RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Мова Бога. Маалюля

Мова Бога. Маалюля

Кажуть, народжені в Маалюлі трішечки боги. Ні, вони не ходять по воді та не вміють перетворювати воду на вино, але вони одні з небагатьох, хто досі говорить мовою Ісуса Христа – арамейською і саме її західним діалектом. Зберігають цю унікальну лінгвістичну спадщину декілька тисяч людей. Нею вони спілкуються між собою, моляться, люблять і ненавидять.

Сама мова, якою розмовляли сучасники Христа, виникла три тисячі років тому. Всього за декілька століть вона стала головним інструментом спілкування в Ассирійській і Перській імперіях. Мільйони людей використовували її в повсякденному житті, торгівлі, для спілкування між державами, племенами. Хоча в наші дні її західний діалект зберігся тільки в Маалюлі та ще у двох селах поблизу.

05-412.jpg

Фото syriandiaspora.соm.ua

Маленьке сирійське містечко розкинулося в півсотні кілометрах від Дамаска. Дорога до нього лежить крізь пустелю, до якої примикають високі скелі, котрі чимось нагадують Гранд-каньйон. Зненацька в одній з тріщин у скелі відкривається дорога вглиб завдовжки з кілометр і завширшки у два-три метри. Це і є шлях до поселення. Власне, саме місто зведене на стінах ущелини. Деякі житла просто вирізані в горах. Тут тихо, малолюдно, є школа, крамниці, лікарня, кафе і центральна площа. Головні місцеві принади – монастирі святого Сергія і святої Фекли. До останнього практично щодня тягнуться паломники. Хто в надії на зцілення душі, хто тіла. З ним же пов'язана легенда про саму Феклу, де мовиться, що молодою дівчиною учениця апостола Павла втекла від своїх переслідувачів, які хотіли розправитися з нею за релігійні переконання та відмову вийти заміж за нелюба. На шляху втікачки постали гори. Тоді Фекла попросила небеса про допомогу, після чого гори розступилися перед нею, утворивши ущелину. Там вона сховалася й жила довіку, молячись і зцілюючи немічних. А саме місце було названо Маалюля, що означає «вхід»

51fbc5131564f.jpg

Фото syriandiaspora.соm.ua

Сьогодні селище невелелюдне. Молодь їде у великі міста. У Маалюлі живуть переважно представники старшого покоління. Вони теж майже забули письмову арамейську, однак швидко переходять на неї з арабської в розмові між собою. Також, як і в інших сирійських містах, люди тут ведуть підсобне господарство, торгують усіляким крамом, хтось відкриває невеликі постоялі двори, п'ють неймовірно смачну тягучу каву з кардамоном, курять кальян і намагаються частіше ходити в храм, який стоїть у центрі. І хоча він схожий на інші християнські церкви, тільки тут чути арамейську мову того самого західного діалекту. При вході в храм священик цілує руки всім відвідувачам. Усередині нічого не продають, але роздають свічки, щоб парафіяни запалювали їх і молилися за добробут свого поселення і щоб молоді в Маалюлі ставало дедалі більше. Вони вірять, що виживши в боях, вистоявши під палючим сонцем і не зникнувши завіяною вітром у невідомість, їхня мова житиме. «Шломо аукано ітаяк?» (Як ваші справи?) – «Айно табто» (Все добре), – вітають один одного.

Читати більше: Країна з ароматом ладану. Оман

Врятувати арамейську мову взялися науковці багатьох країн. Її вже стали викладати в недільних школах Грузії, Вірменії, Швеції, США, Палестини.

d7706f7a-a976-4526-9d09-7e0c2ede517a.jpgФото alaraby.co.uk

Головне фото syriandiaspora.соm.ua

Вам це буде цікаво:
ВІДЕО: Ванільне, фісташкове... орхідейне
За сприяння Посольства Сирійсько-Арабської Республіки в Україні ми відвідали Дамаск і побували у незвичайному місці. Дивіться! Якщо Ви все ще думаєте, що улюбле багатьма - морозиво, можна приготувати тільки з молока або фруктового соку - то це не зовсім вірно. Дивіться відеоролик та дізнавайтесь з чого ще роблять "охолоджуїчі ласощі"!
Закрити
Outlook facebook page