure: Амстердам

Якщо ви подумки знайшли рішення для всіх проблем світобудови в нескінченній черзі в Rijksmuseum і за якісь кілька годин вас тричі мало не збили на дорозі – не сумнівайтеся: цей день пройшов саме в Амстердамі.

Популярний британський письменник Террі Пратчетт не дуже й перебільшував, кажучи: «Моє враження від Амстердама – це велосипедисти, які їздять біс його знає як і в нападі люті ціляться прямо в пішоходів, при цьому оглушливо гудучи клаксонами...» Тому радимо дивитися по сторонах. Ціліше будете. 

А дивитися справді є на що. Варто лише годинку поблукати містом, оглянути Королівський палац (побачити його – чисте везіння, замок майже завжди перебуває в статусі хронічного ремонту), звернути на головну Dam Square, розташовану по сусідству, – і Амстердам миттєво потрапляє на верхівку вашого особистого туристичного чарту. 

Це місто – чудовий подарунок для маніяків-мистецтвознавців: загалом тут зібрано 22 полотна Рембрандта і більше чотирьох тисяч картин Ван Гога. Чотириповерховий музей останнього безперечно належить до категорії «must see». Окрім знаменитих «Соняшників», там на вас чекає ще й чимале зібрання постерів Тулуз-Лотрека. Вдосталь намилувавшись піруетами фантазії невгамовного Вінсента, не полінуйтеся і зайдіть до House of Bols, що стоїть навпроти, – імпровізованого паноптикуму лікерів Лукаса Болса. Там, до речі, можна не тільки розглядати експонати, але й дегустувати їх. Втім, не більше двох коктейлів в одні руки – ввічливі амстердамці таким чином прозоро натякають туристам, що це все-таки культурний заклад... 

А для екстремалів є аналог російської Кунсткамери – Museum Vrolik, розташований на вулиці Meibergdreef, 15.

Звісно, ніхто не забороняє вам скуштувати ще й пива в припортовому барі, посмакувати ялівцевою настоянкою у якій-небудь забутій Богом (і, якщо пощастить, туристами) лікерній чи перехилити коктейль в гей-кафе. Та відвідуючи Амстердам тільки через любов до «духу свободи» і атмосфери так званих дорослих розваг (канабісу та кварталу червоних ліхтарів De Wallen, наприклад), ви ризикуєте залишити голландську Венецію, так до кінця й не пізнавши цю гримучу суміш з галерей, мостів і каналів, просякнуту духом мертвих геніїв, сиру винних сортів та позасезонної осені. 

Стіни амстердамських будинків то тут, то там таємно зататуйовані стріт-артом. А отже, не зайвим буде заглядатися не тільки вгору на шпилі споруд, але й нишпорити по сторонах. Не бійтеся різномастих підворіть – цілком ймовірно, там на вас чекають роботи Stinkfish, Otto Shade, Inki, Bastardilla, Alaniz та інших самобутніх вуличних художників.

Поблукайте вуличками якомога довше. Смакуйте. Відшукайте найвужчий будинок у світі шириною всього метр, і, якщо ваша фортуна не виявиться любителькою кофішопів, вам обов'язково пощастить натрапити на літери-кочівники «I amsterdam». Зазвичай для таких цілей збиваються в зграйки і вирушають на колективне полювання. Вибір за вами, йти за натовпом або ж торувати свої стежки подалі від мейнстрімових маршрутів.

Наостанок, якщо після такого туристичного бліцкригу містом ви не розгубите залишки сил і готівки, пройдіться торговою вулицею Damrak і відвідайте місцевий квітковий ринок Bloemenmarkt. Багатство голландських дарів флори викличе у вас ботанічний шок. Та й цінова політика амстердамських продавців рослинної краси тішить – тут не обдеруть до нитки. Півсотні тюльпанів усього за пару десятків євро? Alstublieft! По-місцевому – «Будь ласка!». 

А от з усілякими дрібницями допоможе блошиний ринок на площі Ватерлоо – Waterlooplein Market (дістатися туди можна на трамваї – лінії № 9 та 14 або на метро – лінії № 51, 53, 54, зупинка «Waterlooplein»). Він працює щодня, крім суботи. До речі, якщо ви опинитеся там 30 квітня, знахідки на барахолці будуть справді «королівськими». На честь дня народження монархині наприкінці місяця скасовується мито на вуличну торгівлю: старовинний мідний патефон за ціною бюджетного МР3-плеєра і чудернацький посуд ручної роботи з цінником від набору звичайних пластикових стаканів.

Безпосередньо ж у день від'їзду дозволяється спішно пакувати валізи і... сумувати. Мимоволі хочеться вчепитися в помережену прожилками бруківку, зростися шкірою з якою-небудь черговою вигадливою будівлею на Прінсенграхт, взяти і зійти з колії раніше намічених планів і не їхати додому. Загубитися, заблукати в архітектурному хитросплетінні, геть забути, що колись взагалі намагалися шукати зворотний шлях. На крайній випадок, захворіти хоч на мізерну амнезію і просто не знайти дорогу до аеропорту чи вокзалу. А чим зайнятися потім – вибір є завжди. Адже, як не крути, це місто ніколи не спить по-справжньому, максимум – задумливо дрімає. Втім, повірте: вам воно теж не дасть ані знудитися, ані заснути.

Вам це буде цікаво:
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Departure: Ємен
Чимало вчених одностайно сходяться на думці, що Близький Схід, а саме Аравійській півострів – колиска людської цивілізації, оскільки практично кожен тутешній народ – один із найдавніших на нашій планеті. У цьому списку і жителі Ємену, що створили надзвичайно цікаву в туристичному плані країну, котру омивають відразу два моря та Індійський океан.
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Подорожі до китової пащі
Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?
Departure: Единбург
Якщо ви бачите похмурі коричневі будівлі, бурі автобуси, затягнуте сірими хмарами небо, а від самого ранку мжичка, та така, що парасоля не рятує від цілковитого промокання, ваша мрія здійснилась: ви в Единбурзі! Але є і гарна новина. Саме в цьому місті найкращі паби, майже немає безробіття і найбільша у світі кількість пам’яток архітектури.
Departure: Волендам
П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Австралійський едем – острів Кенгуру
Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила. Це не видуманий світ казкових переказів, а повсякденне життя острова Кенгуру.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
ТОП-5 космічних місць Землі
Пляжі, ліси, пустелі – ви вже побували у багатьох куточках Землі, і хочеться чогось надзвичайно особливого? Чому б і ні: людство дуже давно літає в космос! Щоправда, подорож на Марс здаватиметься надто дорогою навіть для мільйонера. Адже поїздка за межі Землі обходиться у бюджет власного острова. Не біда: на нашій улюбленій планеті є просто вражаючі і по-справжньому космічні пейзажі!
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з Чорним континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?» Злі язики бурчали, мовляв, стіни його наповнені чаклунством і книгами про захоплення світу, у підвалах замків є камери тортур для грішників, а після літургій алхіміки готують філософський камінь. Та коли музеї стали доступними для відвідувачів, римляни і гості Італії ахнули у захваті. А колекціонери підрахували, що вартість усіх творів мистецтв найменшої країни світу перевищує у 150 разів ВВП земної кулі.
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом. Щоб у вас склалася більш цільна і різноманітна картинка цього неймовірного міста, ми розповідаємо про унікальні шматочки азіатської його частини, не побачити які – злочин.
Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею
Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років, могутні стіни роз’їдає морська сіль, але навіть у полоні забуття заборонене місто не втрачає величі.
Закрити
Outlook facebook page