RU  UK  EN
Статті  >  Напиши  >  Азербайджан зсередини: заручини

Азербайджан зсередини: заручини

Ми продовжуємо публікувати розповіді українки з азербайджанською кров'ю Сабіни Сафарової про дивовижну культуру Азербайджану. Дівчина продовжує вести свій авторський блог і сьогодні пропонує дізнатися тонкощі такої цікавої традиції як - заручини.

ерехідною сходинкою між сватанням і весіллям є нішан (заручини). У порівнянні зі сватанням коло учасників нішану більше (20-30 осіб). У давнину цей обряд проводили в два етапи: kiçik nişan (малі заручини) і böyük nişan (великі заручини). Давайте повернемося до витоків і розберемо по порядку, як раніше відбувалися заручини двох людей, які виявили бажання зв’язати свої долі щлюбом.

Азербайджан зсередени: велике та мале сватання

Kiçik nişan/Мале заручення

Через деякий час після сватання в дім дівчини приходили родичі нареченого із солодощами, обручкою і хусткою червоного кольору.

1405988107_31.jpg

Фото: http://www.toyshow.az/sekiller/xonca-sirniyyat/pag...

Частенько організацію малих заручин брала на себе сторона нареченої. Один із делегатів надягав дівчині обручку (в Азербайджані обручки надягають на ліву руку), накидав на плечі хустку і давав відкусити половину цукерки чи шматочок торта, іншу половину відносили нареченому. Усі розпивали солодкий чай із частуваннями, а після відходу гостей заручена наречена залищалася зі своїми подругами сама, клала праву руку на голову кожній незаміжній дівчині, тим самим бажаючи якнайскорішого шлюбу. Більше того, наречеа давала приміряти подругам свою обручку. Ідучи, всі брали із собою солодощі. Перед сном незаміжні дівчата ховали під подушки дві однакові цукерки. Вважалося, що цієї ночі уві сні можна побачити судженого.

11qocwh.jpg

Фото http://www.azeribalasi.com/showthread.php/45268-azerbaycan-milli-kiyafetleri

Böyük nişan/ Велике заручення

Через кілька місяців після малих заручин відзначали великі. Сім’я нареченого готувалася до цього дня заздалегідь і дуже старанно. У дім нареченої приносили багато дарунків, національну випічку (пахлаву, шекербуру, гогал), набат (кристали вареного цукру) дві свічки і дзеркало, прикрашене червоними стрічками, купували продукти (всі, крім цибулі, котра за повір’ям є символом смутку). Дарунки приносили на спеціальних підносах і у валізах, прикрашених червоними стрічками – xonça («хонча»). Сторона нареченого також приносила «kəllə qənd» (пресований цукор у формі конуса), що символізувало побажання солодкого життя. Витрати “böyük nişan” брала на себе сторона нареченого. Після закінчення святкування і відходу гостей близькі вітали наречену і бажали їй щастя.

“Kəllə qənd” і набат

image.jpg

http://www.toyshow.az/sekiller/xonca-sirniyyat/pag...

У сучасному Азербайджанічастенько проводять один захід під спільною назвою нішан, суміщаючи всі традиції і звичаї в єдине ціле. Відмінністю також є присутність нареченого на заручинах. Наречена цього дня вдягає сукню червоного кольору.

Заручена дівчина залишається у будинку батька. Період між заручинами і весіллям давала змогу молодятам упевнитися у своїх почуттях. Важливо те, що молодята могли з’являтися в товаристві родичів разом тільки вже в статусі «nişanlı»– заручений (заручена).

До весілля на кожне свято в дім нареченої обов’язково потрібно посилати дарунки. Цей обряд називається байрамлиг (bayram/байрам з азерб. «свято»). Якщо період між нішаном і весіллям припадає на час Новруз-байраму чи Курбан-байраму, то сторона нареченого має привітати наречену і її сім’ю, відправивши в її дім дарунки і солодощі (на Новруз) чи презентувати цілого барана (Курбан-байрам).

Після нішану родини обох сторін домовляються про дату весілля і починають готуватися до найважливішого і наймасштабнішого торжества своїх дітей.

Головне фото http://ru.hellomagazine.com/svadby/tvoya-svadba/19...

Вам це буде цікаво:
Амазонки з племені мосо: заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме. У їхній мові немає слів «чоловік» і «дружина», утім, немає і багатьох інших, таких як «ревнощі», «війна» і «зрада», і на долю вони не скаржаться.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким примудряються наїстись місцеві жителі. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди на ранок, а де й запастися кількома літрами води!
Азербайджан зсередени: велике та мале сватання
Українка з азербайджанськими корінням Сабіна Сафарова з трепетом ставиться до своєї малої Батьківщини, є членом Союзу азербайджанської молоді в Україні та популяризує культуру цієї країни. Сьогодні розповіддю дівчини про одну з найцікавіших традицій Азербайджану - сватання, ми запускає нову рубрику, в якій українці іноземного походження розповідають про свою Батьківщину.
Гагаузи: этнос Білого Півня
«Жив у глухому гагаузькому селі бідний селянин, і багатства у нього було – троє синів…» - так розпочинається одна з народних казок, створених гагаузами. Цей тюркський народ і насправді жив небагато, кочував селами, пас овець.
Що вони їдять: кухня Риму
Outlook часто розповідає про кухні народів світу, але, коли йдеться про Італію, писати про країну загалом було б злочином. Кожен з її двадцяти регіонів – це окремий світ зі своїми тонкощами і спеціалітетами. І нехай звання гастрономічної столиці Італії носить Болонья, її офіційній столиці Риму теж є чим похизуватися.
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Вироби з соломки
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво виготовлення виробів з соломки, про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Продається все: найкращі ринки планети
У наш час складно здивувати людину, особливо міську, якимось великим магазином або ринком, оскільки навіть у міні-маркеті біля будинку можна купити все. Утім, по всій планеті продовжують працювати легендарні базари, про які століттями складають легенди і розказують із захватом, розуміючи, що вони – набагато більше, ніж просто місце для збуту товарів.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Живий танець. Полька
Цей танець не має жодного відношення до Польщі. У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Священні тварини інків
Наш « перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Йодль – музика австрійських гір
Три роки тому в Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, морські цигани, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Життя амішів: щастя у простих речах
Коли вперше про них чуєш, не віриш власним вухам, коли вперше бачиш – очам. У їхніх паспортах немає фотографій, вони не платять податки, не служать в армії, носять просту одежу, їздять на кінних візках, обходяться без благ цивілізації і, звісно, готують найсмачнішу їжу в Америці. Заінтриговані? Знайомтесь: аміші – люди, що живуть поза часом.
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими. Приймаючи сторону світлих сил, спритні поселяни не забували нагріти руки у вогні вселенської битви.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Закрити
Outlook facebook page