RU  UK  EN
Місто контрастів. Кабул
Уночі з ілюмінатора літака Кабул здається чарівним блюдом, по всьому колу обрамленим вигадливим орнаментом із зірок. Вранці це видіння щезає в сірій імлі, і на зміну нічним мріям приходить галаслива курна дійсність. Місто-параноя, місто нещадного сонця, хаотичного трафіку і жадібного передмістя, що з кожним роком все щільніше нависає над серцем мегаполіса.
22.05.2017 | Афганістан
Кабо Полоніо. Особливе місто Уругваю
Там свічки замість ламп, під ногами шурхотить білий пісок, а з маленьких кав'ярень, схованих у гущавині, до ранку доносяться пісні про кохання, свободу та океан. Він там головний. Довкола нього кипить життя в Кабо Полоніо. Хоча точніше буде сказати, ліниво перевертається з боку на бік, адже в цьому маленькому уругвайському поселенні ніхто не стежить за часом та останніми новинами.
17.01.2017 | Уругвай
Мистецтво топіарію
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
Ручна робота: персидські килими
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
Жива вода неживого моря...
Уже на підході до води в ніс ударив сильний запах солі та сірки. На березі лежали жовто-білі галуни химерної форми, а всю морську гладінь оповив загадковий, імлистий серпанок. У цьому дивному місці було незвично тихо, не літали птахи, на шезлонгах не було видно відпочивальників, а саме море скидалося на величезний чан з розігрітим густим киселем...
23.10.2016 | природа
Амман – місто на 19 пагорбах
Половина населення йорданського королівства живе в Аммані. Розгалужене передмістя, стрункі проспекти, гарні будинки з величезними супутниковими антенами, оливкові дерева і навіть позолота на дверях. Такі його заможні околиці. У тісному центрі Аммана зосереджено традиційні ремісничі майстерні та крамнички, кафе й численні історичні та культурні пам'ятки.
15.10.2016 | Йорданія
Баальбек – місто Сонця
Можливо, це були атланти під три метри на зріст або інопланетяни, які випадково забрели на Землю й були змушені побудувати космодром. А може, це фінікійці так намагалися вшанувати свого верховного бога Баала гігантською спорудою. Досі ніхто не дав відповіді, що ж за цивілізація звела Баальбек – одну з величних пам'яток Лівану.
Менорний настрій
Жителі цього острова до божевілля відбілюють свої будинки, з любов’ю ставляться до кожної рослини і можуть годинами спостерігати за перелітними птахами. Смарагдові долини тут змінюють пустельні пейзажі, а прямовисні скелі межують з лазуровими і рубіновими пляжами. Менорка – як найдорожчий камінь в намисті Балеарських островів.
13.09.2016 | Іспанія
Час їхати в Кишинів!
Нумо! Ви ще ж там не були! Ваші друзі помиляються, коли відмовляють вас від поїздки в це місто. Неодмінно сідайте у поїзд, автобус чи літак і вирушайте смакувати найсмачнішу у світі мамалигу, гогошари і шапку гугуце. Ну, а якщо поталанить, то потрапите на фестиваль черешні, лаванди або вина.
11.08.2016 | Молдова
У Йорданію до моря. Місто-курорт Акаба
Дев’ять місяців на рік в Акабі чудова погода. Це час для вітрильного спорту, снорклінгу, водних лиж, дайвінгу чи сонячних ванн. Мандрівники, що приїжджають у це південне місто з півночі, кажуть, що Акаба подібна до ковтка свіжого повітря, дуже бажаного після гарячих вітрів, котрі віють серед рожевих пісків Йорданії.
Ваді Рам. Місячна долина
Американський письменник Джон Кракауер писав: «У пустелю йдуть пророки і відлюдники, через неї ідуть пілігрими та вигнанці». Тут засновники великих релігій шукали цілющих і духовних переваг самоти – не для того, щоб відійти від реальності, а щоб знайти її». Журналіст OUTLOOK Олена Расенко також спробувала не тікати від реальності, а віднайти її в Йорданії – в одній із найдивовижніших пустель світу Ваді Рам.
Вартові пустелі: палаци Йорданії
Багато років вони стоять на посту. Побиті, скалічені, без друзів, яких залишили на полі бою, вони все ще вдивляються в далечінь, чи не наближається ворог? І щодня гублять по крихті свої спомини. Загалом у пустелях Йорданії доживають свій вік близько тридцяти палаців і замків. Колись величні, вони наводили жах і викликали містичний трепет, та й зараз спроможні зачарувати мандрівника.
28.07.2016 | Йорданія
Петра. Скарби набатеїв
Безцінний дар земель Сходу, казкове місто, висічене з червоної плоті, столиця працьовитого арабського племені набатеїв, котрі прийшли до Йорданії понад дві тисячі років тому... У Петри багато порівнянь, та жодне з них не здатне передати красу і велич цього загадкового міста. Довгі роки воно було легендою, містом-примарою, що жило в оповідях про стародавній народ і його дивовижні скарби.
Джайпур. Рожеве місто. Частина 2
У Джайпурі завжди багато туристів. Місто входить у більшість світових путівників по Індії. Тут достатньо готелів, нема проблем з вибором транспорту, повно вуличних закусочних і комфортних кафе. Місцевий люд доброзичливий і завжди готовий допомогти подорожньому. Якщо до цього пориву додати ще й кілька рупій, то індійці радо поділяться інформацією, де в Джайпурі найсмачніша і найдешевша кава, як обійти зграю набридливих мавп чи розшукати готель з гарячою водою.
30.04.2016 | Індія
Джайпур. Рожеве місто
Хтось порівнює Джайпур з ажурною скатертиною. Інші – з коробкою рожевого зефіру. Треті твердять – це вулик, щільно заселений бджолами. Однак всі сходяться в одному – тут дивовижне повітря, сповнене якоюсь свободою, котру не зустрінеш у Європі. Вона заповнює легені, і вже через вдих мандрівник втрачає лік годинам і навіть століттям.
06.04.2016 | Індія
Піонери моди
Мода – це вчинок. Мода – це прояв волі. Не побоявшись одного разу здатися смішним і незрозумілим, людина ризикує стати частиною модної історії. Чиїсь імена вона запам'ятовує, когось незаслужено не помічає, а для декого стає справою, сенсом усього життя.
02.02.2016 | мистецтво
12 причин полишити все і вирушити до Гельсінкі
До Гельсінкі з Києва автомобілем можна дістатися менш ніж за добу. За півтора дня – залізницею, щоправда, пересівши в Москві чи Санкт-Петербурзі. А вже звідти до Фінляндії доплисти на поромі. Для нетерплячих мандрівників існує літак. До Лапландії з України літають декілька авіакомпаній. Небом до кришталевого плеса Фінської затоки, знаменитих саун та одягу з оленячих шкур усього дві години.
Гребені краси. Таджицькі гребінці
"...Коли Бахріддінова мама збиралася на роботу, вона старанно укладала свої довгі коси навколо тюбетейки. Виходило щось схоже на корону. На свята жінка вплітала у своє чорне волосся спеціальні прикраси. При ходьбі вони ледь подзвонювали, створюючи відчуття танцю. А ввечері маленький Бахріддін не міг заснути, якщо не стискав у своїх руках тугу мамину косу. Він і тепер із благоговінням згадує її довге волосся і вважає його однією з головних умов жіночої краси..."
Золото Балтики: у їхніх жилах тече бурштин
«У наших жилах тече бурштин», – жартують балтійці. Вони вірять, що сонячний камінь – це сльози їхньої богині Юрате. За легендою, вона мала необачність покохати простого рибалку Кастітіса, який щодня приходив закидати сіті в Балтійське море. Юрате забула, що безсмертним заборонено насолоджуватися простим людським щастям, потягнула юнака на дно моря у свій замок з бурштину, і закохані втратили лік дням і ночам. Дізнавшись про це, повелитель богів Перкунас вирішив покарати їх , пронизавши блискавкою юнака і назавжди прикувавши ланцюгами неслухнянку до її коштовних володінь. Відтоді богиня плаче, а її жовтогарячі сльози води Балтики виносять на берег на радість людям.
31.10.2015 | заклади, Литва
Біженці: погляд зсередини і ззовні
Сорок шість мільйонів людей покинули свої домівки. Практично голими, босими, голодними вирушили шукати прихисток. Гнані страхом, відчаєм, хворобами вони пішли в нікуди, на милість чужих, не завжди гостинних людей. На жаль, це частина історії сучасного світу.
30.10.2015 | суспільство
Помпеї Сходу. Подорож до Джераша
Я вставила в зазор колони пальці, завмерла на секунду і в захваті вигукнула: «Вона ворушиться!» Над моєю рукою піднімався вгору важкий кам'яний стовп, висічений і встановлений на постамент якимось римським зодчим або його арабськими помічниками. Ця дивовижна колона і ще сотні подібних – частина древнього Джераша, який розкинувся на півночі Йорданії.
24.09.2015 | Йорданія
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Іран: Ісфахан. Частина 1
Олена Расенко побувала в загадковій, незвіданій країні на південному заході Азії – Ірані, тож ділиться з читачами OUTLOOK своїми враженнями. Сьогодні ми публікуємо першу частину з циклу матеріалів про цю захопливу поїздку. Знайомство з країною ми почали в Ісфахані – стародавньому, прекрасному східному місті, що нагадує декорацію до однієї з казок Шахеризади.
03.04.2015 | Іран
Іран: провінція Фарс. Частина 2
Олена Расенко побувала в дивовижній країні Іран, і ділиться з читачами OUTLOOK своїми враженнями! Сьогодні для вас ми публікуємо першу частину з циклу матеріалів про цю захоплюючу подорож! Подейкують, що все почалося з еламітів, давньоперсидської династії, яка прийшла з півночі й дала початок унікальній цивілізації.
24.03.2015 | Іран
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 4
Олена Расенко завершує цикл матеріалів про дивовижну країну Японію. І в цій частині розповідає читачам про свою поїздку в місто Йокосука ... Оба-сан уже декілька днів запрошував нас до Йокосуки, невеликого містечка неподалік Токіо. Японець збирався показати, як плавають американські військові кораблі, а заодно почастувати власноруч вирощеними апельсинами.
27.02.2015 | Японія
Еквадор: бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встиг не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток туди...
Країна, що вміє подобатися: Вірменія. Частина 2
Олена Расенко побувала у Вірменії і тепер готова поділитися з читачами самобутністю цієї чарівної країни, в якій дійсно хочеться залишитися.
Країна, що вміє подобатися: Вірменія
Олена Расенко побувала у Вірменії і тепер готова поділитися з читачами самобутністю цієї чарівної країни, в якій дійсно хочеться залишитися.
Мешуї: важке частування з верблюда
Доля часто підносить нам сюрпризи, і ніколи не знаєш непевне, що скуштуєш за святковим столом, особливо якщо подорожуєш країнами Близького Сходу.
Рожевий настрій
Коли я була зовсім юною, придумала легенду, нібито не люблю троянди через їх снобізм і занадто велику популярність. Однак насправді я просто не могла собі дозволити такі дорогі квіти. Та згодом вони втратили для мене свій ореол недоступності, і тепер я насолоджуюся їхнім запахом, колючками, завитками, вишуканою зарозумілістю і вульгарним буйством.
Закрити
Outlook facebook page