RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  ТОП-5 космічних місць Землі

ТОП-5 космічних місць Землі

Автор: 11.05.2018 | подорожі
Пляжі, ліси, пустелі – ви вже побували у багатьох куточках Землі, і хочеться чогось надзвичайно особливого? Чому б і ні: людство дуже давно літає в космос! Щоправда, подорож на Марс здаватиметься надто дорогою навіть для мільйонера. Адже поїздка за межі Землі обходиться у бюджет власного острова. Не біда: на нашій улюбленій планеті є просто вражаючі і по-справжньому космічні пейзажі!

Пустеля Ваді-Рам в Йорданії – марсіанські картинки

Фото files.tpg.ua

Неозорі піщано-кам’яні простори в рожевих тонах з надзвичайним флером мрійливого відриву від Землі спонукають до роздумів про марсіанські хроніки життя. Краєвиди Ваді-Рам, котру місцеві називають також Місячна долина, не можуть не вражати. Адже недаремно її використовували як тло для високобюджетних голлівудських блокбастерів. Тут знімали «Трансформерів», «Марсіанина», «Зіркові війни VII: Пробудження сили» і багато іншого – голлівудські небожителі часті гості чарівної йорданської пустелі.

Кольори цієї пустелі можуть мінятися в залежності від освітлення протягом дня: від помаранчевого, фіолетового до червоного з усіма тонами палітри. Тут можна не лише гуляти в супроводі бедуїнських гідів, але й зайнятися альпінізмом на доволі високих скелях.

Ваді-Рам розташована у південній частині Йорданії. Вона славна не лише своєю неймовірною красою, але й важливими історичними подіями арабського повстання на початку минулого століття. Тому тут багато цікавих пам’яток.

Найбільш знамениті з них:

  • 7 стовпів мудрості;
  • джерело Лоуренса Аравійського;
  • червона дюна (на ній туристам пропонують покататися на сноуборді);
  • петрогліфи (набатейські наскельні малюнки) в каньйоні Хазалі;
  • мала і великі арки в скелях природного походження (друга називається Um Frouth Rock Bridge і розташована далеко в глибині пустелі, тому сюди мало хто з туристів доїжджає);
  • Набатейський храм;
  • а також смішні скелі, наприклад, скеля у формі гриба або камінь-курча.

Шоколадні пагорби на Філіппінах

Фото pandotrip.com

Рівнина острова Бохоль з висоти пташиного польоту нагадує гігантські трюфельні зарості. Насправді це безліч невеликих пагорбів у формі конусів, вкритих коричневою травою… Трава набуває такого кольору не через мутації і катаклізми, а внаслідок великої посушливості регіону. Звучить не надто, але має вигляд нібито казкової долини в шоколадно-конфетній країні – дуже мило і по-дитячому затишно. Для Філіппін Шоколадні пагорби – цінні й улюблена пам’ятка. Місцеві настільки закохані в це диво природи і пишаються ним, що помістили його на прапор і герб своєї провінції.

Який вигляд має долина Шоколадних пагорбів? Це скупчення мало не тисячі височин приблизно однакового розміру і висоти (від 30 до 120 метрів). трава тут стає шоколадною навесні, так що взимку і восени зануритися в космічний пейзаж повною мірою не вийде. Але все одно навіть досвідчені мандрівники вважають ці місця неймовірно красивими будь-якого сезону.

Пагорби почали формуватися на острові пару мільярдів років тому. Науковців вражає не стільки їхній колір і видовищність, а те, що височини аж надто рівні для природного походження. Хтозна, можливо, до цього і насправді доклали руку позаземні цивілізації? Але є теорія-гіпотеза, котра пояснює це тектонічними зсувами.

Споглядати «трюфельну» красу можна і на облаштованому оглядовому майданчику. Тут є старовинний дзвін, і вдарити в нього – добра прикмета. На головному пагорбі – цивілізований туристичний привал із кав’ярнями, рестораном і готелем. Так що в цьому космічному місці можна навіть зупинитися, щоб, приміром, зустріти красиві заходи сонця і світанки.

Дзеркальний сюрреалізм

Фото wp-content

Іглхок-Нек – це маленький перешийок, котрий поєднує материкову Австралію з Тасманським півостровом. Чим він вражає уяву? У порогах плоских скель розташовані найчистіші озера, що відбивають небо подібно до дзеркал. А складені вони симетричними квадратами, ніби химерна мозаїка. І жодна берегова лінія на Землі, крім цієї, не має жодної навіть близько подібної картинки.

Насправді це не диво, а рідкісний ефект від ерозії землі: фрагментація породи і поява нетипових тріщин. На Тасманському півострові ерозія так роз’їла поверхню берега, що в ній утворилися рівнорозмірні впадини, що простираються прямо до моря. Їх заповнила морська вода, відбила в собі небо, і – вуаля! – вражаюче дивовижне видовище. Мозаїчні тротуари прекрасні будь-якої пори року. І вдень, і ввечері, і на світанку ви можете застати тут прекрасні краєвиди.

Саму Тасманію в народі називають островом на краю світу, тому що вона займає найбільш південний шматочок землі Австралії і нібито відривається від материка і всієї цивілізації на ньому (хоча колись вони були єдині). Утім, цей куточок славиться не тільки унікальною природою, але й високим рівнем життя місцевого народу. Хоч і природа тут вам може здаватися дикою – тропічні ліси, долини і пагорби, гірські масиви, озера, вулкани, плато: в Тасманії вибагливому європейському туристові надзвичайно зручно. Здається, в цьому чудовому куточку Земної кулі є все, про що тільки можна мріяти.

Всевидяче око Землі

Фото livejournal.com

Африка – сама по собі дивовижний континент, але є тут і просто неймовірна місцина, від вигляду якої перехоплює подих. У глибинах Мавританії розташоване Око Сахари. Що думає про нього наука?

Око Сахари – це так звана структура Ришат. Її діаметр – 50 км. Так що це величезне око можна побачити навіть із космосу. Щодо його утворення існують кілька теорій. Спочатку припускали, що Ришат – це кратер від удару метеорита. Потім, що це результат процесу ерозії упродовж багатьох століть. Потім вирішили: найімовірніше, що це ерозія купола сплячого вулкана, котрий поступово кільце за кільцем розширював свої скелі. Зараз же прийнято вважати, що Око Сахари – стародавній археологічний артефакт. Але як все це утворилось, достеменно досі нікому не відомо.

Око Сахари міститься посередині пустелі Маур Адрад, що на південному заході Сахари. Ще зовсім недавно навіть космонавти навіть космонавти використовували його як земний орієнтир. Сьогодні ж обізнані екстремали влаштовують тут неймовірні змагання на стійких позашляховиках. Незважаючи на дикість і загадковість цієї місцевості, у самому її центрі успішно працює хороший готель. Він далекий від розкоші, але цілком комфортабельний.

Для того, щоб відчути красу і космічність Ока Сахари, на нього слід дивитися з висоти: із літака чи через екран квадрокоптера.

Каньйон Антилопи у США: навіть Далі не уявити!

Фото krugom.ru

Там не живуть антилопи, і за формою він аж ніяк не схожий на обриси витонченої тварини. Свою назву американський каньйон отримав завдяки незвичному для таких утворень кольору, схожому на тон шкури антилопи. А форми його настільки вигадливі, що навіть найбільш фантазійні художники не змогли б їх придумати! Сонячне світло проникає в них таким магічним чином, що створює незвичайний ефект променистого сяйва. Кажуть, що фотографії передають лише частки чарівної краси місця і гри світла і тіні всередині каньйону.

Найкращі краєвиди тут можна спостерігати чотири місяці на рік: у березні, квітні, жовтні і листопаді. Саме в ці часи сонячні промені дістають до самого дна каньйону. І він перетворюється на темний палац з яскравим внутрішнім світлом – світло створює тут ілюзії різних образів. Забарвлення всередині печери може змінюватися до неймовірних тонів – від білого до помаранчевого, від фіолетового до червоного. У людини, що перебуває тут, складається враження, нібито вона всередині живого організму.

Потрапити в це космічне місце не так вже й просто. Каньйон Антилопи розташований на півночі американського штату Аризона, але вдалині від цивілізації (4 милі від маленького міста Пейджа). Ці дикі простори – місця поселення індіанців навахо. І відвідувати їх можна тільки з дозволу цієї народності і в їхній компанії: навахо трепетно оберігають свою природну перлину. 

Головне фото livejournal.com

Вам це буде цікаво:
Австралійський едем – острів Кенгуру
Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила. Це не видуманий світ казкових переказів, а повсякденне життя острова Кенгуру.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з Чорним континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?» Злі язики бурчали, мовляв, стіни його наповнені чаклунством і книгами про захоплення світу, у підвалах замків є камери тортур для грішників, а після літургій алхіміки готують філософський камінь. Та коли музеї стали доступними для відвідувачів, римляни і гості Італії ахнули у захваті. А колекціонери підрахували, що вартість усіх творів мистецтв найменшої країни світу перевищує у 150 разів ВВП земної кулі.
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом. Щоб у вас склалася більш цільна і різноманітна картинка цього неймовірного міста, ми розповідаємо про унікальні шматочки азіатської його частини, не побачити які – злочин.
Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею
Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років, могутні стіни роз’їдає морська сіль, але навіть у полоні забуття заборонене місто не втрачає величі.
Каламата. Героїчне минуле та оливкове сьогодення
Стародавня Греція починалася з Мікен і Криту, а нова історія країни писалася з Каламати. Саме в цьому місті було вперше скинуто турецькі кайдани, звільнивши шлях для здобуття незалежності. Каламата – місце з характером. Менш ніж за 200 років його двічі відбудовували заново, і воно знову відроджувалось.
Вірменські хачкари: поема в камені
…Віртуозний різець вдихнув у холодну кам’яну глибу жар живої душі і створив хачкар – натхненну оповідь про духовний пошук і тугу за втраченим раєм. Неквапливо розгортаються чіпкі кільця стародавніх таїнств у завитках містичних орнаментів.
Подорожі до китової пащі
Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?
Під Південним Хрестом. Квінстаун
Жителі Квінстауна, як і всі новозеландці, одні з перших на планеті зустрічають світанок. Тут немає дитячих домів, бездомних тварин. Люди стійкі до холоду та так, що за нуля градусів ходять у футболках. На кожного з них припадає в середньому по дев’ять овець, а у природі практично відсутні такі небезпеки, як комарі і змії. Коли ж настає ніч, Квінстаун освітлює сузір’я Південний Хрест.
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Подорож до Колумбії. Інша Картахена…
У світі є дві Картахени. І в обох жителі розмовляють іспанською, люблять кориду, а вечорами рушають на пляж цмулити мохіто й дихати солоним вітром. Але тільки в одній з них у млосну міську прогулянку можуть увірватися ритми запальної сальси, розсипи смарагдів і перлів, а дорогу можуть перейти ефектні палкі красуні. І це Колумбія!
Камбоджа: поліція на плаву, дельфіни в ріках та Ангкор-Ват
Королівство Камбоджа – саме так звучить сьогодні офіційна назва країни на південному сході Азії (півострів Індокитай). І вона чудова туристична альтернатива іншому, більш прославленому азіатському королівству – Таїланду. Тут краще. Хоча б тому, що це не мейнстрім. Щоправда, королівство це не зовсім казкове, хоч і дуже цікаве…
Фарбарні Феса: райдужна палітра Сходу
Стара медина Феса міцно тримає час у тенетах вузьких звивистих вулиць і мальовничих крамниць. Середньовічне місто майстрів не визнає сучасні технології, однак прослідкувати життєвий цикл вподобаної сумки з тисненою в’яззю не справить клопотів. Шкіру для сувенірів вичиняють тут же, у внутрішніх двориках, а за помірну плату господар продемонструє всі тонкощі народного промислу з тисячолітньою історією.
Закрити
Outlook facebook page